Методичні рекомендації до семінарського заняття. План семінарського заняття

План семінарського заняття

1. Початок Другої світової війни. Політика сталінського режиму на західноукраїнських землях.

2. Напад Німеччини на СРСР. Окупаційний режим в Україні.

3. Національно-визвольний рух на території України. Звільнення України від загарбників.

4. Міжнародне становище УРСР по завершенню Другої світової війни.

5. Повоєнна відбудова: труднощі, характерні риси, особливості.

Розпочинаючи перше питання, треба згадати, що Друга світова війна виникла між капіталістичними державами. До червня 1941 р. вона втягла у свою орбіту 30 країн з населенням 1 млрд. чоловік. Початком другої світової війни прийнято вважати 1 вересня 1939 р. – день нападу фашистської Німеччини на Польщу. Але як свідчать численні документи і факти, до 1 вересня 1939 р. війна вже палала у багатьох регіонах. Доцільно показати – де в світі вже йшла збройна боротьба. У цьому питанні варто розглянути: які наслідки мали два договори між СРСР та Німеччиною: пакт про ненапад від 23 серпня 1939 р. і договір про дружбу і кордони від 28 вересня 1939 р. Особливу увагу треба звернути на зміст секретних протоколів до пакту про ненапад. 17 вересня 1939 р. радянські війська почали воєнні дії на західному кордоні з метою приєднати західноукраїнські землі до СРСР. Якою була сталінська політика у цьому регіоні? За рахунок яких земель розширилася територія УРСР в 1939-1940 рр., як це відбувалося?

Готуючи відповідь на друге питання, необхідно осмислити справедливий, визвольний характер Великої Вітчизняної війни, конкретну мету радянського народу і його Збройних Сил у війні проти фашизму. Необхідно навести приклади подвигів радянських військ, а також причини поразок Червоної Армії в початковий період війни. Доцільно було б дати характеристику наказів Наркома оборони Сталіна № 270 – 1941 р. та № 227 – 1942 р. Як відомо, територія України була повністю окупована гітлерівськими військами. Тому варто дати аналіз окупаційному режиму, його структурі управління та ставлення до міського населення.

При викладі третього питання треба показати розгортання національно-визвольної боротьби на території України з початком Великої Вітчизняної війни. Необхідно розглянути дві течії цієї боротьби: діяльність Організації Українських Націоналістів і проголошення нею української держави у Львові 30 червня 1931 року і партизанського руху на окупованій території України – мету цієї боротьби і методи досягнення.

Важким був шлях до перемоги. І все ж ціною неймовірних зусиль, в осінні дні 1944 р. Україна була повністю звільнена від німецько-фашистських загарбників. Треба вказати які військові операції були проведені по звільненню України. Війська яких фронтів взяли активну участь в цих діях. Бажано було б на місцевому матеріалі показати характер цього звільнення, масовий героїзм радянських людей, а також, які наслідки для українського народу мало закінчення війни в Європі.

В четвертому питанні слід порівняти міжнародне становище УРСР до війни та після. Які зміни відбулися і чому. Що змусило радянське керівництво піти на цей крок? Також простежити до яких міжнародних організацій увійшла Україна в повоєнні роки. Який статус вона в них мала, і чи можна вважати УРСР відкритою країною? Окремо слід згадати і про приєднання до УРСР Закарпаття. Як відбувався цей процес і коли.

Наслідки війни для України були значними. Відбудова розпочалася відразу після звільнення України в 1944 році. Що було зроблено в останній рік війни для відбудови України? (п’яте питання). Доцільно показати, як реалізовувався повоєнний п’ятирічний план (1946-1950 рр.) по відбудові в умовах тоталітарної системи, і що було зроблено за короткий період в промисловості і сільському господарстві. Назвіть труднощі, характерні риси та особливості відбудові в промисловості і в сільському господарстві. Необхідно показати, як відбудовчі процеси проходили в західних областях УРСР і що їм заважало. А також слід звернути увагу на суть сталінських ідеологічних кампаній 40-50-х років.

Дата добавления: 2015-05-22