Етнічні і територіальні зміни в Україні

Тема 45. ЗАВЕРШЕННЯ ВОЗЗ’ЄДНАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В ЄДИНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ДЕРЖАВІ

Етнічні і територіальні зміни в Україні.

Відновлення радянської влади в Західній Україні.

Діяльність ОУН-УПА в другій половині 40-х – першій половині

50-х рр.

Друга світова війна мала для України не лише нищівні наслідки. В повоєнній Україні значно розширилися її кордони, зросла політична і економічна вага в СРСР, докорінно змінився склад населення і, що найважливіше, вперше за багато століть усі українці опинилися в межах однієї держави.

Найважливішим для українців територіальним надбанням стало включення Західної України до складу СРСР. Сталін переконав Великобританію і США приєднати до УРСР західноукраїнські землі. Поляки на свій превеликий жаль вимушені були погодитися на втрату Галичини і Волині, хоч і болісно переживали втрату Львова – цього давнього бастіону польської культури. Зовнішнім виправданням політики Сталіна в цьому питанні було возз’єднання пригноблених західних українців зі своїми братами в УРСР. Проте сумнівно, щоб Сталін проймався інтересами українців. Він мав власні цілі: по-перше, СРСР, оволодівши Західною Україною, отримував вигідну стратегічну позицію щодо Польщі, Угорщини та Чехословаччини; по-друге, Сталіну не терпілося розгромити український націоналізм і його вогнище на Західній Україні.

Відразу ж відбувся обмін населенням. У 1944 – 46 рр. 1 мільйон поляків переселився в Польщу, а 520 тис. українців добровільно чи примусово іммігрували в Україну. Москва також переконала Чехословаччину та Румунію відмовитися від Закарпаття та Буковини. Західна Україна із 7–мільйонним населенням та 110 000 кв. км. території ввійшла в УРСР.

Відбулися також значні етнічні зміни. Крім вищезгаданих поляків, ще до війни, у 1939 році було вислано в Середню Азію 650 тис. німців, а в 1944 році із Криму депортували 200 тис. кримських татар. Та найтрагічніша доля була у євреїв: із 2,7 млн. чоловік, що проживали в Україні до війни, після війни нараховувалося десь 800 тисяч. Разючим контрастом на цьому тлі було зростання російської меншості. У зв’язку з гострою нестачею промислових робітників, державних чиновників та партійних функціонерів в Україну переселилися заохочувані радянським урядом сотні тисяч росіян. Якщо у 1939 році в Україні проживало 4 млн. росіян (12%), то в 1959 році – 7 млн. (16%); якщо до війни в Західній Україні росіян майже не було, то в 1959 році їх нараховувалося 330 тисяч (5%). Таким чином, українське суспільство із багатонаціонального перетворилося на двонаціональне, де українська більшість співіснувала з постійно зростаючою російською меншістю.

Дата добавления: 2015-05-22