Методичні вказівки до теми

План

Тема 1. Мистецтво ХХ століття в контексті європейської культури

МОДУЛЬ А.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

МОДУЛЬ B.

МОДУЛЬ А.

Лекції 10

Практичні 10

Модульна контрольна 2

Модульна перевірка 2

КСР 2

ВСЬОГО 26

Теоретичний зміст курсу розподілений згідно із змістовними модулями й передбачає вивчення таких тем:

Тема 1. Мистецтво XX століття в контексті європейської культури.

Тема 2. Мистецтвознавча модифікація психоаналізу.

Тема 3. Мистецтво XX століття в дзеркалі філософії неопозитивізму.

Тема 4. Естетичне підгрунтя філософії екзистенціалізму.

Тема 5.Динаміка естетичних трансформацій e мистецтві XX ст.

Лекції 10

Практичні 12

Модульна контрольна 2

Модульна перевірка 2

КСР 2

ВСЬОГО 28

Теоретичний зміст курсу розподілений згідно із змістовними модулями й передбачає вивчення таких тем:

Тема 1. Естетичний потенціал інтуїції й проблеми художньої творчості.

Тема 2. Абстракціонізм як філософське осмислення авангарду.

Тема 3. Значення кубізму для розвитку мистецтва XX століття.

Тема 4. Місце сюрреалізму в культурі XX століття.

Тема 5. Особливості сучасного українського мистецтва.

Для написання методичних рекомендацій автор залучав дослідження М.Бровка, О.Воєводіна, Л.Левчук, О.Лосєва, А.Новікова, М.Овсяннікова, В.Татаркевича та ін.

(відповідність шкали оцінювання ECTS з національного системного оцінювання в Україні)

Оцінка ECTS	За національною системою	Визначення	% оцінювання за модульно-рейтинговою системою
A		ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок	84-100
B		ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками	80-83
C		ДОБРЕ – у загальному правильна робота з певною кількістю значних помилок	67-79
D		ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків	60-66
E		ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії	50-59
FX		НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти	46-49
F		НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс	45 і нижче

1. Особливості художньої культури XX ст.

2. Формування нової картини світу та ідеали особистості в XX ст.

3. Формально-технічні пошуки в європейському мистецтві ХХ століття.

Під час розгляду цього питання студенти повинні усвідомити, що вся історія мистецтва XX століття – це цілісна художня доба, якій властиві напружене прагнення до гуманізації людського буття і творчості, глибокий інтерес до особистості. Філософія XX століття прагне представити людину як таку, що володіє усіма багатствами індивідуальності і разом з тим пов'язана з глобальним. Для нового часу головним поняттям є духовність, усвідомлення життя через єдність зі Всесвітом, культурою як пріоритетними принципами суспільного розвитку. Слід відзначити, що культура XX століття філософічна. Інтерпретація дійсності, людини подається з позицій певних філософських ідей: фрейдизму, екзистенціалізму, феноменології тощо. Незважаючи на те, що мистецькі пошуки XX ст. відкрито проголосили про розрив з класичними традиціями, у них вагомого значення набувають різного гатунку умовні форми, у яких несхожість із життям стає самодостатньою.

Досліджуючи це питання, перш за все треба повідомити, що в розумінні світу XX століття велику роль відіграє не лише розум, але й інтуїція, позасвідоме, ірраціональне. Основний акцент у світосприйнятті людини XX ст. робиться не на пізнанні, а на розумінні світу. Багато про що можна дізнатись, але не зрозуміти. Мистецтво XX ст. – мистецтво авангарду – прагне виразити ідеї першооснови, простору, космогонії, жах у його екзистеційних формах тощо – те, що принципово невимовне в традиційних словесних і зорових образах і що так важливо для С.Далі, В.Кандинського, Е.Мунка, К.Малевича, П.Пікассо, для людини XX ст. Духовний світ, світовідчуття людини XX ст. надзвичайно ускладнились, змінилось і мистецтво, яке є "неусвідомленою сповіддю людства".

Для розкриття даного питання, необхідно звернути увагу на те, що європейське мистецтво XX століття позначено інтенсивними формально-технічними пошуками, силою на відображенні об’єктивно замкнутого світу людини. Зазначені тенденції знайшли вияв у запереченні об’єктивних джерел художнього образу, у штучно ускладненій формі, у символіці слова, кольору, звуку, позбавлених загально-людського змісту, врешті-решт, у руйнуванні традиційної гармонії мистецтва. На початку XX ст. саме в Парижі було надзвичайно бурхливе життя, що притягувало до себе митців, які шукали нових шляхів у мистецтві. Тут з'явилися нові мешканці – М.Жакоб, Ж.Міро, Д.Сальмон, П.Пікассо. Постійними відвідувачами були Ж.Брак, А.Дерен, Р.Дюфі, А.Матісс, А.Модільяні, А.Руссо тощо.

У процесі особистого і творчого спілкування виникали ідеї вистав, маніфести групи, обговорювалися програми, які становитимуть основу течій авангарду: фовізму, кубізму, футурізму, експресіонізму, сюрреалізму, абстракціонізму тощо.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Актуальные проблемы культуры XX в. /Под ред. В. И. Добрынина. – М., 1993.

2. Андреева А.Л. Искусство, культура, сверхкультура. – М.,1991.

3. Арнольдов А.И. Культурология: наука познания человека и культуры. – М., 1995.

4. Батракова С.П. Художник XX века и язык живописи. – М., 1996.

5. Гуревич П.С. Философия культуры. – М., 1995.

4.Западное искусство XX века. Классическое наследие и современность. – М., 1992.

6. Ильин И. Постмодернизм. От истоков до конца столетия. – М., 1998.

7. Левчук Л.Т. Західноєвропейська естетика XX ст. – К., 2001.

8.Мєднікова Г.С. Українська і зарубіжна культура XX ст. – К., 2002.

9. Мигунов А.С. Эстетика и искусство во второй половине XX века. – М., 1998.

10.Самосознание европейской культуры ХХ века. – М., 1999.

Дата добавления: 2015-05-22