Ключі до тестових завдань з історії Стародавньої Греції 1 страница

Я

Ю

Ч

Ц

Х

Ф

У

Т

С

Р

П

О

Н

М

Л

К

І

З

Є

Е

Д

Г

В

вакханалії – свята на честь бога Вакха

ванака – повелитель, цар в Ахейських державах

вандали – варварські германські племена

вейєнти – жителі етруського м. Вейї

вексилларії – прапороносці

вексилляція – відділення заслужених солдатів, останній резерв

вексилум – прапор кінноти

вектигаліс – податок-десятина підлеглих Риму міст у натуральній формі

веліти – легкоозброєні піхотинці в римській армії

весталії – свята домашнього вогнища на честь богині Вести

весталки – жриці богині Вести, дівчата віком від 6-10 років зі знатних сімей

вестготи – західні готи

вестибюль – прихожа будинку

вестини – сабельські племена сходу Середньої Італії

виналії – свята нового виноградного соку на честь бога Юпітера

віатор – державний кур’єр, який передавав різноманітні повідомлення

вікаріат – адміністративний округ Римської імперії

вікарій – помічник єпископа, згодом – єпископ без єпархії; раб, який належав іншому рабу; згодом – титул намісника діоцеза

вікторіат – срібна монета із зображенням богині перемоги, що дорівнювала ½ денарія

вілік – управляючий віллою з рабів чи вільновідпущеників

віллани – представники культури Вілланово

віндикаці я – особлива форма подання позову або претензії на якусь річ

віндикта – юридичний акт відпуску раба на волю, а назва походила від жезла, яким торкалися раба

волтурналії – свята на честь бога річки Тибр

вулканії – свята ремісників на честь бога Вулкана

галатархи – жерці східних римських провінцій

галати – варварські галльські племена

галли – кельтські племена, жителі Франції і Північної Італії

гарамонти – африканські племена району оазиса Фазанії

гармости – спартанські начальники, які очолювали комітети 10-ти

гарпаг – залізний гак, який кидали метальні машини на кораблі суперника

гаруспики - жерці-віщуни по нутрощах жертовних тварин у Римі

гаста – спис

гастати – молода група важкоозброєних піхотинців

гекатомбеон – місяць афінського календаря (липень – серпень)

гекатомби – жертви богам із 100 биків

гекзаметр – віршований розмір, який базувався на чергуванні довгих і коротких звуків

гектомори – орендарі-шестидольники

гелеполіс – машина для облоги міст

геліасти – члени суду присяжних

геліополіти – жителі сонячної держави

гельвети – кельтські племена

геміна – міра рідини (8,41 л)

генекратія – привілей народження

геніохи – племена північно-східного узбережжя Чорного моря

геномани – галльські племена лівого берега р. По

генос – рід

геомори – дрібні землероби в Аттиці

герми – стовпи з зображенням бога Гермеса

гермундури – північногерманські племена

герольди – посли, вісники

геронти – члени ради старійшин у Спарті

гетейри – друзі чи товариші македонського царя

гетера – жінка, яка займалася проституцією в античності

гетерії – організаційні осередки олігархів в Афінах; об’єднання приватного порядку в Римі для взаємопідтримки або культового зв’язку

гетули – племена північно-західної частини Лівії

геухи – земельні власники

гієродулі – храмові раби

гієрофант – верховний жрець, який посвячував в Елевсинські містерії

гімнасії – приміщення для занять фізичними вправами

гінекея – приміщення для жінок

гіпархи – начальники кінноти

гіпархії – кінні підрозділи

гіпомейони – збіднілі громадяни Спарти

гіпотелейси – залежні ремісники

гіппагрети – командири загону царської охорони, які в мирний час несли поліцейську службу

гіппоботи – великі халкідські землевласники

гірпіни – сабінські племена Центральної Італії

гностицизм – релігійний дуалістичний рух пізньої античності

гомеї – повноправні спартанські громадяни

гомологи – колони, жителі села, пов’язані круговою порукою в уплаті податків

гопліти – важкоозброєні піхотинці

hortus – обгороджене місце

графіті – написи на глиняних табличках чи предметах домашнього вжитку

грутунги – друга назва остготів

гунни – племінне об’єднання на території Центральної Азії, яке захоплювало території Римської імперії

даки – північнофракійські племена, близькі до гетів

дамати – посадові особи в Пілоській державі

данаун – народ, який в давнину населяв Єгипет

дарик – перська золота монета (8,4 г)

дедициції – вороги, які здалися на милість переможців, а в часи Імперії - деякі категорії вільновідпущеників

дедукція – метод дослідження чи форма умовиводу від загального до окремого

декапрот – один з десяти перших членів муніципальної ради

декархії – комітети десяти олігархів

декуріон – член муніципальної ради; командир турми

декурія – муніципальна рада з 10 чоловік

дем – сільський територіальний округ в Аттиці

демагог – вождь народу

демаркація – розмежування території на кордоні

демархи – старости демів

деміурги – ремісники

демоти – жителі демів

дендарії – племена узбережжя Меотидського (Азовського) моря

дендрофори – деревоносці, члени колегії по постачанню лісу для громадських споруд

дефензор – заступник перед судом (патрон)

дефрут – фруктовий чи ягідний відвар

децемвіри – члени комісії десяти для запису законів

децимація - страта кожного десятого воїна підрозділу

дидаскал – вчитель

дикастерій – приміщення суду чи колектив суддів

диктатор – екстраординарна магістратура в Римі, що призначалася у випадку надзвичайних обставин

диптер – подвійний ряд колон, які оточували храм

диптихи – дві дощечки, з’єднані з одного краю, які дозволяли розкривати і закривати їх подібно до сучасних палітурок

диякон – служитель, який відав господарськими справами у християнській общині

діабатерії – жертвопринесення в Спарті Афіні і Зевсу при переході через кордон

діадема – жрецька чи царська відзнака на голові

діадохи – воєначальники Олександра Македонського, нащадки його імперії

діакрії – жителі гірських районів Аттики

діалектика – мистецтво вести полеміку; вчення про закони розвитку і руху

діархія – форма правління, двовладдя

діатриби – літературні твори, які поєднують різні жанри і стилі

дівалії – свято найкращого дня

дігести – одна з частин законодавства Юстиніана

дієта – винагорода геліастів

діобелія – виплата двох оболів збіднілим громадянам в Афінах

діойкет – управляючий фінансами і господарством в Єгипті

діокл – дерев’яний волок

діоцез – адміністративно-територіальна одиниця Пізньої Римської імперії

докея – назва рабів у Пілосі, в яких один із батьків був вільним

докімасія – перевірка нових членів ради старійшин і архонтів на наступний рік

долій – великий глиняний посуд гарбузоподіної форми для вина

домінат – необмежена монархія, починаючи з правління Діоклетіана

донатизм – релігійна течія, яка відстоювала незалежність церкви від держави

дорифори – загін охоронців перського царя

дорійці – грецька народність, яка населяла Пелопоннес, острови Крит і Родос

драхма – давньогрецька срібна монета, яка дорівнювала 1/100 мін

дромос – відкритий коридор перед входом у камерну гробницю

друїди – каста жерців у кельтських племенах

дук – титул членів ради імператора і видних військових у відставці; військові начальники в провінціях

дулос – раб

дуплікарій – воїн, який отримував подвійну платню

дупондій – грошова одиниця рівна 2 бронзовим асам

дуумвір – верховні судді, голови міського сенату в римських муніципіях і колоніях

евіонізм – монархіанство, вчення, що визнавало існування Христа, але заперечувало його божественність

евокація – надстрокова служба в римській армії

евпатриди – грецька родова аристократія

едикт – постанова преторів, а пізніше римських імператорів

едил – римські магістри, які відповідали за порядок, постачання і організацію видовищ у місті

ейсфора – надзвичайний військовий податок

еквірії – кінні змагання на честь бога Марса

екзекуція – тілесне покарання

екзогамія – заборона шлюбів в середині роду

еклектизм – механічне поєднання в одному вченні різнорідних несумісних елементів

еклогіст – збирач недоїмок і фінансовий чиновник в елліністичних державах

економ – голова фінансової адміністрації в Єгипті

ексегети – трактувальники священного права і священних обрядів

ексцепсія – особливе застереження в законах про злий намір

екфоріон – рента-податок

елегія – форма віршованого твору, де гекзаметр чергувався з пентаметром

електр – сплав золота і срібла для карбування монет

еліми – племена Сицилії

елланодики – судді в Спарті, які відали справами союзників

еллінізм – період античної історії від походів Олександра до падіння останньої елліністичної держави

еллінотамії – скарбники в Афінах

елогія – короткий запис на честь знаменитих людей після їхньої смерті

еманація – витікання, випромінювання з божественного начала всієї різноманітності світу

еманципація – звільнення від залежності, якихось обмежень

ембатерій – похідний марш

емісія – випуск паперових грошей державними установами

емпорій – складське приміщення для товарів

емфітевти – довготривалі спадкові орендарі

енапограф – грецький еквівалент “ аускриптиціям ”

ендогамія – дозвіл шлюбу всередині роду

енкаустика – спосіб накладання воскових фарб

еномотарх – командир загону в 25 чол. у Спарті

епанагога – збірник візантійського права

епинікії – пісні на банкетах на честь переможців ігор

епібат – солдат морської піхоти або пасажир на кораблі

епігон – нащадок діадохів

епіграма – короткий ліричний вірш

епістат – голова колегії пританів в Афінах

епістратег – судовий доповідач, який приймав заяви від заявників і доповідав їх судові

епіталамії – шлюбні пісні

епітафія – надгробний напис

епіф – єгипетська назва місяця (25 червня – 24 липня)

епонім – перший архонт в Афінах

еран – викуп за полоненого

ерарій – державна скарбниця Стародавнього Риму

ергастерій – реміснича майстерня, де працювали раби

ергастул – в’язниця для рабів

есимнет – виборний тиран

етика – вчення про людину, її поведінку, місце в світі, мету її існування

етнарх – титул правителя в Іудеї

етолійці – одна з грецьких народностей, яка населяла Фессалію, Беотію, о. Лесбос та Еліду

ефебія – особливий загін військовозобов’язаних юнаків (18-20 рр.)

ефор – член колегії спостерігачів у Давній Спарті

ефорат – колегія спостерігачів у Давній Спарті

євангеліє – (блага радісна звістка) – ранньохристиянські твори, з яких лише 4 канонічні

євхаристія – причастя

єпархія – церковно-адміністративна територіальна одиниця

єпископ – попечитель, глава церковно-адміністративної одиниці (єпархії, діоцеза)

єпитимія – церковне покарання у вигляді посту, тривалих молитв

єресь – вчення, яке заперечує догмати та організаційні форми пануючої церкви

зевгіти – третій розряд афінських громадян громадян згідно з реформою Солона з прибутком 200 медимнів

зелоти – релігійна течія в Іудеї, що виступала проти римського панування та місцевої іудейської знаті

зороастристи – послідовники зороастризму, в основі якого лежить ідея вічної боротьби добра і зла.

іди – назва днів середини римського календаря

іли – кінні загони чисельністю 60 чоловік

ілоти – безправне населення Давньої Спарти

імперій – повна влада вищих римських магістратур

імплювій – заглиблення в підлозі для столу і збереження дощової води

імунітет – звільнення від громадських повинностей

інвектива – різкий викривальний виступ, образлива промова

індикт – законне правило, припис

індукція – форма умовиводу, де на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне

індульгенція – помилування з нагоди якогось торжества

інквіліни – одна з категорій колонів

інсигнії – зовнішні розпізнавальні знаки посадових осіб у Римі

інститори – римські роздрібні торгівці, які виступали агентами оптовиків

інституції – одна з частин законодавства Юстиніана

інсубри – кельтське плем’я Північної Італії

інсули – багатоквартирні будинки в Римі

інсургенти – варварські племена Паннонії

інтерколумній – простір між колонами права

інтерполяція – вставка

інтеррекс – екстраординарна магістратура, що призначалася у випадку відсутності консулів (необрання, смерть тощо)

інтерцессія – право вищих службових осіб припиняти дії інших службових осіб

іонійці – грецька народність, яка населяла Аттику, західне узбережжя Малої Азії, центральну частину островів Егейського моря

іпотека – заклад нерухомого майна, головним чином землі

іренархи – провінційні чиновники, які слідкували за охороною громадського порядку і відали розшуком злочинців

ірени – юнаки віком від 15 років, які керували загонами спартанської молоді

ірокези – союз племен в Америці

ісаври – варварські племена

ісангелія – надзвичайні заяви

ісегорія – свобода слова

ісономія – рівність усіх громадян поліса перед законом

ісополітія – надання громадянину однієї держави в іншій тих же прав, якими користувалися місцеві громадяни

іцени – британські племена

календи – перші дні кожного місяця в давньоримському календарі

калокагатія – дивуватися красою

калос – красивий

канаби – громадянські поселення навколо фортець, в яких поселялися римські громадяни і демобілізовані солдати

канарис – вид критської кераміки

канефора – дівчина, яка несла корзину під час священних церемоній

канопи – посудини для збереження попелу усопших

кантабри – гірські іспанські племена

капитація – система оподаткування, введена Діоклетіаном

карменталії – свята на честь богині Карменти, покровительки народження

карпетани – племена Центральної Іспанії

кастраментація – зведення укріпленого табору наприкінці кожного дня

катафракта – загін воїнів з важкими обладунками

катехумени – ті, кого наставляли в основах християнської віри

катилінарії – промови Цицерона проти Катиліни

катойкія – поселення

квади – германські племена

квадрантал – римська міра рідких тіл (амфора)

квадрига – антична двоколісна колісниця запряжена четвіркою коней в один ряд

квадруплатор – донощик, який отримував четвертину, що стягували з його жертви

квартарій – міра рідких тіл (0, 1368 л)

кватровір – особа, яка слідкувала за станом вулиць у місті

квестор – спочатку помічник претора (слідчий), а згодом державний скарбник

квінкватрії – свято військового танцю на честь бога Марса

квіриналії – свята на честь бога Марса-Квірина

квірити – давня назва римських громадян

кекемена – суспільна земля в ахейських державах

кельти – племена Галлії і частково північної Італії, яких римляни називали галлами

кельтіберійці – племена Піренейського півострова

керосії – старійшини роду

кефалеоти – збирачі подушних податків

кікімена – приватна земля в ахейських державах

кімвали – ударні музичні інструменти

кімври – варварські германські племена

кініки – філософська школа

кіносарг – навчальний заклад в Афінах

кірби – дерев'яні вибілені дошки, складені по три у формі піраміди, що оберталися на жердинах і були виставлені у царському портику

кістофор – азійська монета вартістю 4 римські денарії

кіфара – струнний музичний інструмент

кларії – боргові розписки в елліністичній Спарті

клароти – залежні землероби на о. Крит

клепсидрой – водяний годинник

клерухи – афінські колоністи

клієнти – бідні вільнонароджені громадяни або вільновідпущеники, які знаходилися під покровительством патрона та отримували від нього матеріальну допомогу

клоака – підземний канал для відведення нечистот

когномен – прізвисько в римських іменах

когорта – бойлва одиниця армії після реформи Гая Гракха кількістю 500-600 чол.

койлоне – приміщення для глядачів

койне – загальногрецька мова

колакрети – особи, які відали громадським жертвопринесенням, а з V ст. до н.е. – фінансами в Афінах

колегіат – член корпорації, пов’язаної з комунальними послугами

колегії – колективи людей, об’єднаних спільною професією, обов’язками і культами

колони – спочатку вільні орендарі землі, а після 332 р. н.е. – закріпачений стан

коми – села

коміції – народні збори в Римі

комограмотії – сільські писарі

комос – святкові веселі процесії на честь Діонісія

компиталії – свята на честь ларів – оберігачів вулиць

компиталії – свята на честь ларів – оберігачів вулиць

комплювій – вогнище в атрії для опалення і приготування їжі, дим з якого виходив через щілину в стелі

конвент – об’єднання римських громадян, які жили в провінціях

конгій – міра рідини (3,364 л)

конгій – римська міра сипучих тіл

кондикція – умова, вимога

кондуктор – багатий підрядчик, який брав в оренду сальтус

конкубінат – шлюб, юридичному оформленню якого перешкоджала соціальна і економічна нерівність подружжя, тобто позашлюбне співжиття

консисторія – державна рада при імператорові

консуалії – свята жнив на честь бога Конса

консул – найвища посадова особа Римської республіки

консулярії – колишні консули

контамінація – літературний прийом об’єднання двох грецьких комедій в одну римську

контрибуція – грошова сума, стягує країна-переможниця з переможеної держави

контуберній – нащадок від шлюбу колона з вільним

коретери – намісники податкових округів Пілоського царства

корифей – діюча особа п’єси

корнікулярії – секретарі при префекті преторія

космети – слуги, які відали туалетом свого господаря

косми – вищі посадові особи в містах Криту

космополітизм – світогляд й ідеологія елліністичної епохи

котурни – чоботи акторів з високими підставками

крипти – тайники для жертвопринесення підземним богам

криптії – ночі вбивств ілотів

ксенеласія – переслідування, вигнання іноземців

ксени – іноземці, пов’язані взаємною гостинністю з господарем

куратори – чиновники Римської імперії, які наглядали за різними галузями міського життя

куріали – члени муніципальної ради

курія – об’єднання 10 родів або місце засідання сенату

лабрис – дволеза сокира

лавагет – воєвода у Пілоському царстві

лакедемоняни – жителі Стародавньої Спарти

лаконізм – коротке висловлювання думки

лаконофільство – захоплення спартанськими порядками

лаой – люди в Єгипті і Сирії

ларенталії – свята ларів, покровителів житла

лари – божества сім’ї та господарства

ларинати – жителі Ларина в Середній Італії

латини – італійські племена Лаціума

латифундія – велике земельне володіння площею 1000 югерів

лафірополи – посадовці спартанської армії, які відали продажем військової здобичі

левит – священнослужитель у давніх євреїв

легат – помічник римських полководців, а потім і намісників провінцій

легіон – бойова одиниця римської армії чисельністю від 4,5 до 6 тис. чол.

лекс – закон

лемби – легкі галери

лемури – привиди, злі духи померлих предків, які переслідували живих нащадків

лемурії – свята привидів на честь лемурів

ленеон – старовинна назва аттичного місяця гамеліона (16 січня – 15 лютого)

лети – полонені варвари, поселені на римській території

лібералії – свята благословіння будинку дітьми на честь богів Лібера і Лібери

лібертини – вільновідпущеники

лігури – населення Апеннінського півострова

лікей – навчальний заклад в Афінах

лікоть – міра довжини (0,46 м)

ліктори – служителі і почет вищих римських магістратів

лімес – система прикордонних укріплень

лінгони – галльське плем’я з району Вогез

літурги – посадовці, відповідальні за виконання різних обов’язків сільських общин

літургія – громадська повинність заможних афінян, які за свої кошти організовували театральні вистави

логіка – вчення правильно мислити і ясно висловлювати свої думки

логісти – державні контролери

логографи – письменники-прозаїки

лох – підрозділ грецької і македонської піхоти

лохаг – командир лоха, нижчий начальник

луарії – свята дібров на честь бога Сильвана

лузітани – жителі Лузітанії на Піренейському півострові

лукани – жителі Південної Італії

лукумони – військово-жрецка етруська знать

луперкалії – свято на честь бога Фавна

луперки – жерці Фавна

мавзолей – монументальна поховальна споруда

маврусійці – грецька назва мавританських племен

магістр – титул вищих сановників; у західних провінціях – сільський староста

магістрат – посадова особа Стародавнього Риму

магістратури – публічна влада в Римі

маєвтика – метод народження істини

мамертинці – італійські найманці, які називали себе синами Марса

мамуралії – свята кування щитів на честь бога Марса

мани – обожнені душі померлих, покровителі живих нащадків

маніпул – тактична одиниця римської армії, яка складалася з двох центурій

маніхейство – релігійне вчення про боротьбу доба і зла, світла і темряви як початкових і рівноправних принципів буття

мануміссій – відпускання рабів на волю

манускрипт – рукописний твір на папірусі, пергаменті, пізніше – на папері

манципація – спосіб передання права власності у присутності свідків

маркомани – варварські племена, які створили королівство на території сучасної Чехії

маррукіни – сабельне плем’я східної частини Середньої Італії

марси – італійські племена сабелського походження, які проживали в Середній Італії

матралії – свята на честь богині матері-прародички

матрона – вільнонароджена одружена жінка

мегарон – центр мікенських палаців

медимн – міра сипучих тіл (52,5 л)

мерви – злі духи, які шкодять людині

месор – єгипетська назва місяця (25 липня – 23 серпня)

метанасти – безродні мандрівники

метеки – переселенці в Афіни, які не мали громадянських прав

метойкіон – спеціальний подушний податок

метрет – старогрецька міра рідких тіл (39,39 л)

метрокомія – головна колонія; у східних провінціях – сільська община

метрономи – наглядачі за правильністю вживання мір і ваг

метрополія – місто, яке засновувало колонію

метрополь – адміністративний центр єгипетського нома

миля – міра довжини (1481,65 м)

митрополит – керівники окремих церков

митрополія – велика єпархія

міласейці – жителі Міласи, одного з найбільших міст Карії (Мала Азія)

міляіарій – срібна монета Пізньої Імперії

мім – драматизований фарс народного походження

міміямби – невеликі комічні побутові сценки

міна – грошова одиниця (1/60 таланта)

мінії – племена завойовників, які з’явилися на Балканах між 2200 і 2000 рр. до н.е.

міністр – служитель приватної чи посадової особи

містерії – таємні релігійні обряди на честь богів

місти – посвячені у таємниці

міфи – сказання про вірування давніх народів щодо походження Всесвіту, богів, явищ природи, міфологічних героїв тощо

модій – міра сипучих тіл (8,754 л)

монархія – форма правління з необмеженою владою правителя

монетарій – раб з імператорського монетного двору

монотеїзм – єдинобожжя

муніципії – общини, а в епоху Імперії і провінційні міста, підкорені Римом, які спочатку мали внутрішнє самоуправління, а згодом – управління за римським зразком

мусони – стабільні сезонні вітри

навікулярії – власники транспортних кораблів

навкратії – повинності по постачанню військових кораблів

народний трибун – захисники інтересів плебеїв, а потім загальноримська магістратура, яка мала право вето на рішення інших посадових осіб

неодамоди – вільновідпущеники в Спарті

нептуналії – свяо мояків на честь бога Нептуна

нервії – одна з гілок племені белгів

несторіанство – єресь, що заперечувала божественну природу Ісуса Христа

нісан – сьомий місяць єврейського календаря, що збігався з березнем – квітнем

нобілітет – римська знать, утворена в результаті злиття патриціанської та плебейської верхівок

ном – адміністративна одиниця в Єгипті

номади – грецька назва кочівників

номарх – начальник нома

ноямен – родове ім’я в римських прізвищах

номофети – особи, які обиралися з числа суддів для зміни існуючих законів

номофілаки – особи, які спостерігали за виконанням законів і діяльністю державних органів

нони – назва 9-го дня перед ідами, рахуючи і день нон, і день ід

нот – південний вітер

нотарії – один з розділів вищих чиновників у Римській імперії

нуммій – мідна розмінна монета часів Константина І

нундіни – дев'ятий, або останній, день римського тижня

нус – розум

обол – грецька монета, металевий стержень, що дорівнював 1/6 драхми

овація – малий тріумф

Дата добавления: 2015-05-22