Історичне значення Визвольної війни. Визвольна війна, як незавершена буржуазна революція

Гетьманування Ю. Хмельницького

Становище гетьманщини після смерті Б.Х. Політика І. Виговського.Гадяцька унія.Битва під конотопом.

Після смерті Б. Хмельницького гетьманом України було призначено Ю. Хмельницького (16 років), його регеном стає І. Виговський, який перехоплює владу у вересні 1657 р. Політика Виговського пропольсько, кріпосницька не подобалась козакам. Москва, лякаючись пропольської політики Виговського, готує заколот проти нього, який стався навесні 1658 рокупід полтавою. Організатори: Я. Барабаш, М. Пушкар - розбиті Виговським. Виговський у вересні 1658 року підписує з Польшею Гадяцький тракт;

- Україна входить до РП на правах автономії.

-князівство мало свій суд, казну, монету,вйсько.

Цей договір не був реалізований, бо Москва направляє в Україну 100-тисясну армію, яку зустріли укр військо під Конотопом 1659р.- перемога Виговського. Проти Виговського заплановано заколот Цюцюри та Золотаренка яких підтримав І. Сірко- гетьманом повинен стати Юрій Хмельницький. Виговський складає булаву і їде до Польщі. Гетьманом стає Ю. Хмельницький.

уже на початку свого другого гетьманування Юрій припустився фатальної помилки: він прибув для переговорів з російською стороною до Переяслава, де стояв з великим військом О. Трубецькой. Пізніше юний гетьман згадував: «Я два тижні був в'язнем; що хотіли, те й робили зі мною». Отже, до шантажу вдалася не українська сторона, а російська. Новий Переяславський договір, ухвалений 27 жовтня 1659 p., фактично перетворював Україну на автономну частину Росії: переобрання гетьмана мало здійснюватися лише з дозволу царя; гетьман втрачав право призначати і звільняти полковників, карати без суду смертю старшин, виступати в похід без царського дозволу; заборонялися відносини з іншими країнами; у Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві та Умані мали право розташовуватися російські залоги; Київська митрополія підпорядковувалася Московському патріархатові.. У 1660р. під Слободищевом були розгромлені російські війська поляками. Ю.Хмельницький переходить на бік поляків і підписує з ними Слободищінський договір 1660р.

Результат: Правобережна Україна повертається до складу РП. Лівобережні полки, очолювані новим гетьманом Я. Сомковим підтримували союз з москвою- розкол гетьманщини на ворогуючі сили. У 1663 Хмельницький йде у монастир - гетьманом стає П. Тетеря(1663- 1665).

Отже, на третьому етапі Української національної революції (червень 1663 — вересень 1676 р.) територіальний розкол України призвів до глибокої кризи та певної деморалізації суспільства. За часів гетьманства П. Тетері на Правобережжі та І. Брюховецького на Лівобережжі ці катастрофічні процеси виявилися у відмові національної еліти від створення незалежної соборної України; намаганні гетьманів за будь-яку ціну втримати владу, їхній неспроможності консолідувати навколо себе значні сили для вирішення державних питань; відмові від активної участі в боротьбі значної частини заможного козацтва і старшини; домінуванні регіональних політичних інтересів над державними; залученні іноземних держав до вирішення внутрішніх проблем.

Останньою спробою переломити хід подій, відновити територіальну єдність і повноцінну державність був час гетьманства П. Дорошенка. Проте внаслідок постійної боротьби козацької верхівки за булаву, низки невдалих кроків та помилок, зради союзників, намагання Польщі, Росії та Туреччини контролювати хід подій в українських землях П. Дорошенко втратив підтримку народних мас, не зміг об'єднати українські землі в межах однієї держави і відновити її незалежність. Падіння гетьманства на Правобережжі стало завершальним актом Української національної революції.

Дата добавления: 2015-05-22