Вольові дії особистості

Воля тісно пов'язана з емоціями, тому їх часто об'єднують у спільну емоційно-вольову систему особистості, яка протиставляється пізнавальній. Якщо ж емоції лежать на нижчому рівні еволюції психіки, то воля є її вершиною.

Воля — здатність людини свідомо контролювати свою діяльність і поведінку та активно керувати ними, переборюючи перешкоди і підпорядковуючи їх свідомо поставленій меті.

Вольові дії, виконуючи дві взаємопов'язані функції, — спонукальну, яка забезпечує активність людини, і гальмівну, яка виражається у стримуванні, виявляються:

- у ситуації вибору рівних за значеннями мотивів і цілей;

- за відсутності в індивіда актуальних потреб у дії;

- за наявності зовнішніх і внутрішніх перешкод і т. ін.

Одним із характерних виявів волі є поведінка людини в умовах ризику.

Ризик — це характеристика діяльності за умови невизначеності для суб'єкта її наслідків і наявності передбачень про можливі негативні наслідки на випадок неуспіху (покарання, біль, травма, втрата престижу тощо).

Ризик буває:

- ситуативний (ризик на виграш, величина виграшу на випадок успіху перевершує величину втрат на випадок неуспіху);

- надситуативний (безкорисливий, або "ризик заради ризику");

- виправданий;

- невиправданий.

У структурі волі мотивація є засобом саморегуляції поведінки й діяльності людини.

До цих засобів належать емоції, бажання, потяг і т. д.

Потяг — це мотив діяльності, який становить ще недиференційовану, недостатньо чітко усвідомлену потребу.

Бажання, як мотив діяльності, характеризується достатньо точно усвідомленою потребою.

Слабка воля. Крайній ступінь слабовілля знаходиться за межею норм психіки. Наприклад, абулія та апраксія.

Абулія — виникла на основі патології мозку відсутність спонукання до діяльності, нездатність при розумінні необхідності винесення рішення до дії чи виконання її.

Апраксія — порушення довільної регуляції рухів і дій, які унеможливлюють здійснення вольового акту.

Лінощі — прагнення людини відмовитися від подолання труднощів, стійке небажання здійснити вольове зусилля.

Як відомо, діяльність людини являє собою систему взаємопов'язаних між собою дій, що витікають одна з одної. Вищий рівень діяльності утворюють так звані довільні дії. їм властиві свідомо поставлена мета і вибір засобів досягнення цієї мети.

Особливий вид довільних дій і складають вольові дії. Вольові дії, зберігаючи всі істотні ознаки довільної дії, включають як необхідну умову подолання труднощів, перепон. Отже, вольова дія — це дія, яка здійснюється в умовах конфлікту внутрішньо суперечливих тенденцій. Воля саме тоді й виявляється, коли людина зустрічається з труднощами на шляху до мети. Перепони можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми. Зовнішні перепони - час, простір, протидія людей, фізичні властивості речей. Внутрішні перепони - відношення і установки людини, хворобливий стан, утома тощо. Зовнішні і внутрішні перепони, відображаючись у свідомості, викликають вольове зусилля, яке створює необхідний тонус, мобілізаційну готовність для подолання труднощів.

Вольові дії розрізняються за складністю. Так, молодий чоловік, знайомий із симпатичною дівчиною, долає деякі побоювання, пов'язані з її можливою відмовою. Подібні вольові дії називаються простими. Складна вольова дія включає в себе декілька простих. Людина, виявившись безробітною, приймає рішення освоїти нову спеціальність, яка користується в суспільстві попитом. Прийнявши рішення змінити професію, людина долає низку зовнішніх (невисока зарплатня, відсутність соціального престижу нової професії) і внутрішніх перепон (високий рівень домагань) і втілює свій задум у життя. У свою чергу, складні вольові дії входять до системи організованої вольової діяльності людини, спрямованої на досягнення свідомо поставлених близьких і далеких цілей.

Дата добавления: 2015-05-22