Організації формальні і неформальні

Бернард визначив формальну офіційну організацію як "систему свідомо координованих дій або сил двох і більше людей". Цим визначенням він охопив організації всіх галузей і типів. Будь-яка організація містить три загальних елементи: і) потреби працівників; 2) ціль, 3) спіл­кування.

Потреби працівників — перший загальний елемент будь-якої організації. Він означає "деперсоналізацію власних дій" заради досягнення цілі організації. Але енергійність і цілеспрямування цих дій коливаються, оскільки ґрунтуються на задоволенні або незадоволенні членів організації. Організація повинна забезпечувати як матеріальні, так і соціальні стимули, щоб відшкодувати втрати, яких зазнали індивідууми даної організації, відмовившись від альтернативних їй організацій. Відповідно до раніше викладеної Бернардом сутності організації остання має бути "ефективною". Лише ефективна організація створює через систему стимулів умови готовності її членів до дії, що, у свою чергу, забезпечує "дієвість" організації.

Ціль — другий загальний елемент організації. Вона є результатом досягнутої готовності членів організації співпрацювати. Керівник повинен довести до відома кожного підлеглого загальну ціль або завдання організації. При цьому важливо усвідомити не тільки значущість цілі (завдання) для працівників, а й для організації в цілому. Людина працює на благо організації не тому, що її цілі збігаються з цілями організації, а тому, що вона почуває, що задоволення її особистих потреб забезпечується в результаті досягнення цілей організації.

Спілкування — ще один загальний елемент організації. Діяльність організації побудована на спілкуванні, передачі інформації, Бернард розробив принципи спілкування. Найважливішими з них є:

1. Досконале знання каналів спілкування.

2. Наявність визначеного офіційного каналу інформації, тобто такого обов'язкового становища, йоли кожен звітує перед ким-небудь або комусь підпорядковується.

3. Канал інформації має бути настільки прямим і коротким, наскільки це можливо, щоб прискорити процес передавання інформації і зменшити перекручування.

Бернард досліджував і складові неформальної (неофіційної) організації. Виходячи із визначення неформальної організації як "сукупності особистих контактів і взаємодій із групою людей, що не є частиною офіційної організації і не управляються нею", Бернард показав, що неформальна організація не має структури, так само як і усвідомленої цілі. Виникають такі організації спонтанно, з контактів, пов’язаних із роботою. Але саме вони закладають основи певної поведінки, звичаїв, установлюють норми, що надалі стають умовами, які ведуть до появи формальних організацій.

Бернард визначив і функції, які виконують неформальні організації: 1) спілкування; 2) підтримування зв'язку з формальними організаціями при згоді виконувати відповідну роботу; 3) збереження власної цілісності і самоповаги. Будучи пов'язаною з формальною організацією, неформальна діяльність сприяє ефективності організації, а отже й тому, щоб зробити її більш відповідальною.

Дата добавления: 2015-05-22