Б16. початок формування багатопартійності в укр

Необхідною умовою становлення демократичної правової держави є багатопартійність. Вона дає можливість повніше враховувати інтереси всіх громадян у державній політиці й сприяє стабільному і динамічному розвитку суспільства.
До головних причин, що призвели до створення багатопартійності в Україні, можна віднести:
— розширення демократизації суспільного життя, політика гласності;
— історичні витоки багатопартійності в Україні;
— виникнення і розвиток в Україні дисидентства;
— нездатність КПРС (КПУ як її складової частини) продовжувати виконання керівної ролі усього суспільства, яку вона собі привласнила.
Правову основу для формування багатопартійності заклав позачерговий III з'їзд народних депутатів СРСР (березень 1990 р.), що вніс зміни до Конституції СРСР, скасувавши, зокрема, й статтю 6 про керівну і спрямовуючу роль КПРС — ядро політичної системи радянського суспільства. У жовтні 1990 р. було прийнято закон СРСР «Про громадські об'єднання». У Конституції України 1996 р. зазначено: «Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова. Цензура заборонена».
В історії становлення багатопартійності виділяють три етапи:
1. 1988—1989 рр.— створення умов багатопартійності. Створення опозиційних щодо КПРС неформальних об'єднанань та рухів, що пізніше трансформувалися у політичні партії. У цей час в Україні розгортають активну діяльність Українська демократична спілка (УДС), пізніше перейменована в Українську народно-демократичну лігу (УНДЛ), Українська Гельсінська спілка (УГС), Народний рух України за перебудову (НРУ).
2. 1989—1990 рр.— етап безпосереднього створення початкової багатопартійності. За цей час у республіці створено понад 20 партій, які об'єднували понад 30 тис. осіб.
3. Початок 1991 р.— серпень 1991 р.— кардинальні зміни у становленні багатопартійності. Заборона діяльності КПУ після спроби державного перевороту в Москві (ДКНС) 19—21 серпня 1991 р. у зв'язку з доказами про підтримку керівництвом КПУ державного перевороту. 24 серпня 1991 р. проголошено Акт про незалежність України.
У 1994 р. в Україні нараховувалося 30 політичних партій, у 1998 р.— 53, в 2002 р.— 127. Нині (після перереєстрації) зареєстровано понад 100 політичних партій різного спрямування та орієнтації: праві, ліві, центристські, релігійні, економічні, екологічні тощо.
В Україні існує досить велика кількість молодіжних об'єднань, у тому числі й політичних. Більшість політичних партій мають дочірні молодіжні організації. Така кількість партій свідчить про молодість української демократії, незавершеність структурування українського суспільства. Партії в Україні організовуються здебільшого під конкретного лідера, вони нечисленні й не мають достатнього впливу в масштабах держави. їхні осередки на місцях ведуть посильну пропагандистську й організаційну діяльність, активізуючись, як правило, у період виборчих кампаній. У цей час відбувається формування блоків партій. Між політичними партіями точиться суперництво за посилення впливу на маси, залучення у свої лави нових членів, що визначає політичну атмосферу українського суспільства в умовах незалежності.
Зміцненню і розвитку політичних партій в Україні сприяли зміни у виборчому законодавстві. У 1998 і 2002 рр. Вибори до Верховної Ради України здіснювалися за мішаною виборчою системою (половина депутатів обиралася за виборчими списками партій). У 2006 р. вибори до Верховної Ради України будуть проводитись за пропорційною виборчою системою, яка передбачає обирати склад парламенту лише за партійними списками. У 2001 р. було сформовано перший коаліційний уряд.

Дата добавления: 2015-05-22