Методичні рекомендації. 1. Наслідки Пелопоннеської війни для Греції

ПЛАН

Тема 5. ГРЕЦІЯ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ІV СТ. ДО Н.Е.

1. Наслідки Пелопоннеської війни для Греції.

2. Розвиток сільського господарства, ремесла, концентрація багатств і ріст рабовласництва.

3. Торгівля та лихварство.

4. Загострення соціальної боротьби. Найманство.

5. Економічне становище Спарти.

РЕФЕРАТИ:

1. Культура Греції в другій половині V ст. до н.е.

2. Найманство і проблема кризи полісної системи.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА.

1. Античная Греция: Кризис полиса / Под. ред. Голубцовой E.С. и др. – М.: Наука, 1983. – Т.2. – 383 с.

2. Балух В.О., Макар Ю.І. Історія Стародавньої Греції. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – С. 191 – 206.

3. Балух В.О. Історія античної цивілізації: У 3-х т. – Т.1. Стародавня Греція. – Чернівці: Наші книги, 2007. – С. 250 – 276.

4. Глускина Л.М. О специфике греческого классического полиса в связи с проблемой его кризиса // ВДИ. – 1973. – №2. – С. 27 – 42.

5. Знаменитые греки / по Плутарху. – М.: Просвещение, 1968. – С. 135 – 173.

6. Практикум по истории древнего мира / Сост. И.А. Просина, И.С. Свенцицкая – М.: Просвещение, 1972. – С. 162 – 170.

7. Строгецкий В.М. Полис и империя в классической Греции. – Нижний Новгород, 1991. – 256 с.

8. Суриков И.Е. Новая концепция афинской истории ІV в. до н. э. – ВДИ. – 1996. – С. 3 – 18.

9. Хрестоматия по истории древней Греции / Под ред. Каллистова Д.П. – М.: Мысль, 1964. – С. 361 – 385.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

20. Андреев В.И. Аттическое общественное землевладение V –ІІІ вв. до н.э. // ВДИ. – 1967. – № 2. – С. 48 – 76.

21. Андреев В.И. Размеры земельных участков в Аттике в ІV в. до н.э. // ВДИ. – 1959. – № 2. – С. 7 – 18.

22. Глускина Л.М. О некоторых аспектах кредитно-денежных отношений в Аттике IV в. до н.э. // ВДИ. – 1970. – № 3. – С. 17 – 43.

34. Глускина Л.М. Аренда земли в Аттике IV в. до н.э. // ВДИ. -1968. – № 2. – С. 42 – 58.

35. Глускина Л.М. Судебные процессы по делам, связанным с рудниками в Афинах ІV в. до н.э. // ВДИ. – 1967. – № 1. – С. 49 – 59.

36. Глускина Л.М. О правовом положении афинских вольноотпущенников в IV в. до н.э. // ВДИ. – 1955. – № 1. – С. 51 – 72.

7. Глускина Л.М. Эйсфора в Афинах IV в. до н.э. // ВДИ. – 1961. – № 2. – С. 23 – 38.

37. Глускина Л.М. Проблемы социально-экономической истории Афин IV в. до н.э. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1975. – 179 с.

38. Казакевич Э.Л. Термин и понятие „раб” в Афинах в IV в. до н.э. // ВДИ. – 1956. – № 3. – С. 119 – 136.

10. Казакевич Э.Л. Рабы как форма богатства в Афинах IV в. до н.э. // ВДИ. – 1958. – № 2. – С. 90 – 113.

65. Казакевич Э.Л. О роли ранних форм капитала в Афинах IV в. до н.э. // ВДИ. – 1958. – № 2. – С. 29 – 39.

66. Маринович Л.П. Греческое наемничество IV в. до н.э. и кризис полиса. – М.: Наука, 1975. – 274 с.

67. Ранович А.В. Эллинизм и его историческая роль. – М.-Л.: Изд-во AH CCCP, 1950. - 382 с.

68. Фролов Э.Д. Греческая тирания (IV в. до н.э.). – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1972. – 200 с.

Основним завданням семінарського заняття є вивчення соціально-економічних змін у Греції, спричинених кризою поліса. При роботі над темою слід чітко розібратись у питаннях кризи грецького поліса IV до н.е. і не плутати його з кризою рабовласницької системи взагалі, оскільки можливості розвитку рабства не були вичерпані. Рамки полісного ладу стримували і обмежували можливість виділення та збагачення великих власників і цим сповільнювали дальший розвиток рабовласницької суспільної системи.

Джерела до цієї теми за своїм характером різноманітні. Це про­мови ораторів (Демосфена, Есхіла, Ісократа, Лісія), уривки з робіт старогрецьких істориків, філософів (Ксенофонта, Плутарха, Аристотеля), дані епіграфічних джерел тощо. Вони дають можливість студентам глибше проаналізувати соціально-економічні зміни в Греції першої половини IV ст. до н.е.

Вивчення теми потрібно почати з розгляду економічних наслідків війни, як для Афін (масове розорення та обезземелення античного селянства, спекуляція землею) (Ксенофонт. Домострой, XX, 22–29; Лісій. Промови, VII, 4–9; Демосфен. Промови, ХХVII, 4–5, 9–11; Аристофан. Багатство, 500–519), так і для Спарти (порушення економічної рівності серед спартіатів, посилення майнового розшарування) (Плутарх. Лісандр, 17).

За наявними матеріалами простежується концентрація земельної власності та рабів у руках багатіїв, особливо в Аттиці. Соціально-політичні результати аграрної кризи IV ст. до н.е. полягали у зростанні кількості люмпен-пролетаріату, посиленні його ролі в народних зборах, зміцненні демократії.

Необхідно звернути увагу і на розвиток торгівлі та лихварства. Значну роль у IV ст. до н.е. починають відігравати банкірські опе­рації. Аналізуючи джерела, присвячені цій проблемі, потрібно мати на увазі, що розвиток грошового і торгового капіталів у Греції, як і в усьому стародавньому світі, не спричинив появу промислового ка­піталу. Грецькі лихварі субсидували тільки торгові операції (Демосфен. Промови, ІІІ, 29–40), а в ремесло гроші не вкладали.

Ріст великого землеволодіння, збільшення кількості рабів і одночасне погіршення становища народу вели до загострення соціальних протиріч, сприяли посиленню класової боротьби в грецьких полісах. Аристократи прагнули вирішувати внутрішні протиріччя за рахунок нових земель, збільшення кількості рабів та завоювань. Великі власники виступають за встановлення диктатури, оскільки демократичний лад старого поліса вже не давав їм потрібного захисту від виступів рабів та бідноти. Програма цих угруповань найбільш чітко викладена у Ісократа (Філіпп, 1–155).

Наприкінці заняття необхідно дати, на основі вивченого матеріалу, узагальнюючу характеристику становища Греції в першій половині IV ст. до н.е., відзначити особливості (підрив економічної, соціальної та політичної бази полісного ладу) її розвитку.

Дата добавления: 2015-05-22