Запровадження непу в Україні

Чіткої програми переходу до непу в В.Леніна не було. Неп почався із заміни продрозкладки натуральним податком на Х з’їзді РКП(б). Економічний вплив позначився не відразу, оскільки, по-перше, закон мав чинність тільки на новий урожай і, по-друге, стягування продподатку в першій рік (1921) здійснювалось методом продрозкладки. Однак сама постановка питання, а також дозвіл на приватну торгівлю, що фактично легалізувалася, мали надзвичайне значення.

Суть непу вбачалась у зміцненні союзу робітників і селян, оскільки внаслідок такої консолідації можна було вирішити проблеми економічної відсталості країни. Неп - це комплекс заходів перехідного періоду, який передбачав заміну продрозкладки продподатком; використання товарно-грошових відносин, формування ринку; кооперування трудящих; запровадження госпрозрахунку, посилення особистої зацікавленості у результатах праці; тимчасовий допуск капіталістичних елементів у економіку.

Протягом 1921 – 1922 рр. формується непівська модель організації суспільства, яка базувалася на концепції шляху до соціалізму через державний капіталізм. Її складовими були в політико-ідеологічній сфері – жорстокий однопартійний режим; в економіці – адміністративно-ринкова система господарювання. Принциповими чинниками економічного розвитку країни ставали: державна монополія у зовнішній торгівлі; державна власність на велику та значну частину середньої промисловості, торгівлі, транспорту; госпрозрахунок у промисловості, нееквівалентний обмін з селом на основі продподатку.

З переходом до непу почала відроджуватися кооперація, в якій більшовики вбачали оптимальну форму залучення селянства до соціалістичного будівництва.

Незважаючи на цілком реальні позитивні зрушення, неп наприкінці 20-х років було згорнуто.

Як і кожна перехідна модель, неп не міг остаточно стабілізувати економічний розвиток. До того ж реформаційні пошуки призводили й до появи кризових явищ (товарний голод, інфляція, фінансова криза та ін.).

Крім економічних протиріч, поглиблення непу дедалі більше виявило серйозні політичні та соціальні протиріччя. Економічний плюралізм, що набирав сили, диктував необхідність появи плюралізму політичного. Проте більшовицька партія ділитися владою не збиралася. Серйозні протиріччя в період непу виникли в соціальній сфері. Прогресуюче розшарування суспільства, поява безробіття, безпритульності спричинили зростання соціального напруження. Почали лунати голоси про “ганебний відступ” перед капіталізмом, “здачу позицій соціалізму”. Логічне питання “За що боролись?” починає в середині 20-х років звучати все гостріше. За таких обставин у 1929 р. більшовицьке керівництво і вирішило здійснити “великий перелом”, відкинувши неп.

Отже, нова економічна політика була вимушеним тактичним кроком, здійсненим під тиском обставин, а не стратегічною лінією. Згортання наприкінці 20-х років непу зумовлене внутрішніми економічними протиріччями цієї політики та суперечливими процесами, які вона зумовила в суспільстві.

Дата добавления: 2015-05-22