Методичне забезпечення. 1. Вiра в прихований за явищами, подiями, речами сонм духів:

Тестові технології

1. Вiра в прихований за явищами, подiями, речами сонм духів:

1) гiлозоїзм; 2) еклектизм;

3) анiмiзм; 4) психологiя.

2. Вчення про темперамент:

1) Демокрiт; 2) Сенека;

3) Платон; 4) Гален.

3. Мозок - це орган душi:

1) Арiстотель; 2) Сократ;

3) Платон; 4) Алкмеон.

4. Бог – природа:

1) Б. Спiноза; 2) Р. Декарт;

3) Г. Лейбнiц; 4) Р. Бекон.

5. Асоцiацiя iдей:

1) Т. Гоббс; 2) Д. Локк;

3) В. Вундт; 4) Д. Гартлi.

6. Родоначальник експериментальної психології:

1) Д. Локк; 2) П. Жане;

3) Ж. Пiаже; 4) В. Вундт.

7. Дiагностика розумового розвитку:

1) Ф. Гальтон; 2) Вольтер;

3) Д. Дiдро; 4) А. Бiне.

8. Iдея саморозвитку:

1) Б. Паскаль; 2) Е. Клапаред;

2) Д. Дьюi; 4) А. Гезелл.

9. Культурно-історична теорiя вищих психiчних функцій:

1) М.Я. Басов; 2) А.С. Макаренко;

3) Л.С. Виготський; 4) К. Корнiлов.

10. Его-психологiя:

1) Г. Саллiвен; 2) Е. Ерiксон;

3) Т. Гоббс; 4) В. Прейєр.

11. Автор теорії рекапітуляції:

1) С. Холл; 2) Е. Еріксон;

3) А. Біне; 4) К. Хорні.

12. Теорія рекапітуляції вперше запропонована:

1) С. Холлом; 2) П.П. Блонським;

3) А. Блаженним; 3) ібн Сіною.

13. Осмислення природи як єдиного матерiального цiлого, яке надiлене ознаками життя:

1) анiмiзм; 2) еклектизм;

3) гiлозоiзм; 4) Логос.

14. Вчення про темперамент:

1) Демокрiт; 2) Гiпократ;

3) Сократ; 4) Декарт.

15. "Розум" як початок речей ("нус"):

1) Сенека; 2) Плотiн;

3) Августин; 4) Анаксагор.

16. Вiдкриття безсвiдомої психіки:

1) Г. Лейбнiц; 2) Т. Гоббс;

3) З. Фрейд; 4) Ф. Бекон.

17. Родоначальник рацiоналiзму:

1) Д. Гартлi; 2) Н. Кузанський;

3) У. Оккаам; 4) Т. Кампанелла.

18. Родоначальник психофізіології:

1) Е. Пфлюгер; 2) I.М. Сеченов;

3) В. Вундт; 4) Г. Гельмгольц.

19. Спiвробiтництво як генератор свiдомостi:

1) П. Жане; 2) Г. Мюнстерберг;

3) В. Прейєр; 4) В. Джейме.

20. Етнопсихологiя дитинства:

1) Ч. Дарвiн; 2) Д. Болдуїн;

3) М. Мiд; 4) Ж. Пiаже.

21. Глибинна психологія:

1) З. Фрейд; 2) Д. Уотсон;

3) М. Вертгеймер; 4) Д. Гопкiнс.

22. Мова народу − це засiб, який активiзує:

1) К. Кавелiн; 2) О.О. Потебня;

3) Т.Г. Шевченко; 4) О.С. Пушкiн.

23. Один із засновників лабораторії експериментальної психології в Україні:

1) В.П. Зінченко; 2) М.М. Ланге;

3) О.Р. Лурія; 4) Г.С. Костюк.

24. Суб’єктивний образ вiдображення об’єктивного:

1) мозок; 2) психологiя;

3) психiка; 4) рефлекс.

25. Принцип розвитку:

1) Сократ; 2) Гiпократ;

3) Гален; 4) Гераклiт.

26. Душа в царствi iдей:

1) Фалес; 2) Анаксiмандр;

3) Платон; 4) Епiкур.

27. Родоначальник середньовiчного номiналiзму:

1) Аквiнський; 2) Е. Роттердмський;

3) Боецій; 4) Шанкара.

28. Суб’єкт - це пучок асоціацій:

1) Д. Юнг; 2) Д. Вiко;

3) Ж.Ж. Руссо; 4) Б. Паскаль.

29. Започаткування психофізики:

1) О. Конт; 2) Г.Фехнер;

3) Е. Вебер; 4) Ш. Монтеск’є.

30. Родоначальник педології:

1) Ф. Гальтон; 2) С. Холл;

3) В. Прейєр; 4) Ж.Ж. Руссо.

31. “Душа в образі колісниці“:

1) Арістотель; 2) Платон;

3) Плотін; 4) Ж.-Ж. Руссо.

32. Темпераменти, ознаки яких стали класичними у психології:

1) І.П. Павлов; 2) Гален;

3) Гіппократ; 4) Б.Й. Цуканов.

33. Вчення про тау-типи:

1) В.В. Рибалка; 2) Б.Й. Цуканов;

3) Т.М. Титаренко; 4) І.Д.Бех.

34. Один із відомих українських систематизорів учень про особистість:

1) В.В. Рибалка; 2) Б.Й. Цуканов;

3) Т.М. Титаренко; 4) І.Д.Бех.

35. Першi експериментальнi дослiдження психiки тварини:

1) Ч. Дарвiн; 2) Е. Клапаред;

3) Д. Романес; 4) Д. Дiдро.

36. Генетична психологiя.

1) К. Левiн; 2) Ж. Піаже;

3) К. Юнг; 4) К. Коффка.

37. Єднiсть свiдомостi i діяльності як методологічний принцип у психології:

1) М.Я. Басов; 2) П.П. Блонський;

3) С.Л. Рубiнштейн; 4) I.П. Павлов.

38. Когнiтивна система дiяльностi вченого як координата науки:

1) логiка розвитку науки; 2) особистiсть вченого;

3) спiлкування; 4) iнтеракцiя.

39.Душа - це спосiб органiзацiї тіла:

1) Пiфагор; 2) Арiстотель;

3) Боецiй; 4) Марк Аврелiй.

40. Принцип детермiнiзму як методологічний принцип пізнання у психології:

1) Конфуцiй; 2) Алкмеон;

3) Арiстотель; 4) Демокрiт.

41. Вiдкриття рефлексу.

1) У. Гарвей; 2) Авiценна;

3) Р. Декарт; 4) Г. Лейбнiц.

42. Родоначальник томiзму:

1) Ф. Аквiнський; 2) Ж.Ламетрi;

3) Д. Берклi; 4) М.Монтень.

43. «…краще підійдіть до нього і запишіть, що спало йому на думку»:

1) Ф. Аквiнський; 2) Ж. Ламетрi;

3) Д. Берклi; 4) М.Монтень.

44. «Моя хата скраю, я нічого не знаю»:

1) Конфуцій; 2) Г.С. Ващенко;

3) З. Фрейфд; 4) Аристотель.

45. Еволюцiйна психологія:

1) А. Бергсон; 2) Г. Спенсер;

3) Д. Бруно; 4) П. Абеляр.

46. Витоки педагогiчної психології як експериментальної педагогіки:

1) Д. Селлi; 2) Е. Мейман;

3) Д. Вiко; 4) С. Холл.

47. Теорiя тропiзмiв:

1) К.Ллойд-Морган; 2) Ж.Леб;

3) М. Монтень; 4) Г. Дженнiгс.

48. Психологiя як наука про поведінку:

1) гештальтпсихологiя; 2) функцiоналiзм;

3) бiхевiоризм; 4) фрейдизм.

49. Дiяльнiсний пiдхiд у вивченнi особистості як методологічний принцип у психології:

1) О.Р. Лурiя; 2) К. Коффка;

3) Д. Узнадзе; 4) О.М. Леонтьєв.

50. Апейрон:

1) Фалес; 2) Анаксімен;

3) Анаксагор; 4) Анаксімандр.

51. “Затримка психічного розвитку“ вперше вжито:

1) О.М. Леонтьєв; 2) Л.І. Божович;

3) Л.В. Занков; 4) В.В. Давидов.

52. Ентелехія:

1) Арістотель; 2) Платон;

3) Августин Аврелій; 4) Августин Блаженний.

53. Катарсис:

1) очищення (Арістотель); 2) покращення (Платон);

3) благовіння (Аврелій); 4) благословення (Августин Блаженний)

54. Емпатія як термін (уперше вжито):

1) Л.ІФ. Божович; 2) Л.В. Занков;

3) В.В. Давидов; 4) О.М. Леонтьєв.

55. Номіналізм в арабській середньовічній філософсько-психологічній думці:

1) Аверроес; 2) Авіценна;

3) Мані 4) аль Хайсан.

56. Дентиція як критерій вікової періодизації:

1) Л.С. Виготський; 2) А.Б.Залкінд;

3) П.П. Блонський; 4) М.Я. Басов.

57. “Довго я буду пам’ятати те відро….“

1) М.Я. Басов; 2) Л.М. Толстой;

3) О.П. Довженко; 4) М.В. Шолохов.

58. Вчення про установку:

1) Л.ІФ. Божович; 2) Л.В. Занков;

3) Д. Узнадзе; 4) О.М. Леонтьєв.

59. «Бритва Оккама»:

1) «не потрібно примножувати сутність без потреби»;

2) «не потрібно спрощувати сутність без потреби»;

3) «потрібно примножувати сутність без потреби»;

4) немає сутності без потреби.

60. Один із популяризаторів механічного детермінізму:

1) Р. Декарт; 2) Лукрецій;

3) Б. Спіноза; 4) Оккам.

61. Три головні сили, які керують людьми (потяг, радість, сум):

1) Р. Декарт; 2) Лукрецій;

3) Б Спіноза; 4) Оккам.

62. Ж.-Ж. Руссо:

1) людина від природи є доброю, але її “зіпсувала“ цивілізація“;

2) теорія “природної людини“;

3) душа – це театральні лаштунки, де відбуваються пов’язані між собою сцени;

4) людина від природи є злою, тому цивілізація має її виховувати“;

63. Найкращий психолог серед етнографів, найкращий етнограф серед психологів:

1) Р. Бенедикт; 2) М. Мід;

3) Л. Морган; 4) Е. Ентоні.

64. Tabula rasa:

1) Ж.-Ж. Руссо; 2) Р. Декарт;

3) Л.М. Толстой; 4) К.Д. Ушинський.

65. Пріоритетність проблем розвитку особистості, психічного здоров’я, яке розуміється як реалізація потенційних можливостей (самореалізація), а також акцентування специфічних проблем існування людини (відповідальність, сенс життя, воля, любов):

1) біхевіоризм; 2) гуманна психологія;

3) гуманістична психологія; 4) гуманітарна психологія.

66. Віра у прихований за реальними речами сон духів (душ), які залишають тіло після смертіі,як безсмертні, блукають у світі рослин і тварин:

1) анiмiзм; 2) еклектизм;

3) гiлозоїзм; 4) Логос.

67. Загальне «всеоживлення світу»:

1) анiмiзм; 2) еклектизм;

3) гiлозоiзм; 4) Логос.

68. Душа як «іскорка Логосу»:

1) Демокріт; 2) Сократ;

3) Арістотель; 4) Геракліт.\

69. Від законів логосу залежить перебіг наступних подій:

1) Демокріт; 2) Сократ;

3) Арістотель; 4) Геракліт.

70. Мозок – орган душі:

1) Анаксагор; 2) Алкмеон;

3) Арістотель; 4) Августин.

71. Розум як початок речей:

1) Анаксагор; 2) Алкмеон;

3) Арістотель; 4) Августин.

72. Два види досвіду:

1) Анаксагор; 2) Алкмеон;

3) Арістотель; 4) Д. Локк.

73. Експериментальна педагогіка – педагогічна психологія:

1) Е. Мейман; 2) Д. Локк;

3) К.Д. Ушинський; 4) В.О. Сухомлинський.

74. Домінуючим у структурі особистості є не агресивні інстинкти чи лібідо, а вроджене почуття неспокою:

1) З. Фрейд; 2) К. Хорні;

3) А. Адлер; 4) К. Юнг.

75. Головною частиною структури особистості є не Ід, а її усвідомлюване ЕГО, яке прагне до до збереження своєї цільності та індивідуальності:

1) епігенетична концепція; 2) психоаналіз;

3) індивідуальна психологія;. 4) колективна психологія.

76. Головною частиною структури особистості є Ід, а її усвідомлюване ЕГО, яке прагне до збереження своєї цільності та індивідуальності:

1) епігенетична концепція; 2) фрейдизм;

3) індивідуальна психологія;. 4) колективна психологія.

77. «Знання – сила»:

1) Р. Бекон; 2) Д. Локк;

3) Ф. Бекон; 4) Ж. Піаже.

78. Cogito, ergo sum (мислю – значить, існую):

1) Ж.-Ж. Руссо; 2) Р. Декарт;

3) Л.М. Толстой; 4) К.Д. Ушинський.

79.Сумніви приводять до істини (dubitat Augustinus):

1) Арістотель; 2) Августин;

3) Августінус; 4) Дубітад Августінус.

80. Один із розробників теоретико-методологічних основ експериментальної психології:

1) В.В. Рибалка; 2) Е.О. Помиткін;

3) Л.Ф. Бурлачук; 4) В.О. Васютинський.

81. Один з розробників теоретико-методологічних основ політичної психології:

1) В.В. Рибалка; 2) Е.О. Помиткін;

3) Т.М. Титаренко; 4) В.О. Васютинський.

82. Розробник теорії життєвих криз особистості:

1) В.В. Рибалка; 2) Е.О. Помиткін;

3) Т.М. Титаренко; 4) В.М. Поліщук.

83. Один з розробників теорії духовного розвитку особистості:

1) В.В. Рибалка; 2) Е.О. Помиткін;

3) Т.М. Титаренко; 4) В.М. Поліщук.

84.!Ходіння по муках»:

1) О. Толстой; 2) А. Головко;

3) Л.Толстой 4) Ф. Достоєвський.

85. «Бур’ян»:

1) О. Толстой; 2) А. Головко;

3) Л.Толстой 4) Ф. Достоєвський.

86. Психіка як «внутрі-буття». Людина – вчинок – світ:

1) С.Л. Рубінштейн; 2) Д. Локк;

3) К.Д. Ушинський; 4) В.О. Сухомлинський.

87. Операціональна теорія інтелекту:

1)Ж. Піаже; 2) Д. Локк;

3) К.Д. Ушинський; 4) В.О. Сухомлинський.

88. Настановчий світ психічного як символ інтеріоризації:

1) Е. Мейман; 2) Д. Локк;

3) Д. Узнадзе; 4) В.О. Сухомлинський.

89. Механізм індивідуалізації психічного. Компенсаційна форма катарсису:

1) З. Фрейд; 2) А. Адлер;

3) Л.С. Виготський; 4) К. Юнг.

90. Історія психології та історія людської культури у зв’язку з пояснювальним принципом детермінізму:

1) Г.С. Костюк; 2) А. Адлер;

3) Л.С. Виготський; 4) К. Юнг.

91. Історія психології – це могутнє знаряддя самопізнання вченого та відкриття скарбів минулого:

1) З. Фрейд; 2) А. Адлер;

3) Л.С. Виготський; 4) М. Вертгаймер.

92. Один з відомих вчених про життєвий шлях особистості:

1) І.Д. Бех; 2) В.О. Васютинський;

3) В.В. Рибалка; 4) Т.М. Титаренко.

93. Поведінка як вища нервова діяльність:

1) Д. Уотсон; 2) Е. Кречмер;

3) І.П. Павлов; 4) В. Шелдон.

94. Будова тіла і характер людини:

1) Д. Уотсон; 2) Е. Кречмер;

3) І.П. Павлов; 4) В. Шелдон.

95. Теорія функціональних систем:

1) Д. Уотсон; 2) Е. Кречмер;

3) І.П. Павлов; 4) П. Анохін.

96. ”Мовчання рівнозначне визнанню“:

1) Сократ; 2) Сенека (молодший);

3) Спіноза; 4) Сенека (старший).

97. «Джерело всякої жорсткості – безпомічність»:

1) Сократ; 2) Сенека (молодший);

3) Спіноза; 4) Сенека (старший).

98. Наука, яка вивчає психологію суспільства на його різних історичних етапах:

1) історія психології; 2) соціальна психологія;

3) історична психологія; 4) психологія історична.

99. Предмет вивчення психології – поведінка:

1) кінець ХІХ− початок ХХ ст..; 2) кінець ХХ− початок ХХІ ст..;

3) кінець ХVIII− початок ХIХ ст.; 4) кінець ХVII− початок ХVIII ст..;

..

100. Предмет вивчення психології – психіка як системне явище:

1) ХІХ ст..; 2) ХХ ст.;

3) ХVIII ст.; 4) ХХІ ст..;

_____________________________________

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Базова:

1. Гальперин П.Я. История психологии. ХХ век / П.Я. Гальперин, А.И. Ждан. − М.: Академия, 2005. − 320 с.
2. Ждан А.Н. История психологии от античности до наших дней / А.Н. Ждан. – М.: Просвещение, 1990. – 320 с.
3. Роменець В.А. Історія психології ХІХ – початку ХХ століття / В.А. Роменець. – К.: Либідь, 1995. − 780 с.
4. Роменець В.А. Історія психології XVII століття / В.А. Роменець. – К.: Радянська школа, 1990. − 390 с.
5. Роменець В.А. Історія психології. ХУІІ століття. Епоха просвітництва. − К.: Либідь,.2006. – 998 с.
6. Роменець В.А. Історія психології епохи просвітництва / В.А. Роменець. – К.: Радянська школа, 1993. – 354 с.
7. Роменець В.А. Історія психології стародавнього світу і середніх віків / В.А Роменець. – К.: Радянська школа, 1993. – 342 с.
8. Роменець В.А. Історія психології. Стародавній світ. Середні віки. Відродження / В.А. Роменець. − К.: Либідь, 2005. – 920 с.
9. Роменець В.А. Історія психології. ХУІІ століття. Епоха просвітництва / В.А. Роменець. − К.: Либідь, 2006. – 650 с.
10. Роменець В.А. Історія психології ХХ століття / В.А. Роменець, І.П. Маноха. – [вид друге, стереотипне]. − К.: Либідь, 1998. – 990 с.
11. Ярошевский М.Г. История психологии от античности до середины ХХ века / М.Г. Ярошевский. – [2-е изд.]. − М.: Академия, 1997. – 416 с.

Допоміжна:

1. Бібліографічний довідник праць з психології за 40 років (1917− 1947). – К.: Рад. школа, 1958. – 440 с.

2. Выготский Л.С. Собр. соч.: в 6 т. / Лев Семенович Выготский / под ред. Д.Б. Эльконина. – М.: Педагогика, 1984. – Т. 4: Детская психология. – 432 с., – ил. – (Акад. пед. наук СССР).

3. Гусейнов А.А. Этика Аристотеля / Гусейнов А.А. – М.: Наука, 1984. – 62 с.

4. Данильченко М.Г. П.П. Блонский и его вклад в педагогическую науку: дисс. … доктора педагог. наук: 13.00.01 / Данильченко Михаил Герасимович. − М., 1974. – 370 с.

5. История зарубежной психологии: 30 – 60 годы ХХ века. Тексты / [под ред. П.Я. Гальперина, А.Н. Ждан]. – М.: Просвещение, 1988.

6. Краткий курс истории философии /[ под ред. М.Т. Иовчука]. – М.Просвещение, 1975. – 792с.

7. Методологические проблемы психологии / [под ред. Б.Ф. Ломова]. – М.: Наука, 1984. – 450с.

8. Петровский А.В. Вопросы истории и теории психологи / А.В. Петровский. – М.: Просвещение, 1984. – 272с.

9. Рубинштейн М.М. Психология, педагогика и гигиена юности / М.М. Рубинштейн, В.Е. Игнатьев. – М.: Луч, 1925. – 264 с.

10. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: в 2 т. / Сергей Леонидович Рубинштейн. – М.: Педагогика, 1988. – Т.1.– 488 с.

11. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии / Сергей Леонидович Рубинштейн. − М.: Педагогика, 1976. − 416 с.

12. Ярошевский М.Г. Развитие и современное состояние зарубежной психологии / М.Г. Ярошевский, Л.И. Анцыферова. – М.: Наука, 1974. – 320 с.

_________________________________

ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ

(бібліотека ГНПУ ім. О. Довженка, авторські посібники, перелік першоджерел, вказаних в авторських посібниках, система ІНТЕРНЕТ)

Дата добавления: 2015-05-22