Становий поділ українського суспільства на початку XVI ст

Запитання і завдання

1. Яку назву має період історії України, що вивчається у 8 класі? 2. Якими є хронологічні межі цього періоду? 3. На які дві частини поділяється Нова історія? 4. Чому період кінця XV—XVIII ст. в українській історії називають козацькою добою? 5. У складі якої держави перебувала в першій половині XVI ст. більша частина українських земель?

6. Що ви знаєте про періодизацію історії України? 7. Схарактеризуйте політичне становище українських земель наприкінці XV — у першій половині XVI ст.

8. Визначте за картою, у складі якої держави перебували в першій половині XVI ст. землі, де ви живете. 9. Складіть таблицю «Державна приналежність українських земель у середині XVI ст.».

Держава	Які українські землі належали

10. Поясніть, як ви розумієте висновки, наведені в кінці параграфа. Свою відповідь підтвердьте прикладами з підручника. (Надалі таку вправу доцільно виконувати після кожного параграфа з метою самоперевірки своїх знань)

Тема І. Українські землі в XVI ст.

§ 1. Соціальна структура українського суспільства та економічне життя

1. Що таке соціальна структура суспільства? 2. Якими були основні верстви населення українських земель у другій половині XIV—XV ст.? Чим відрізнялося їхнє становище? 3. Що ви знаєте про розвиток господарства, міст, ремесел та торгівлі в другій половині XIV—XV ст.?

1. Привілейовані стани. У першій половині XVI ст. соціальна структура українського суспільства мала становий характер.

Терміни і поняття

Соціальні стани — великі групи людей, що мають закріплені законом права та обов’язки, відрізняються своїм політичним становищем і наявністю привілеїв.

Привілей — пільга, право, надане володарем окремим особам, групам людей, станам.

Основними станами в тогочасній Україні були шляхта, духівництво, міщани й селяни. За своїми правами стани поділялися напривілейовані, напівпривілейовані та непривілейовані.

Привілейований стан		Напівпривілейований стан		Непривілейований стан
Шляхта		Духівництво		Міщани		Селяни
Князі Пани Зем’яни Бояри		Церковні ієрархи Парафіяльні священики		Патриціат Бюргерство Плебс		«Похожі» («вільні») «Непохожі» («отчичі»)

Вершину панівного стану — шляхти — посідали нащадки удільних князів Рюриковичів і Гедиміновичів. Вони становили замкнену групу, до якої не можна було увійти завдяки заможності чи найвищим державним посадам. Князівські роди поділялися на «княжат головних», до яких належали Острозькі, Заславські, Сангушки, Чарторийські, Корецькі, Гольшанські-Дубровицькі, і «княжат повітовників». Перші не підлягали дії місцевої адміністрації, мали право входити до великокнязівської ради й виступати у військові походи зі своїми загонами під родовими гербами. Їм належали спадкові землеволодіння, де вони мали право судити своїх підданих, встановлювати податки й повинності, надавати підлеглим землю з умовою несення служби. Другі таких прав і привілеїв не мали, а їхні збройні загони виступали у складі повітового ополчення, підпорядкованого місцевій адміністрації.

До панів належала заможна шляхта, яка не мала князівських титулів, але вирізнялася давністю походження, спадковим землеволодінням і певними привілеями.

Дата добавления: 2015-05-22