Методичні рекомендації. 1. Джерела рабства та становище римських рабів у і ст

РЕФЕРАТИ

ПЛАН

Тема 9. ПОВСТАННЯ РАБІВ ПІД ПРОВОДОМ СПАРТАКА

1. Джерела рабства та становище римських рабів у І ст. до н. е.

2. Початок і хід повстання під проводом Спартака. Рушійні сили і програма повсталих.

3. Поразка повстання та її причини.

4. Історичне значення повстання.

1. Свідчення античних джерел про гладіаторство в Римі.

2. Римська армія у І ст. до н. е. та її організація.

3. Образ Спартака в науково-популярній літературі та мистецтві.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Аппиан. Гражданские войны. - Л.: Соцэкгиз, 1935. – 186 с.

Балух В.О., Коцур В.П. Історія Стародавнього Риму. – Чернівці: Книги ХХІ, 2005. – С. 230 – 237.

3. Гросман Ю.М., Лісовий І.А. Історія стародавнього світу. Практикум. – Львів: Вища шк., 1985. - С. 202 – 214.

4. Лесков В.Спартак/ Послесл. В. И. Кузищина. — М.: Мол. гвардия, 1983. — 383 с.

5. Плутарх. Сравнительные жизнеописания. – М.: Наука, 1964. – Т.3. – 546 с.

6. Хрестоматия по истории Древнего Рима / Под ред. Утченко С.Л. – М.: Соцэкгиз, 1962. – С. 246 – 265.

7. Хрестоматия по истории Древнего Рима / Под ред. Кузищина В.И. – М.: Высш. шк., 1987. – С. 136 – 150.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Балканска А.Международен симпозиум в Благоевград по случай 2050-години от вьстанието на Спартак // Археология. – 1978. – Кн. 2. – С. 71.

2. Вейцківський І.І. До біографії Спартака // Вісн. Львів, ун-ту. – Сер. іст – 1971. – Вип. 7. – С. 82—89.

3. Вейцківський І. І.Про стан вивчення джерел історії Спартаківського повстання // Вісн. Львів, ун-ту. – Сер. іст. – 1973. – Вип. 9. – С. 132—142.

4. Велков В.Международен симпозиум „Вьстанието на Спартак и неговото световно-исторического значение”. — Векове, 1977. – № 6. – С. 98—99.

5. Горсков В.Военное искусство Спартака // Военно-ист. журн. – 1972. – № 8. – С. 82 – 87.

6. Джованьйолі Р.Спартак: Пер. з італ. — К.: Молодь, 1974. – 420 с.

7. Карышковский П. О.Восстание Спартака. — М.: Госполитиздат, 1956. — 63 с.

8. Ковалев С. И.К вопросу о датировке начала восстания Спартака // ВДИ. – 1956. – № 2. – С. 12—17.

9. Коржева К. П.Восстание Спартака в советской историографии // Вопросы истории. – 1974. – № 1 – С. 118 – 138.

10. Ляст Р. Е.К вопросу о соотношении рабского и свободного наемного труда в ремесле Римской республики последнего века до н. э. // ВДИ. – 1963. – № 2. – С. 99—114.

11. Мишулин А. В.Спартак: Научно-попул. очерк. — 2-е изд. — М.: Учпедгиз, 1950. — 148 с.

12. Мішулін О. В.Спартак: Науково-попул. нарис. — К: Рад. шк., 1953. — 144 с.

13. Мотус А. А.О датировке начала восстания Спартака // ВДИ. – 1957. – № 3. – С. 158—166.

14. Сергеенко М. Е.Простые люди древней Италии. — М.- Л.: Наука, 1964. – Гл. 9. Гладиатор. – С. 93—118.

15. Слонимский М. М.Численность повстанческой армии Спартака // Вопросы истории. – 1971. – № 12. – С. 176—177.

16. Утченко С. Л.Цицерон и его время. — М.: Мысль, 1973. –С. 46 – 117.

17. Штаерман Е. М. О некоторых проблемах истории рабства в период поздней Римской республики //Пробл. соц.-экон. истории древнего мира. — М.-Л.: Изд-во AH CCCP, 1963. – С. 339—354.

18. Штаерман Е. М. Расцвет рабовладельческих отношений в Римской реcпублике. — М.: Наука, 1964. — 263 с.

19. Spartacus: Symposium rebus Spartaci gеstis dedicatum 2050 a. Blagoevgrad. 20—24. IX 1977 / Red. C. M. Danov. — Sofia: Akad. Bulg. a. scient., 1981. — 212 p.

Повстання рабів під проводом Спартака почалося в момент запеклої соціальної боротьби в Римі, війни з Серторієм в Іспанії та з Мітридатом на Сході. Це був період невпинного росту рабовласництва, інтенсивного розвитку внутрішнього ринку і хижацької експлуатації провінцій.

Повстання Спартака — одна з найяскравіших сторінок світової історії. В ньому найповніше проявилися гострота конфлікту і непримиренності класових суперечностей. Це було найорганізаваніше повстання в історії античного світу. Однак розбіжність в програмі дій, у тому числі й відокремлення Крикса від Спартака, відсутність тісної консолідації між самими рабами й ряд інших причин призвели повстання до поразки. Історичне ж значення його надзвичайно важливе: воно підірвало фундамент римського рабовласництва, прискорило його кризу, сприяло активізації боротьби селянської бідноти в Італії. Воно відкрило перед знедоленим людом пізніших поколінь єдиний дороговказ — безкомпромісну боротьбу за свою свободу і незалежність.

Вивчаючи античні джерела, необхідно також звернути увагу на характеристику особи Спартака як талановитого полководця. Йому притаманні такі якості, як військова хитрість, стратегічна ініціатива, досконале знання військової справи й, зокрема, римської тактики. Спартак створив не тільки величезну армію, а й підсилив її за рахунок кінноти. Спартак був здібним дипломатом. Прагнучи врятувати своє військо, він вів переговори навіть з піратами. На відміну від ватажків попередніх Сицилійських повстань рабів, відмовився величати себе царем і не прагнув створити в Італії державу.

Дата добавления: 2015-05-22