Характеристика глобального етапу розвитку економічної системи світу

Термін «глобалізація» з 70—80-х р. XX ст. Ввів поняття Г у 1981 р. ам. соціолог Дж. Маклін, Г характеризуютья к «розрив поступовості» - початок 70-х роках, з потужної ресурсної кризи, що охопила тоді індустріальний світ.

Теоретизувавпоняття Теодор Левітт «Глобалізація ринків» 1983 р. в журналі «Гарвард Бізнес Рев’ю. До наочних джерел глобалізації відносять:

- стабільні і довготривалі негативні наслідки світової господарської діяльності, які провокують непрогнозовану зміну всієї біосфери Земної кулі В XIX ст. населення зростало в 1,3 раза кожні півсторіччя, 1-а пол..XX ст. у 1,5 раза, 2 пол.— в 2,4 раза, а на 1-у пол XXI ст. ООН прогнозує у 1,6 раза. Зростають проблеми споживанняв різних країнах. - розвиток комунікацій, інфраструктур і відносин, які призводять до соціального взаємозв’язку і взаємозалежності світу, і глобалізацією проблем сучасної людини.

На сьогодні утвор. світовий технічний і інфо. простір, пронизаний мережею транспортних і телекомунікаційних потоків. він є неоднорідним: технологічний розрив між країнами багатократно зріс у порівнянні з початком індустріальної ери. Глобалізація техносфери породжує технологічний і інформаційний неоколоніалізм, який реалізується ТНК, які завдяки монопольному статусу у певній галузі, стримують технологічне зростання країн світової периферії;- поява перших суб’єктів світової економіки і політики (транснаціональних корпорацій, держав, міжурядових організацій — «суб’єктів глобальних відносин»), узгодження інтересів, властивостей є умовою їх існування - соціокультурні трансформації. Г науковий прогрес формує загальні контури системи безперервної освіти, за доп. глобальних інформац. мереж сприяє розповсюдженню масової антикультури, позбавленої національного забарвлення; розмиває попередні моральні устої і родинні зв’язки; відроджує вплив світових релігій. Одночасно:тенденції диференціації, відродження і обособлення нац. культур, поява нових релігійних сект і течій, посилення самобутності родини. 1 тенденції, стають провідними, породжуючи нову хвилю уніфікації і стандартизації. Відомий гарвардський вчений Стенлі Хоффман взагалі вважає, що на сьогодні в світі відбувається «зіткнення глобалізацій», оскільки гло­балізація проявляється у трьох формах, кожна з яких характеризується власним проблемним потенціалом. Перша — це економічна глобалізація, що є результатом нещодавньої революції в технологічно-інформаційному секторі, торговельній та інвестиційній галузях. Її головними рушіями є корпоративний бізнес, а також державні й міжнародні структури. Культурна глобалізація власні витоки визначає в закономірних процесах технологічної революції і наслідках економічної глобалізації, які разом призводять до активізації процесу переміщення культурних товарів. Головною її дилемою на сьогодні є вибір між уніформізацією і різноманітністю.

Політична глобалізація характеризується переважанням на міжнародній арені США та їх політичних інститутів, а також широким спектром міжнародних і регіональних організацій з мережею представницьких зв’язків. Відповідно до цього у найзагальнішому вигляді глобалізація характеризувалася:

Дата добавления: 2015-05-22