Адміністративно територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої

Руське (Львів)		Белзьке (Белз)		Підляське (Дорогочин)		Волинське (Луцьк)
Воєводства
Брацлавське (Брацлав)		Київське (Київ)		Подільське (Кам’янець)

Було створено систему шляхетських станових судів. У гродських судах цивільні й кримінальні справи розглядали старости. У підкоморських судах суддя-підкоморій вирішував суперечки, пов’язані з розмежуванням шляхетських володінь. Земські суди складалися із судді, підсудка й писаря та обиралися на сеймиках шляхтою. Вони діяли тимчасово, під час роботи сеймиків, і розглядали справи місцевої шляхти.

Для України Люблінська унія мала як позитивні, так і негативні наслідки. Так, більшість українських земель були об’єднані в межах однієї держави, що сприяло національно культурному розвитку українського народу. На приєднаних до Польського королівства українських землях було збережено судочинство за нормами Литовських статутів, існуючий адміністративний устрій та ведення діловодства руською мовою. Представники українських князів і шляхти отримали виключне право обіймати посади в місцевій адміністрації незалежно від віросповідання. Завдяки Люблінській унії українські землі залучилися до нових форм суспільного життя: шляхетської демократії, місцевого самоврядування, станового судочинства тощо. Через Польщу на українські землі поширився західноєвропейський культурний вплив, збільшувалася кількість навчальних закладів.

Водночас необхідність брати участь у роботі сеймиків, Вального сейму, спілкування з польськими урядовцями спричиняли полонізацію й денаціоналізацію української шляхти. Це призвело до втрати українським суспільством його еліти. Для українських селян і міщан зросли повинності й податки. Люблінська унія відкрила перед Польським королівством можливість використовувати природні багатства українських земель для збільшення своєї економічної та воєнної могутності та наділяти маєтками на новоприєднаних територіях представників польського шляхетства. Виникнення на українських землях володінь польських магнатів спричинило закріпачення селянства і значне посилення його визиску. Водночас переважна більшість українського населення стала дедалі більше зазнавати національно релігійних утисків унаслідок полонізації й покатоличення. Не виправдалися також розрахунки на те, що в новій державі українські землі будуть захищені від турецько-татарських нападів і шляхетських наїздів.

Висновки

— У 60-х рр. XVI ст. сформувалися передумови для об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину державу. Проте бачення форми і змісту майбутнього державного об’єднання у його учасників суттєво відрізнялося.

— Унаслідок укладення Люблінської унії на карті Європи з’явилася нова держава — Річ Посполита.

— Більшість українських земель, за Люблінською унією, опинилася під польською владою, що спричинило чимало змін у їхньому становищі.

Дата добавления: 2015-05-22