Методичні рекомендації до першого семінарського заняття. План 2 семінарського заняття

План 2 семінарського заняття

План 1 семінарського заняття

1. Україна на початку ХХ століття. Революція 1905 – 1907 рр. Столипінська аграрна реформа, її наслідки.

2. Початок І світової війни. Головні воєнні дії на території України. Український національно-визвольний рух в роки війни.

3. Революційна ситуація в Росії 1917 р. Створення Центральної Ради та її діяльність.

4. Гетьманат П.Скоропадського.

5. Директорія і відновлення Української Народної Республіки. Об’єднання УНР і ЗУНР.

1. Політика "військового комунізму" в Україні, її соціально-економічні та політичні наслідки.

2. НЕП.

3. Індустріалізація та колективізація на Україні.

4. Створення СРСР. Політика "українізації".

5. Репресії 30-х років.

Готуючи відповідь на перше питання, слід пам’ятати, що революція 1905-1907 рр. у Росії була першою буржуазно-демократичною революцією епохи імперіалізму. Економічними і політичними передумовами цієї революції були глибокі суперечності самодержавно-поміщицького ладу. Слід показати, в чому проявився робітничий і селянський рух, як розгорталася боротьба в армії і на флоті, а також діяльність української Думської громади в Державних Думах російської імперії. Окремо розглянути столипінську аграрну реформу її причини, хід та наслідки, які вона мала як для Росії так і України.

Друге питання семінарського заняття доцільно почати з аналізу причин і характеру війни, характеристики країн, які ввійшли у два військово-політичні союзи. Важливо зрозуміти, що в цій війні уже в котре українці воювали проти українців. Війна затягувалася. Фронти залишалися майже без змін, якщо не рахувати наступ російських військ у травні 1916 року під керівництвом генерала А. Брусилова. Тому слід детально розглянути хід військових дій на українських територіях. Під час першої світової війни знову пожвавлюється український національно-визвольний рух. Вказати причини цього пожвавлення, організації які відновили свою діяльність або утворилися знову. Чим займалися українські політичні сили під час війни, кого підтримували і за що виступали.

Розкриваючи третє питання необхідно показати, як розвивались події в Росії на початку 1917 р., усвідомити, що весь хід і зміст революції відзначала боротьба трьох політичних сил: урядового, ліберального і демократичного. Лютнева революція відкрила новий період в історії України. Нова обстановка вимагала від українців і нового плану. Тому доцільно розкрити механізм утворення в Україні Центральної Ради на чолі з М. Грушевським, проаналізувати відношення до неї різних верств населення. Варто дати аналіз внутрішньої політики Центральної Ради, перші кроки нового державного утворення і стосунки її з Тимчасовим урядом і Радянською Росією, подивитися, як змінювався і в чому зміст 4-х Універсалів Ради, що взагалі було позитивного і негативного в діяльності Центральної Ради. Розкрити механізм зовнішньої політики ЦР: дипломатичні зносини, участь України в переговорах у Брест-Литовську, економічна угода Центральної Ради з Німеччиною і Австро-Угорщиною.

Висвітлюючи четверте питання, доцільно вказати на причини, які привели до зміни влади і прихід до неї гетьмана П. Скоропадського, і чому ідея гетьманату перемогла? Необхідно показати, що було позитивного і негативного в діяльності гетьманату за 7,5 місяців правління, а також дипломатичні стосунки гетьманського уряду.

В грудні 1918 р. Директорія урочисто вступила до Києва (п’яте питання). Становище нової влади було дуже хитке. Україна була оточена ворогами з усіх боків: польські війська на заході, рух радянських військ зі сходу, антибільшовицькі сили генерала Денікіна на південно-східному кордоні, присутність німецьких та австрійських військ. Тому і в самому керівництві Директорії існувало дві лінії поведінки: Винниченко – на союз з більшовиками, Петлюра – на союз з Антантою проти більшовиків. Треба подумати над терміном "Директорія". Що він означає і хто входив до її складу, а також яке значення мала подія 22.01.19 р.; чому Директорія не могла утриматися при владі?

Дата добавления: 2015-05-22