Політико – правовий вимір глобалізації

Проблеми і перспективи співробітництва з СОТ в контексті забезпечення глобальної конкурентоспроможності України.

16 травня 2008 року набрав чинності ратифікований ВР 10 квітня п.р. Протокол про приєднання України до Марракеської Угоди про створення СОТ і Україна стала 152-м членом.

Вступ до СОТ є для України довготерм системним фактором зростання конк-жності екон, її техніч та технологічного переоснащення, інновац розвитку, посилення ролі країни у суч міжн екон системі. Створює значні можливості для українських товаровиробників, які принесуть Україні кращий доступ до світових ринків, розширять споживчий асортимент та полегшать доступ до іноземних технологій. Водночас рівень конкуренції на внутрішньому ринку суттєво зросте, а оскільки до України прийдуть нові міжнародні гравці, то необхідно бути до цього підготовленими. Тож пріоритетним має бути забезпечення конкурентоспроможності українського бізнесу як на теренах нашої держави, так і на світовій арені. Головні позит наслідки вступу країни до СОТ: - можливе збільш надходж ПІІ; - спрощення умов доступу укр виробників до ринків переважної більшості країн світу; - можливість застосув суб'єктами підпр багатостор механізмів, передбачених нормами СОТ, при виріш торг спорів, що суттєво зміцнить їхні позиції в антидемп та спец розслід; - відвернення загрози торг-екон ізоляції не тільки від країн Зах та Центр Євр, а й від країн Сх Євр та Балтії, які нині мають статус асоційов членів ЄС; уникн перспективи витіснення з ринку ЄС укр прод аналогіч продукцією країн Цент та Сх. Євр після їх вступу до ЄС; - збільш надходж до Держ бюдж за рах скасування пільг, розшир бази справляння митних платежів, зрост обсягів в-ва і активізації зовнторг обороту; - створ відповідного законодав поля внаслідок адаптації законодав Укр до вимог СОТ тощо. Негат наслідки від членства Укр у СОТ: - загостр проблеми низької конк-жності продукції нац в-ва в умовах неможливості використ вітчизн вир-ками низки пільг.. Серед негат наслідків вступу до СОТ на ринку праці слід відзначити: - поглибл невідповідності у структурі попиту і пропозиції роб сили; - зрост структурн безробіття; - поглибл диференціації регіон ринків праці внаслідок посил поляризації регіонів-лідерів та депресив регіонів. Отже, вступ Укр до СОТ матиме хоча й суперечливі, але в стратегічному плані позит макроекон наслідки. Пріоритетним завданням уряду є форм механізмів посилення позит впливу на екон стан країни нового торг режиму, з 1 боку, та розробка системи заходів щодо мініміз негат наслідків вступу Укр до СОТ, з другого.

Глобалізація політичних ринків виражається насамперед у розшир кола екон суб’єктів, на запити яких змушені реагувати як нац-ні уряди, так і між організації. Мова йде про те, що коло джерел політ підтримки уряду (а виходить, і суб’єктів, у чиїх інтересах форм економ політики) виходить за рамки територіально-державних кордонів. Стосовно міжн економ організацій політична глобалізація означає появу числа нових "гравців" світогосп системи (у першу чергу ТНК і неуряд організацій), вплив яких по ряду параметрів порівн з впливом нац урядів. Трансформ політ системи як в нац, так і в глоб масштабах є важл рушійн фактором глобалізації. Складовою частиною глобалізації стали політ фактори, насамперед розпад соціаліст табору і СРСР, за яким пішла і самоліквід режимів соціаліст орієнтації в десятках країн, що розв. У зв’язку з цим одержують розвиток такі концепції, як обмеж нац суверенітету, створ єдиного світ правопорядку, створення світових органів ек і політ керув. Важл фактором глоб є викор політ інструментів. Основний зміст тиску розвинених держав на інших країн полягав у доданні глобалізації загальн х-ру, а також у прискор її темпів таким чином, щоб вони випереджали темпи розв ек й об’єктивних темпів росту МПП, незалежно від полож тих чи інших країн. На розвиток політ глоб великий вплив справляє взаємна адаптивність політ. устроїв, зокрема, демокр та недемокр. Міжнар. політика є своєрідним мех-змом задоволення або узгодження інтересів суб’єктів міжн. відносин. Адекватна реаліз принципів МЕВ можлива в стабільному політ серед-щі. При цьому важливу роль відіграє політ. стаб-сть країн (це невелика імовірність зміни політ. статусу країни протягом тривал. часу у вигляді виникн-ня соц. конфліктів і політ. актів типу тероризму, путчів.) Діалектичну протилежність до політ. стаб-сті складає політ. ризик, що передбачає можл-сть: ·політ. змови й політ. перевороту; ·конфіскації майна; ·націоналізації і навіть експропріації обєктів приват. власності; ·нац-ного, класового неприйняття, неприйняття на грунті релігії тощо.

Дата добавления: 2015-05-22