Предмет, методи, принципи і функції історії України 1 страница

План

План

План

План

План

План

План

1. Західна Україна під владою Польщі

2. Національно-визвольна боротьба в Західній Україні

3. Українські землі під владою Румунії та Чехословаччини.
Карпатоукраїнська держава

Література

Бойко О.Д. Історія України. – К., 2007.

Вєдєнєєв Д.В., Лисенко О.Є. Організація українських націоналістів і зарубіжні спецслужби.(1920–1950-ті рр. // Укр. іст. журн. – 2009. – № 3.

Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ–ХХ ст. – К., 1996.

Дашкевич Я. Постаті. Нариси по діячів історії, політики., культури. Друге, виправлене й доповнене видання. – Л., 2007.

Історія України / Кер. авт. кол. Ю.Зайцев. – Л., 2002.

Історія України. Навчально-методичний посібник для семінарських занять./ За ред. В.М.Литвина. – К., 2006.

Історія України: нове бачення / Під ред. В.А.Смолія. – Т.І.– К., 1995.

Крикніцький О.П. Військова операція Червоної армії з анексії Північної.Буковини і Бессарабії (червень–липень 1940 р.) // Укр. іст. журн. – 2009. – №1.

Кульчицький С.В. Коли і як відбулося возз’єднання Західної України з УРСР// Укр. іст. журн. – 2009. – № 5.

Литвин В. Історія України. Підручник. – К.: Наукова думка, 2009.

Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. – Т. 2 – К., 1994.

Петровський В.В, Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі – Х., 2008.

Світлична В.В. Історія України. Навчальний посібник. Л.–К., 2005. Субтельний О. Україна: Історія. – К., 1996.

Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності – К., 1999.

Методичні поради

1. Західна Україна під владою Польщі

Висвітлення теми “Західноукраїнські землі у міжвоєнний період” варто розпочати з історії захоплені українських територій урядами Польщі, Румунії і Чехословаччини.

Студенту дається можливість порівняти політику урядів Польщі з 1919 року до 1939 р., виділивши Ш періоди: “невизначеності”, “інкорпорації” та період “польського прометеїзму” Ю.Пілсудського.

Проаналізувати рішення Ради Амбасадорів 14 березня 1923 р. і його наслідки для політичних сил Галичини.

Навести факти, що свідчать про дискримінацію українців у сфері мови та освіти. Зокрема, про заборону вживати слова “українець” і “український”, про запровадження двомовних (“утраквістичних”) шкіл з перевагою польської мови.

Показати суть доктрини польського “прометеїзму” Ю. Пілсудського.

Характеризуючи жорстоку політику уряду Польщі, слід зупинитись на суті “пацифікації” (“заспокоєння”), яка охопила близько 500 сіл, створенню концтабору у Березі Картузькій.

Вказавши, що 94% українського населення у Східній Галичині та 95% на Волині проживало у сільській місцевості і працювало в аграрному секторі економіки, проаналізуйте аграрну реформу польського уряду за таким планом:

– особливості проведення;

– результати та наслідки.

Яку мету переслідував уряд Польщі, проводячи політику парцеляризації земель на “східних кресах” протягом 1920–1925 рр.? Які наслідки вона мала? Як це проявилось в майбутньому?

Аналізуючи розвиток промисловості українських регіонів у Польщі, важливо відмітити, що вони спеціалізувались на переробці сільськогосподарської та мінеральної сировини. За даними перепису 1931 р. нараховувалося 730 тис. найманих робітників, з яких 332 тис. працювало в сільському господарстві. Варто нагадати, що як і ХІХ ст. позиції українських підприємців були сильними в кооперації. На початок 1930-х років налічувалось понад 3 тис. низових кооперативних осередків, які об’єднували до 370 тис. коператорів. Існували потужні кооперативні об’єднання – “Центросоюз”, “Маслосоюз”, “Ценробанк”, “Народна торгівля”.

Поясніть як економічний розвиток українських земель впливав на політичний розвиток?

Студенту необхідно проаналізувати релігійну ситуацію в краї, показати офіційну позицію влади в цьому питанні.

2. Національно-визвольна боротьба в Західній Україні

Переходячи до висвітлення національно-визвольної боротьби в Західній Україні, потрібно назвати провідні політичні партії і коротко охарактеризуйте їх програмні цілі, ідеологічні засади і методи боротьби. Всі політичні партії на західноукраїнських землях варто умовно згрупувати в чотири табори: національно-державницький, прокомуністичний, москвофільський і угодовський (пропольський, прочеський, прорумунський). Студенту дається можливість виявити спільні і відмінні риси цих партій, висловити свою т.зв. щодо причин переходу українського національно-визвольного руху на крайньорадикальні позиції.

Слід пригадати які напрями існували в українському національно-визвольному русі на еміграції після поразки української революції 1917–1920 рр.

Розповісти про утворення в липні 1925 р. Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО). Воно стало найбільшою та найвпливовішою українською партією. Охарактеризувати програма об'єднання і засобами боротьби.

Варто показати соціальну базу легальних українських партій. Не відмовляючись від кінцевої мети – незалежної Української держави – вони зосередили свою діяльність на захисті національних і соціальних прав українців від зазіхань польської реакції. Які форми боротьби підтримували легальні партії? Проаналізувати парламентська боротьба як одну із головних напрямів діяльності українських легальних партій. Це давало українцям в Польщі мати можливість легальної опозиції до режиму, і цим їхнє становище вигідно відрізнялося від становища українців у СРСР. Але ця опозиція мало що дала українському населенню. Незважаючи на протести українських послів у сеймі, політика національних утисків тривала.

Які з політичних партій виступали за польсько-українську співпрацю в межах Польщі?

20-ті роки в Західній Україні були часом зростання прорадянських симпатій. Причинами цього були неп та українізація в УСРР, а також розчарування українців у західних державах, які мовчазно підтримували польську політику щодо національних меншин.

У розкритті матеріалу слід звернути увагу на поширення прорадянських комуністичних ідей, утворення КПЗУ, українського селянсько-робітничого соціалістичного об’єднання “Сельроб”. Показати, що надалі події в СРСР кінця 20-х – початку 30-х років – колективізація, початок масових репресій, голод 1933 р. – завдали відчутного удару по радянофільських настроях і популярності КПЗУ. Остаточно комуністичний рух у Польщі був розгромлений у 1938 р., коли Виконком Комінтерну розпустив КПП, а разом з нею і КПЗУ, під тим приводом, нібито керівництво в них захопила фашистська агентура.

Варто наголосити, що найпомітнішим чинником у політичному житті Західної України ставав націоналізм. Особливістю його розвитку в цей період було те, що він переживав безперервне піднесення. Чим можна пояснити цей феномен? Далі слід розповісти про об'єднання націоналістичних груп в Західній Україні та за її межами і про І конгрес українських націоналістів 1929 р. у Відні, який проголосив утворення Організації українських націоналістів (ОУН). Кого було обрано Головою Проводу українських націоналістів (ПУН)? На яких засадах ґрунтувалася ідеологія ОУН? В чому суть інтегрального українського націоналізму? Чим інтегральний націоналізм відрізнявся від ліберального націоналізму XIX ст.?

У чому принципова розбіжність між фашизмом і українським націоналізмом? Чим, на Вашу думку, пояснювалася співпраця ОУН з гітлерівцями з кінця 30-х рр.?

Аналізуючи методи боротьби ОУН, варто зупинитись на тактиці “перманентної революції”, що передбачала постійні збройні акції проти окупантів, терористичні акти.

Варто проаналізувати всі форми боротьби, що використовувались партіями в той період. Студент має показати причини розколу в ОУН, охарактеризувати тактичні відмінності і спільність мети обох напрямів ОУН. Визначаючи терористичні акції оунівцівців як одну із форм тактичної боротьби, доцільно висловити своє відношення до тероризму.

Необхідно охарактеризувати і причини розпуску КПЗУ, зупинитись на долі її членів в майбутньому.

Проаналізуйте діяльність громадських організацій і товариств в 20–30-ті роки ХХ ст. на західноукраїнських землях.

Особливої уваги заслуговують діяльність українського підпільного університету у Львові, НТШ, “Просвіти”, кооперативний рух. Значного розвитку набув робітничий і селянський рух. Проаналізувати вклад в організацію українського супротиву УГКЦ і особисто митрополита Й.Сліпого.

3. Українські землі під владою Румунії та Чехословаччини. Карпатоукраїнська держав

Висвітлюючи становище окупованих Румунією українських територій, варто зупинитись на розповіді про Хотинське (1919 р.), а також Татарбунарське (1924 р.) повстання і їх жорстоке придушення.

Варто зауважити, що буковинські українці зазнали найбільших утисків з боку румунської влади, їх навіть не визнавали окремою національністю. Слід розповісти про закон про шкільництво від 26 липня 1924 р., про закриття або румунізацію всіх українських шкіл, румунізацію православна церква. заборонену української преси. Відновлювалися культурні товариства, театральні трупи, хори тощо.

Характеризуючи політичне життя Буковини, необхідно розповісти про легальну партію “Визволення”, Українська національна партія (УНП), націоналістичний рух, спортивне товариство “Мазепа”, студентське товариство “Залізняк”.

Розповідаючи про долю українців під владою Чехословаччини, студенту варто задатись питанням: чому ставлення до українського населення на її території (близько 550 тис. у 1930 р.) було кращим, ніж у Польщі та Румунії?

За аграрною реформою 20-х років українські селяни отримали додаткові наділи з колишніх маєтків угорських поміщиків. Однак капіталовкладення в економіку регіону були надто малі, щоб піднести її низький рівень. Слід показати успіхи у галузі народної освіти, що привели до зростання кількості українських початкових і “горожанських” шкіл. Але при всьому своєму демократизмі чеський уряд не погоджувався надати Закарпаттю автономію.

Особливу увагу слід приділити спробі відновлення української державності на Закарпатті в 1938–1939 рр. Внаслідок мюнхенської угоди 1938 р. Чехословацька республіка була значно ослаблена. За цієї ситуації всі закарпатські українські організації об’єдналися і домоглися автономії. Коли було затверджено перший уряд автономної Крпатоукраїнської держави? Хто очолив цей уряд і яка доля його політичної кар’єри? Спочатку автономну адміністрацію очолили русофіли, але вони швидко дискредитували себе. Новий кабінет очо­лив лідер українського руху А.Волошин. Уряд проводив термінові заходи щодо українізації адміністрації та освіти, створення влас­них збройних сил (Карпатської Січі). Вкажіть на територію, яка входила до складу краю.

Дайте характеристику державного устрою Карпатської України. Чим пояснюються авторитарні тенденції в її політичній системі? Яку роль у формуванні Карпатоукраїнської держави та її збройних сил відіграла ОУН? Слід наголосити, що незважаючи на формально автономний статус Карпатської України у складі Чехословацької федерації, вона фактично функціонувала як незалежна держава. Чим можна пояснити даний факт: силою Карпатоукраїнської державності чи безсиллям чеського уряду? Аргументуйте свою відповідь.

Логічним доповненням буде розповідь про вибори до сейму Карпатської України. Як проходили ці вибори і який їх результат?

Поясніть, чому, на вашу думку, Гітлер погодився на окупацію Закарпаття Угорщиною? Розкажіть про проголошення незалежності Кар­патської України і роботу сейму. Які постанови були прийняті сеймом? Опишіть збройну боротьбу Карпатської Січі з угорсь­кими окупантами. В чому полягає історичне значення Карпатоукра­їнської держави та боротьби за її незалежність? Ряд українських істориків (В.Мороз та інші) схильні вважати. Що для українців Друга світова війна розпочалась саме в березні 1939 року, коли на захист своєї державності проти хортиської Угорщини вступилися закарпатські українці.

У висновках дати загальну характеристику розвитку українського національно-визвольного руху на західноукраїнських землях.

З'ясуйте поняття: “ інтегральний націоналізм”, “ інкорпораційна” політика, (“осадники”), політика “нормалізації”, Комінтерн, мадярофільська течія “карпаторосів”, “мадярони”.

Проблемні питання:

1. Які перспективи чекали український національно-визвольний рух в зв’язку з наближенням П світової війни?

2. Чому таке занепокоєння в сталінського режиму викликав український національно-визвольний рух на західноукраїнських землях?

Домашнє завдання до теми семінару 12 – п.1, 2, 3, 6 названої методрозробки (див. примітку).

С е м і н а р 13

УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

1. Початок війни. Українське питання напередодні та на початку

ІІ світової війни

2. Фашистський окупаційний режим. Рух Опору в Україні:

а) радянське підпілля та партизанські з’єднання;

б колабораціонізм. Діяльність ОУН–УПА в роки радянсько-
німецької війни

3. Визволення України від німецько - фашистської окупації, внесок
українців у перемогу над ворогом. Наслідки другої світової війни для
України

Література

Білас І. Репресивно-каральна система в Україні 1917–1953 рр. Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: У 2 кн. – К.,1994.

Боротьба та діяльність ОУН під час війни. Документи і матеріали // Укр. іст. журн. – 2000. – № 2.

Ілюшин І.І. ОУН–УПА і українське питання в роки Другої світової війни (в світлі польських документів). – К., 2000.

Киричук Ю. Нариси з історії українського національно-визвольного руху 40-50 років ХХ століття. – Л., 2000.

Косик В. Україна і Німеччина в другій світовій війні. – Л., 1993.

Литвин М.Р., Науменко К.Є. 1939. Західні землі. – Л.,1999.

Семененко В. І. Історія України. Прихована правда. – Х., 2009.

Содоль П. Українська Повстанча Армія.1043–1949. Довідник. – Нью–Йорк, 1993.

Україна-Польща – важкі питання: Варшава,1999. – Т.4.– Матеріали ІV міжнародного семінару істориків: “Українсько-польські відносини під час Другої світової війни”. – Варшава, 1998.

Шаповал Ю. Повернення Кирила Осьмака // Воєнна історія. – 2008. –№ 5.

Методичні поради

1. Початок війни. Українське питання напередодні та на початку

ІІ світової війни. Встановлення радянського режиму

на західноукраїнських землях

Друга світова війна стала подією, що визначила майбутнє Європи та світу на багато десятиліть. Тож не дивно, що досі вона залишається нарізним каменем для учасників запеклих історичних та політичних дискусій. Своє бачення цієї війни сформулювали практично всі її учасники. Відкритими на сьогоднішній день залишаються питання щодо найменування війни так і ролі сил Опору проти ворога, що виступали під різними прапорами. ЇЇ таємниці до цього часу старанно приховуються міфами й табу, що не підлягали обговоренню. Вони створювалися майстрами сталінської пропаганди, втокмачувалися в суспільну свідомість десятиліттями і є настільки живучими, що в їхньому полоні перебувають мільйони людей.

Друга світова війна почалась нападом фашистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 р. Серед багатьох чинників, що призвели до війни, вирішальне значення мали дві дипломатичні угоди, які справили на українців безпосередній вплив: Мюнхенський пакт та пакт Ріббентропа-Молотова. Студенту доречно буде коротко проаналізувати дані угоди.

Характеризуючи процес включення Західної України до складу УРСР важливо проаналізувати проведення Народних зборів, прийняття ними відповідних актів. Оцінка цих ухвал, а також тодішніх походів Червоної армії в історіографії пройшла істотну еволюцію від “визволення”, “торжества історичної справедливості” до “приєднання”, “поневолення”, “окупації” тощо. Студенту доцільно обґрунтувати своє розуміння подій вересня–жовтня 1939 р. Варто згадати і про приєднання Північної Буковини і Бесарабії до УРСР у 1940 р. Слід наголосити, що встановлення в Західній Україні радянського режиму і пов’язані з ним перетворення всебічного суспільного життя були насильницькими, не зумовлювалися внутрішнім розвитком краю, а спрямовувалися зовнішньою силою. Формування нової структури влади супроводжувалося масовими репресіями проти місцевого населення. Жертвою арешту, тюремного ув’язнення, розстрілу або депортації став кожний десятий мешканець краю.

2.Фашистський окупаційний режим. Рух Опору в Україні

Чинником, що визначив місце і роль українців у Другій світовій, стала відсутність у нас власної держави. Україну та українців всі учасники війни розглядали виключно як ресурс (людський, матеріальний, політичний), який можна використати у протистоянні. Як результат – наша земля стала однією з головних арен світового бойовища, наші земляки – вояками практично всіх армій, які пройшли через неї: вже у перші дні війни українці воювали в лавах польського війська, Червоної армії, так званого легіону Сушка в складі німецької армії. В наступні роки до цього переліку додалися нові українські формування в німецькому війську (батальйони “Нахтігаль” та “Роланд”, а згодом дивізія СС “Галичина”), радянські та польські партизани, і врешті збройні формування українського визвольного руху (Українська повстанська армія, Українська народна революційна армія). До цього слід додати величезну кількість пасивних очікувачів, які намагалася вижити і врятувати свої сім’ї у страшних умовах війни, не пристаючи до жодної зі сторін чи, навпаки, співпрацюючи з усіма.

22червня 1941 року нацистська Німеччина напала на СРСР. Із зіткненням між собою двох тоталітарних систем розпочалася війна титанічних масштабів і небаченої жорстокості. Україна стала першою жертвою і тут Німеччина встановила 4 окупаційні зони: рехкскомісаріат “Україна” – 6 округів (“Волинь і Поділля”, “Житомир”, “Київ”, “Дніпропетровськ”, “Миколаїв” і “Таврія”); дистрикт “Галичина” зі Львовом відійшов до Польщі; губернаторство “Трансністрія” – Одещина, Вінницька область, західні райони Миколаївської області – до Румунії; Прифронтові зони – Чернігівська, Сумська, Харківська області та Донбас.

На боротьбу з окупаційним режимом, «новим порядком» піднялися широкі верстви населення. Не всі з них були прибічниками радянської влади. В русі Опору було дві течії – прорадянська і націоналістична: більшовицький партизанський рух, партійно-комсомольське підпілля, діяльність структур ОУН–УПА, а також стихійний опір мас.

Аналізуючи діяльність радянських партизанських загонів і підпільних груп доречно показати цілі, методи та масштаби цієї боротьби.

Роль “третьої сили” в радянсько-німецькій війні намагалася взяти на себе Організація українських націоналістів. Варто з’ясувати її мету, розкол та його наслідки для національно-визвольного руху, історичне значення проголошення “Акту відновлення Української держави” 30 червня 1941 р. у Львові.

Варто зазначити, що ОУН (б) намагалася координувати національно-визвольний рух у період радянсько-німецької війни. Розглядаючи її стратегію, доцільно згадати активну боротьбу на двох фронтах: з німецькими загарбниками, з одного боку, і сталінськими окупантами – з іншого. Необхідно наголосити на ролі ІІІ Надзвичайного збору ОУН (1943 р.) стосовно зміни стратегічних і тактичних засад у боротьбі за державність.

Утворення УПА так само розцінювалось неоднозначно. Студент повинен з’ясувати етапи утворення УПА, участь у ньому національно-політичних угрупувань, охарактеризувати їхні методи боротьби.

Дивізія СС “Галичина”, утворена 28 квітня 1943 р., дотепер залишається об’єктом критики більшості істориків. Чи варто було створювати це угрупування в складі німецької армії - має висловити свою думку студент.

Українсько-польська війна, яка була складовою Другої світової, – ще одна тема для роздумів і обговорення на семінарських заняттях.

3. Визволення України від німецько - фашистської окупації

та внесок українців у перемогу над ворогом.

Наслідки війни для України

У липні 1942 р. відбулася найвизначніша битва Другої світової війни -Сталінградська (на території Російської Федерації). Перемога Радянської армії в цій битві створила умови для вигнання загарбників з України. У грудні 1942 р. почалося визволення Донбасу й одночасно України. Від окупантів 6 листопада 1943 р. було звільнено Київ, а восени 1944 р. - вся територія України. Німеччина капітулювала 8 травня 1945 р., а 9 травня завершилася ліквідація останнього вогнища під Прагою. Друга світова війна закінчилася 2 вересня 1945р. капітуляцією Японії

Оцінюючи масштаби здобутків і втрат українського народу в Другій світовій війні, доцільно зауважувати ті реалії, конкретні історичні обставини в яких перебувала Україна. Її здобутки в період війни, беручи до уваги тодішню вкрай несприятливу міжнародну ситуацію, набули історичного масштабу, стали доленосні: 1) Україна розв’язала проблему соборності українських земель і здобула міжнародне визнання західних кордонів, котрі згодом підтвердила Гельсінська й інші міжнародні конференції; 2) на міжнародному рівні визнано суверенність України прийняттям до ООН.
Поряд із здобутками Україна під час війни зазнала і значних втрат у політичній, економічній і культурній сферах, які так само варто охарактеризувати студенту.

З’ясуйте поняття: бандерівці; мельниківці; Пакт Молотова-Ріббентропа; колабораціонізм.

Проблемні запитання:

1.Чи можна вважати батальйони “Нахтігаль” і “Роланд” українськими підрозділами? Дайте власн оцінку цим угруповуванням.

2.Чи суттєво вплинуло на діяльність УПА створення УГВР? Проаналізуйте її діяльність, висловіть свій погляд на цю проблему.

Домашнє завдання до теми (семінару) 13 – п. 1,2,4 названої методрозробки

(див. примітку).

С е м і н а р 14

УКРАЇНА У ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ. ДЕСТАЛІНІЗАЦІЯ

ТА СПРОБИ РЕФОРМ. “ ЗАСТІЙ ” І КРИЗА

“ РОЗВИНУТОГО СОЦІАЛІЗМУ ” (1946-1985 рр.) (2 год)

1. Україна в по воєнний період. Посилення сталінського тоталітарного
режиму (1946-1953 рр.)

2. Хрущовська “ відлига” і часткова лібералізація суспільно-політичного
життя в країні

3. Криза радянського суспільства й український дисидентський рух

Список літератури

Багацький В.В., Кормич Л.І. Історія України / В. Багацький, Л. Кормич – К., 2010.

Бажан О.Г. Наростання опору політиці русифікації в Українській РСР у другій половині 1950-х – 1960-х рр. / О.Бажан // Укр. іст. журн. – 2008. – №5.

Бойко О.Д. Історія України / О. Бойко – К.,2007.

Вєдєнєєв Д.В. Організація українських націоналістів і зарубіжні спецслужби.(1920-1950-ті рр.) / Д.Вєдєнєєв,О. Лисенко //Укр. іст. журн. – 2009. – №3.

Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ–ХХ ст. / Я.Грицак – К., 1996.

Дашкевич Я. Постаті. Нариси по діячів історії, політики, культури.

/ Я.Дашкевич – Л., 2007.

Історія України / кер. авт. кол. Ю.Зайцев. – Л., 2002.

Історія України: нове бачення: у 6 т. / за ред. В.А.Смолія. – К., 1995- Т.2.

Історія України. / за ред. В.М.Литвина. – К., 2006.

Крупина В.О. Влада радянської України в оцінці громадян (П пол. 40-х – поч. 50-х рр.) / В.Крупина // Укр. іст. журн. – 2009. – № 1.

Литвин В. Історія України / В. Литвин – К., 2009.

Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: у 2 т. / І.Лисяк-Рудницький - К., 1994.- Т.1.

ПетровськийВ.В. Історія України: неупереджений погляд. Факти. Міфи. Коментарі. /В.Петровський,Л.Радченко,В.Семененко–Х.,2008.

Світлична В.В. Історія України / В. Світлична - Л.,К., 2005.

Субтельний 0. Україна: історія / О.Субтельний – К., 1996.

Шаповал Ю.І. Петро Шелест у контексті політичної історії України ХХ ст. / Ю.Шаповал // Укр. іст. журн. – 2008. – № 3.

Шевчук В.П. Історія української державності: курс лекцій / В.Шевчук, М.Тараненко – К., 1999.

Методичні поради

1.Україна в повоєнний період. Посилення сталінського

тоталітарного режиму (1946 -1953 рр.)

Розпочати відповідь на перше запитання варто зі змін уполітичному становищі Української РСР після війни. Потрібно наголосити, на тому, що Ялтинська та Потсдамська конференції 1945 р. визнали територіальні надбання Радянського Союзу 1939–1940 рр., унаслідок чого до УРСР були приєднані Західна Україна, Північна Буковина і частина Бессарабії. Важливо нагадати, території котрі ввійшли до складу УРСР. Далі розкриваючи цей матеріал, розповісти про приєднання Закарпаття до УРСР. Яке значення ці територіальні зміни мали з погляду формування України - соборної держави?

У розкритті цього питання чільне місце повинна посісти розповідь про укладання договорів України із сусідніми країнами (Польщею, Румунією, Чехословаччиною) про розмежування кордонів. Підсумовуючи виклад матеріалу стосовно змін в адміністративно-територіальному устрої етнічних українських земель, доцільно наголосити на тому, що майже всі українські етнічні землі були об’єднані в межах однієї держави. Важливо показати на карті західні кордони УРСР після війни. Немаловажним буде нагадати: їх встановлення супроводжувалися масовими переміщеннями населення. Зокрема, логічною буде розповідь про операцію “Вісла”, яку здійснював уряд Польщі в квітні - травні 1947 р. Під час цієї операції насильно виселено 140,6 тис. українців з етнічних українських земель у західні райони Польщі. Розповідаючи про таку злочинну акцію, потрібно звернути увагу на її мету – ліквідація соціальної бази діяльності ОУН–УПА й асиміляція українців, котрі проживали в Польщі.

Аналізуючи зміни в становищі України на міжнародній арені, бажано акцентувати і на другому вагомому моменті – Україна, як і Білорусь, поряд з СРСР стала членом Організації Об’єднаних Націй, одним із формальних її засновників. Студент має показати ті переваги, що отримала республіка, ставши членом ООН. Відтак необхідно охарактеризувати діяльність УРСР на міжнародній арені, в 00Н, у 40–50-х роках. Чи можна розглядати питання про самостійну зовнішню політику республіки в цей період?

Варто визнати: оскільки Україна не була самостійною державою, вона і не могла мати незалежної зовнішньої політики. На всій її міжнародній діяльності позначився відбиток чіткої лімітованості. Які факти засвідчують обмеженість і неповноцінність зовнішнього представництва України?

Необхідно також охарактеризувати внутрішньополітичне життя в республіці, зазначивши, що на післявоєнний період (1946–1949 рр.) припадає нова хвиля політичних репресій проти інтелігенції, зокрема проти населення західноукраїнських земель.

Перемога радянського народу в найжорстокішій війні породила в країні надії на демократичні зрушення в суспільстві. Однак замість демократизації,

1946 р. у СРСР розпочалася безпрецедентна кампанія з насадження офіційної ідеології, організації тотального контролю за особою та суспільством загалом, шельмування всіх хто, “на думку властей, припускався ідеологічних збочень”. Немаловажно вияснити причини наступу сталінізму. Передусім удар був спрямований проти інтелігенції. Чим це можна пояснити? Важливо усвідомити два вагомих напрями в діях влади: репресивні заходи проти інакомислення та посилення ідеологічної пропаганди серед населення. На основі опрацювання документальних матеріалів розкажіть, як відбувалася кампанія боротьби з “українським буржуазним націоналізмом” і “космополітизмом”? Цікавою для слухачів буде розповідь про “лисенківщину”. В чому вона виявлялася?

Потрібно визначити етапи наступу сталінщини на інтелігенцію від 1946 р. до 1953 р.Висвітлюючи це питання, необхідно наголосити: найвищого розвитку наступ сталінізму на українську інтелігенцію досяг в 1951 році після публікації в “Правді” вірша В.Сосюри “Любіть Україну”.

Влада намагається викреслити релігію і церкву з духовного життя народу. Розповідаючи про репресії УГКЦ, проаналізуйте методи цих заходів. Чим насправді був акт “саморозпуску УГКЦ і її приєднання до РПЦ”? Як пояснити факт створення “ініціативної групи”, яка взяла на себе завдання ліквідації УГКЦ і той факт, що на 1 січня 1946 р. з 1294 священиків (66%) висловилося за приєднання до РПЦ? Відповідь аргументуйте.

Дата добавления: 2015-05-22