Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

II. Другий період (1652 – 1657 рр.)




I. Актуальність матеріалів. Повторення вивченого.

Тема 6: Визвольна війна українського народу середини XVII ст..(1648 – 1676 рр.). Утворення козацької держави.

План заняття №14

1. Другий період визвольної війни українського народу

(1652 – 1657рр.)

2. Третій період визвольної війни українського народу

(1657 – 1663рр.)

3. Четвертий період визвольної війни українського народу

(1663 – 1668рр.)

4. П’ятий період визвольної війни українського народу – завершальний (1668 – 1678рр.)

5. Історичне значення національно-визвольної війни

1648 – 1678рр.

Після розгрому козацько-селянськими військами під проводом Б. Хмельницького 20-ти тисячного польського війська біля гори Батіг(травень 1652 р.) до червня 1652 р. повністю відновилася влада гетьмансько-старшинської адміністрації у трьох воєводствах: Київське, Чернігівське, Брацлавське. Кордони з Р.Посполитою були встановлені по р. Случ, містах Любар, Літин, Могилів(нар. Дністер). Далі по р. Дністер до Ягорлика, звідти на Схід до р. Дніпро – з Туреччиною та її васалами. Від верхів’я р. Самари вверх на північ по лінії Зміїв, Путивль, Почеп – з Московським Царством. (Атлас 8кл. с. 12-13). Це територія, яка закріплювалась за козацькою державною умовами Зборівської угоди 18 серпня 1649 р.

Проте, у 1653 р. міжнародне, внутрішнє становище України ускладнилось через втручання Б. Хмельницького у Молдавські справи. Проти України виступила коаліція держав на чолі з Туреччиною і Р. Посполитою. В результаті боїв за Молдавію загинув син Хмельницького Тимофій. Восени 1653 р. українсько-татарські війська біля м. Жванець (неподалік Чернівців) розгромили поляків, але знову зрадили татари.

Відео: Серія 91.

15 грудня 1653 р. у м. Кам’янці була укладена нова польсько-українська угода за якою статус української держави понизився відносно Зборівської угоди. Б. Хмельницький особисто бачив за союзника Туреччину, але старшина настояла на союзі з Московським царством. 11 жовтня 1653 р. цар Олексій Михайлович Романов скликав Земський собор, який прийняв рішення про взяття під протекторат московського царя Війська Запорізького. З цією звісткою до Хмельницького було вислано посольство на чолі з боярином В. Бутурліним, яке привело до присяги українське населення на вірність царю 18 січня 1654 р. в Переяславі на загальній Військовій раді. Відмовилися присягати деякі полки, а також полковники І. Богун, І. Сірко. Цар підписав умови угоди про протекторат(статті) у березні 1654 р, звідки їх назва «березневі статті».

Основні положення:

o Україна в складі трьох воєводств переходила під протекторат Росії;

o Влада в автономії належить гетьману, якого обирають народ і затверджує цар;

o Чисельність війська – 60 тис. чол..;

o В містах і селах самоуправління;

o Україна отримала право на зовнішню політику крім Польщі і Туреччини.

Відео: Серія 92, 93.

· В історичній літературі кілька думок про характер та наслідки Переяславської угоди. В 1656 р. цар уклав Віленський мир з Польщею без згоди української старшини. Б. Хмельницький фактично розірвав угоду з царем і заключив з Семигородецьким князівством проти Польщі. Але 27 липня 1657 р. Б. Хмельницький помер, вражений звісткою про поразку українсько-семигородського війська.

· В історичній літературі по-різному оцінюється діяльність Б. Хмельницького.

Третій період (1657 – 1663 рр.)

Після смерті Б. Хмельницького Козацька рада обрала гетьманом його сина Юрія Хмельницького, а поки той ріс опікуном генерального писаря Івана Виговського. Але у жовтні 1657 р. І. Виговського було обрано повноправним гетьманом, що викликало незадоволення простого козацтва і міщанства. Проти І. Виговського утворилася опозиція на чолі з полтавським полковником М. Пушкарем і запорізьким отаманом Я. Барабашем, яких підтримав російський уряд.

І. Виговський заключив союз з татарами і у травні-червні 1658 р. провів каральні операції проти опозиції (на Полтавщині загинуло біля 50 тис. чоловік); у битві під Полтавою М. Пушкар загинув, а І. Виговський взяв курс на зближення з Польщею.

У вересні 1658 р. було укладено Гадяцьку угоду, за якою козацька республіка ставала автономією Речі Посполитої під назвою Руське князівство. Умови Гадяцької угоди повторювали Зборівську щодо територіальної автономії, розширювали повноваження православної церкви, сприяли розвитку освіти і книгодрукуванню, закріплювала права і привілеї старшини, але скорочувалася чисельність війська, відновлювалися панські повинності для селян та міщан. У червні 1659 р. під Конотопом польсько-українські війська розгромили 150-тис. російську армію, але скористатися цією подією І. Виговський не зміг – проти нього підняли повстання частина полковників на чолі І. Богуном і запорізьким кошовим І. Сірком. І Виговський зрікся влади та втік до Польщі, а гетьманом став Юрій Хмельницький.

У жовтні 1659 р. у Переяславі були переписані російсько-українські «статті»: автономія України обмежувалася з позбавленням права на зовнішню політику, а Київська метрополія підпорядкувалася московському патріарху. Восени після поразки російських військ і їх українських союзників від поляків під Чудновим (1660 р.), Ю. Хмельницький із старшиною пішов на співпрацю з Р. Посполитою. У жовтні 1660 р. сторони підписали Слободищенський трактат (маєток Тишкевичів, засновників монастиря Кармелітів в Бердичеві), за яким Україна ставала автономією Р. Посполитої на умовах Гадяцької угоди без статті про Руське князівство. Більшість козацтва і старшини Лівобережжя не підтримали Ю. Хмельницького. Це поклало початок розколу національно-визвольного руху – в історії цей період називають «Руїною». Ю. Хмельницький зрікся булави і перебрався в монастир. Правобережне козацтво обрало гетьманом П. Тетерю, а Лівобережне – І. Брюховецького. (1663 р. «Чорна рада»). Атлас 8кл. с.15.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 1964; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.