Діяльність Ярослава Мудрого. «Руська правда»

Піднесення Київської Русі.

Найвищого піднесення Київська держава досягла за часів правління Володимира Святославовича. Протягом 981-984 рр. йому довелося приборка-ти повсталих в'ятичів, радимичів, встановив для них данину «від рала»; приєднав міста Червень, Бузьк, Белз, Перемишль, які належали ляхам (полякам) та землі між Німаном та Західним Бугом. Цим завершилося об'єднання земель у складі Київської Русі, кордони якої простягалися від Карпат на заході до Волги на сході, від Новгорода на півночі до Чорного моря на півдні.

Для зміцнення кордонів держави збудував на півдні ряд фортець на річках Стугні, Сулі, Трубежі. Для впорядкування внутрішнього життя князь Володимир провів ряд реформ:

- адміністративну: ліквідував племінні княжіння, поділив територію на вісім округів, округи – на волості, на чолі яких поставив довірених осіб або синів;

- військову: замінив племінну організацію війська феодальною – службою за право володіти земельною власністю;

- оборонну: будівництво фортець-укріплень навколо Києва;

- судову: розмежував єпископський та графський суди;

- заснував нові міста: Володимир на Волині, Василів на Київщині;

- релігійну: спочатку намагався упорядкувати систему язичницьких вірувань. Але, переконавшись у неможливості цього, запровадив християнство як державну релігію у 988 р.

Постать Володимира вирізняється з-поміж інших володарів Русі. Він зміг змінити свою поведінку, характер і уявлення про моральні цінності, спосіб життя як людина. Як політик і державний діяч, провів реформи для зміцнення держави; як полководець – розширив кордони Русі у західному напрямі; як дипломат – розвивав відносини з країнами Цент-ральної та Західної Європи. Однак найбільшою справою Володимира є запровадження християнства як державної релігії, тому в історію увійшов князь як Володимир Великий.

Після смерті Володимира в 1015 р. між його синами спалахнула боротьба за владу, в якій перемогу здобув Ярослав. Його князювання стало добою піднесення не тільки Київської Русі, але і її столиці – Києва. За Ярослава Мудрого Київська Русь досягла зениту слави: розширилися її кордони, які прос-тягалися від Фінської затоки, Ладозького та Онезького озер на північному заході до Чор-ного моря й пониззя Дунаю на півдні; від Закарпаття на заході до верхів'їв Дону та Волги на сході. З'явилися нові міста, за мурами яких велася жвава торгівля, розвивалися ремесла.

Ярослав доклав багато зусиль для зміцнення єдності та централізації управління держа-вою, для розбудови міст, фортець, храмів, монастирів тощо. Особливо вражають масшта-би будівництва в Києві: розширилася територія центральної частини міста («місто Яросла-ва»), яку обнесено потужним укріпленням – земляними валами. Вали сягали завдовжки 3.5 км, заввишки – 14 м, завтовшки – 30 м. На валах були споруджені дубові стіни. Перед валами викопували глибокі і широкі рови, наповнені водою.

За Ярослава зведено перлину світової архітектури – собор св. Софії; було відкрито шко-ли і бібліотеки (бібліотеку Ярослава до сих пір не знайдено); почалося писання літописів та переписування ченцями книг. При монастирях були засновані перші лікарні. Це все засвідчено в літописі під 1037 р.

За часів Ярослава посилилось значення Київської митрополії: на посаду митрополита обирався уже не грек, а русич. Першим митрополитом-русичем став Іларіон. В усіх вели-ких містах розпочалося будівництво православних храмів, закладалися монастирі. Най-більший із них – Києво-Печерський, який став важливим осередком православ'я, культури та освіти.

Ярослав Мудрий вперше здійснив спробу об'єднати правові норми в єдиний збірник – «Найдавнішу правду», яка отримала назву «Правда Ярослава». Вона містила 18 статей, і в ній розглядалися питання покарання за вбивство, побої до крові чи синців, виривання бо-роди і вусів, переховування чужого холопа тощо. Зберігалося право на кровну помсту за вбивство або замінювалося на штраф у 40 гривень. Близько 1024-1026 рр. були видані «Покон вірний» - закон, який визначав розміри данини з населення на користь княжих дружинників, які здійснювали судочинство і збирали карні штрафи – віри.

За часів Ярослава також зріс міжнародний авторитет Русі, про що свідчать династичні шлюби дітей Ярослава з найбільшими володарями Європи того часу.

Отже, Ярослав був мудрим політиком і державним діячем, що дало змогу ще більше зміцнити могутність України-Русі, тому від нащадків він і отримав ім'я Мудрого.

Дата добавления: 2015-05-22