Система вищої педагогічної освіти в Україні у ХІХ ст.– на початку ХХ ст

У 1809 р. засновано Київську гімназію; згодом (1811) її було віднесено до вищих навчальних закладів. У 1805 р. відкрито Харківський університет. У першій чверті XIX ст. виникли привілейовані навчальні заклади, що поєднували курс середніх і вищих шкіл: Кременецький ліцей (1803), Рішельєвський ліцей в Одесі (1817), Гімназія вищих наук князя I.A. Безбородька в Ніжині (1820). Після польського повстання 1830-1831 рр. Кременецький ліцей було закрито. У 1834 р. створено Київський університет. Крім привілейованих чоловічих навчальних закладів відкривалися станові жіночі навчальні заклади - інститути шляхетних дівчат у Харкові (1812), Полтаві (1817), Одесі (1828), Керчі (1835), Києві (1838). У 1865 р. почав функціонувати Новоросійський університет в Одесі. У 1870 році в Чернівцях відкрито вчительську чоловічу гімназію, а 7 грудня 1874 року створено Чернівецький університет.

У Східній Галичині, на Буковині, в Закарпатській Україні на початку XIX ст. не було вищого навчального закладу з українською мовою навчання. У Львівському університеті викладання велося польською, у Чернівецькому - німецькою, з 1920 - румунською мовами.

У 60-70-х рр. XIX ст. поступово сформувалася система підготовки вчителів, зокрема для початкових шкіл. Згодом були створені трирічні вчительські семінарії, що будували свою роботу на базі двокласних училищ. Серед перших учительських семінарій - Коростишівська (1869), Херсонська (1871), Акерманська (1872), Переяславська (1878). На західноукраїнських землях учителів для народних шкіл готували Львівська, Чернівецька. Мукачевська, Ужгородська та Ін. вчительські семінарії. Учителів для повітових училищ, церковнопарафіяльних шкіл, вищих початкових і міських училищ готували вчительські Інститути. Перший вчительський інститут було створено у Глухові (1874).

52.Перші автономні вищі педагогічні навчальні заклади в Україні (1872–1917)

Ніжинський історико-філологічний інститут (1875 на базі юрид. ліцею. 4 роки: 2р теорія, 2 практика.) Чернігівський (1916 як педагогічний навчальний заклад — Учительський інститут 1700). НПУ Драгоманова (15липня 1920р), Миколаївський (навч програми складали викладачі), Вінницький (1912р), Полтавський (1917р). КУ(1874р – пед. Курси вдосконалення вчителів).

53.Феодосійський учительський інститут (1872): зміст освіти та організація навчального процесу.

Курс навчання тривав 3 роки і поділявся на 3 послідовні класи. Навантаження студентів та розподіл навчального матеріалу планувались у відповідності з «Положенням про учительські інститути»(1872). Навчальні плани вчительських інститутів розраховувалися на підготовку вчителя, здатного викладати декілька предметів. Не передбачалося чіткої спеціалізації. У перших двох класах провідною була загальнотеоретична підготовка. Теоретична педагогічна підготовка починалася з другого класу через вивчення курсів педагогіки, дидактики, психології, гігієни. Спеціальна освіта здійснювалася на третьому році навчання. Викаладалися: Закон Божий, педагогіка, російська мова та церковнослов’янське читання, арифметика і початкова алгебра, геометрія, історія, географія, фізика, креслення та малювання, чистописання, співи, гімнастика. Крім того читався курс музики. ручної праці. Урок тривав 1 годину.Загальна кількість уроків у перших двох классах складала по 28 у кожному. У третьому,старшому класі, головна увага вихованців зосереджувалась на засвоєння навичок викладання. Слід зазначити, що всі викладачі велику увагу звертали на чіткість,правильність вимови вихованців під час вивчення певної дисципліни,паралельно надавалися методичні вказівки та пояснення щодо викладання цих предметів у міському училищі.

54. Київський учительський інститут (1834): зміст освіти та організація навчального процесу.

Дореволюційна вища педагогічна освіта не мала заочної форми навчання; проте екстернат був присутній. Діяв за статутом 1886 р.Інституалізація відносно обсягу і методів використання навч.предметів. Міністерство освіти затвердило программу. Курс-3 роки навчання. Поділявся на 3 підготовчі класи.. Викаладалися: Закон Божий, педагогіка, російська мова та церковнослов’янське читання, арифметика і початкова алгебра, геометрія, історія, географія, фізика, креслення та малювання, чистописання, співи, гімнастика. Перший директор- Сікорський, готували вихователів і керівників дитячих садків. Навчалися жінки від 16 до 40 років, які закінчили не менше 6 класів гімназії.

55. Глухівський учительський інститут (1874): зміст освіти та організація навчального процесу.

Курс навчання в учительському інституті тривав три роки і поділявся на три послідовних класи. У цих закладах освіти викладалися: закон Божий, педагогіка, російська мова та церковнослов'янське читання,, гімнастика, ручна праця та ін. Навантаження студентів та розподіл навчального матеріалу планувались у відповідності з “Положенням про учительські інститути”(1872), де зазначалося: “Кожний урок в учительському інституті триває 1 годину, а загальна кількість уроків у перших двох класах складає по 28 у кожному. У третьому, старшому класі, головна увага вихованців повинна бути зосереджена на засвоєнні навичок викладання, тому вони повинні мати достатньо часу на практичні вправи з викладання. Теоретичні ж заняття у цьому класі полягають у повторенні вже вивченого курсу та у вивченні методик навчальних предметів. З цієї причини у третьому класі не може бути призначено більше 12 уроків на тиждень”. Практичних уроків планувалося у третьому класі Глухівського – 12.

Навчальні плани вчительських інститутів розраховувалися на підготовку вчителя, здатного викладати декілька предметів. Не передбачалося чіткої спеціалізації. У перших двох класах провідною була загальнотеоретична підготовка. Теоретична педагогічна підготовка починалася з другого класу через вивчення курсів педагогіки, дидактики, психології, гігієни. Спеціальна освіта здійснювалася на третьому році навчання. Викладачі турбувалися не лише про моральне здоров’я та розумовий розвиток своїх вихованців, але й про їх фізичне самопочуття. Щодня, протягом години, проводилися заняття з гімнастики, а також викладалася ручна праця. До змісту курсу входили: практичні роботи в майстернях, технічне креслення, курс історії та методики ручної праці і механічної технології дерева і металів. Велика увага приділялась педагогіці, теорії виховання, дидактиці.Перший директор Глухівського учительського інституту О.В. Бєлявський у навчально-виховний процес увів обов’язкове написання вихованцями рефератів з різних навчальних предметів, що на той час було педагогічною новацією. Як правило, упродовж першого і другого року вихованці писали по 5 рефератів, на третій рік – 3 реферати з методик навчальних предметів. З 1907 р.введено зарахування студ.на контрактній основі. Відпрацювання-2 роки. З 1912 р. Н зб. До 4 років. Надається право вступу до ВНЗ. Т.ч., на 1-му курсі студ.здобув. заг.осв. підготовку. На 2- педагогічну, на 3-поглибл.вивчене, велика увага приділ.методиці, практ.Д(практика здійсн.з поступовим ускладн.)

56.Організація навчально-виховного процесу у Феодосійському, Київському, Глухівському учительських інститутах (з дня заснування до 1917 р.).

Курс навчання в учительських інститутах тривав три роки і поділявся на три послідовних класи. У цих закладах освіти викладалися: закон Божий, педагогіка, російська мова та церковнослов'янське читання, арифметика і початкова алгебра, геометрія, історія, географія, фізика, креслення та малювання, чистописання, співи, гімнастика. Крім цього у Феодосійському учительському інституті читався курс музики, а в Глухівському – ручної праці.

Кожний урок в учительському інституті триває 1 годину, а загальна кількість уроків у перших двох класах складає по 28 у кожному. У третьому, старшому класі, головна увага вихованців повинна бути зосереджена на засвоєнні навичок викладання, тому вони повинні мати достатньо часу на практичні вправи з викладання. Практичних уроків планувалося у третьому класі Київського учительського інституту 11, Глухівського – 12. Навчальні плани вчительських інститутів розраховувалися на підготовку вчителя, здатного викладати декілька предметів. Не передбачалося чіткої спеціалізації. У перших двох класах провідною була загальнотеоретична підготовка. Теоретична педагогічна підготовка починалася з другого класу через вивчення курсів педагогіки, дидактики, психології, гігієни. Спеціальна освіта здійснювалася на третьому році навчання. Викладачі турбувалися не лише про моральне здоров’я та розумовий розвиток своїх вихованців, але й про їх фізичне самопочуття. Щодня, протягом години, проводилися заняття з гімнастики, а також викладалася ручна праця. До змісту курсу входили: практичні роботи в майстернях, технічне креслення, курс історії та методики ручної праці і механічної технології дерева і металів. Перший директор Глухівського учительського інституту О.В. Бєлявський у навчально-виховний процес увів обов’язкове написання вихованцями рефератів з різних навчальних предметів, що на той час було педагогічною новацією. Як правило, упродовж першого і другого року вихованці писали по 5 рефератів, на третій рік – 3 реферати з методик навчальних предметів. Великого значення в учительських інститутах надавалося вивченню курсу педагогіки (у ІІ класі передбачалося по 3 години щотижня, а у ІІІ – по 2). Викладалася вона виключно директорами інститутів. Програма цієї дисципліни містила не лише загальні відомості з педагогіки, теорії виховання та дидактики, але й з фізіології, анатомії, психології, логіки, гігієни тощо. Програми теоретичних курсів загальнопедагогічної підготовки в учительських інститутах були авторськими, тому розроблялися детально та глибоко.

Дата добавления: 2015-05-22