Перспективні сценарії глобального розвитку

Сценарії глобального розвитку можна поділити на дві основні групи: оптимістичні та песимістичні. Більш ґрунтовний і зважений підхід демонструє Е. Азроянц, який у структурі перехідного етапу розвитку глобальної економіки виділяє три сходинки (кроки), які в позитивному варіанті розвитку подій логічно продовжують одна іншу. Таким чином, трьома альтернативними парами сценаріїв Е. Азроянц позначає дві траєкторії можливого перехід­ного періоду. Перша (верхня) траєкторія — позитивна, еволюцій­на; друга (нижня) — деструктивна, есхатологічна.

Неоліберальна глобалізація. Кінець XX — початок XXI ст. характеризувався безпрецедентним нарощенням всіх знаних форм нерівності майже у всіх сферах діяльності людини. Приборкана глобалізація. Реформування проекту неоліберальної глобалізації є можливим лише у разі заміни проекту американської версії глобалізму програмою реального консенсусу міжнародної солідарності. Неоколоніалізм. Глобальний неоколоніалізм має об’єктивні засади, які з найбільшою виразністю спостерігаються в закономір­ностях розвитку техносфери. Техносфера формує структури, що забезпечують її функціонування і розвиток за концентричною схемою. В центрі розміщується гегемон з військово-економічним потенціалом, що не піддається порівнянню з жодної країною світу, який є виробником нових високих технологій. Далі розміщуються країни, які здатні адаптуватися, використовувати і тиражувати високі технології. За ними розміщуються ті, хто виробляє промисловий продукт. Ще далі — ресурсні донори і, нарешті, — просторово-біосферні донори. Моральна глобалізація є етапом, якому передує приборкана глобалізація. Ідеї моральної глобалізації формуються в основному на двох платформах. З одного боку — це ідеї стійкого розвитку, які одержали широку підтримку, а з другого — антиглобалізм. Анархія. На думку Е. Азроянца, перехідний період від одного циклу до іншого завершиться визріванням зовнішнього імпульсу, що спровокує новий виток історії, початок якого слід визначати фазою дезорганізації. За умов реалізації песимістичних сценаріїв (як-то апокаліпсис, неоколоніалізм) загрозливою є зростаюча кількість супереч­ностей і конфліктів, використання інтеграційних зв’язків ТНК
у власних корисних цілях більш сильними країнами і ТНК. Оптимістична ж програма майбутнього устрою глобальної системи повинна ґрунтуватися на: по-перше, розробці глобального довготермінового плану з альтернативними варіантами розвитку економіки країн і цивілізацій світу на першу поло-
вину XXI ст. і оцінці наслідків кожного з варіантів. По-друге, на виробленні і прийнятті на вищому державному і міждержав­ному рівнях основних положень глобальної довготермінової економічної стратегії, що могла б стати фундаментом для фор­мування нового світового устрою, який ґрунтувався би на принципах взаємовигідного співробітництва, взаємодопомоги
і партнерства локальних цивілізацій і країн. По-третє, на розробці дієвого економічного механізму реалізації глобальної стратегії нового порядку, яка б включала як існуючі інститути за умов зміни характеру їх діяльності, так і ті, що створюються за прикладом ЄС. По-четверте, на умові реалізації програ-
ми розповсюдження глобальної економічної свідомості серед ділової і політичної еліти. Глобалізація свідомості. На думку Е. Азроянца, метою третього циклу історичного розвитку є глобалізація свідомості і на цій основі підвищення духу людини. Підтвердженням даної тези є той факт, що людина зараз знаходиться на порозі межі влас­них фізичних, психологічних і інтелектуальних можливостей.

Дата добавления: 2015-05-22