Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Державне регулювання та підтримка інноваційної діяльності підприємства




У сучасних умовах жорсткої конкуренції на міжнародному рівні за технологічне лідерство перевагу отримують ті країни, економіка яких все більше базується на інноваціях та пов’язаних з ними нових технологіях.

Сподівання на швидкий розвиток економіки, що панували в українському суспільстві в перші роки незалежності, базувалися, значним чином, на високому інноваційно-ресурсному потенціалі, який мала наша держава в складі СРСР. Україна тримала передові позиції на світовому рівні в галузях космічного ракетобудування, цивільної авіації, приладобудування та багатьох інших напрямів. На сьогоднішній день Україна представлена на світовій арені як третьорозрядна країна з низьким життєвим рівнем громадян, яка не становить конкуренції провідним державам у жодній галузі і придатна лише на роль споживача низькосортного вжитку та постачальника напівоброблених товарів – чорних металів та деяких видів хімічної продукції.

Активний розвиток інноваційної діяльності можливий лише за активної державної підтримки. Наша держава і так завинила перед суспільством – з моменту набуття незалежності втрачено, як вважають авторитетні дослідники, понад 75 % свого економічного потенціалу, що майже в два рази більше ніж за роки Другої світової війни (40 %) [1].

За будь-яких часів держава була і є потужним механізмом досягнення загального розвитку суспільства. Державна політика розвинутих країн світу в інноваційно-інвестиційній сфері включає методи прямого й непрямого стимулювання. До прямих методів належать: бюджетне фінансування чи надання кредитів на пільгових умовах; безоплатна передача або надання на пільгових умовах державного майна та земельних ділянок для організації інноваційних підприємств; створення наукової та обслуговуючої інфраструктури в регіонах, де концентрується науково-дослідна діяльність; реалізація цільових програм, спрямованих на підвищення інноваційної активності бізнесу; державні замовлення, переважно у формі контрактів на проведення НДР, а потім знаходять широке застосування в економіці країни; створення науково-технічних зон зі спеціальним режимом інвестиційно-інноваційної діяльності. До непрямих відносяться: податкові пільги на інвестиції, що здійснюються в інноваційну сферу; різноманітні пільги для суб’єктів економічної діяльності, які спеціалізуються на науково-технічних напрямах.

Як і слідувало очікувати, зовнішній світ не докладає зусиль для нашого розвитку. Частіше навпаки – в співпраці з зарубіжними партнерами у науково-технічній сфері спостерігаються випадки нав’язування іноземними контрагентами несправедливих умов договорів на здійснення науково-технічних робіт, згідно яким при укладенні угоди українською стороною передаються права власності не лише на інтелектуальну власність, що створена під час реалізації проекту, а й на всі попередні розробки. Держава не володіє в повному обсязі інформацією щодо ефективності міжнародної благодійної допомоги та її впливу на ситуацію в конкретних сферах життєдіяльності країни [2].

Інституціональний механізм забезпечення інноваційної діяльності є складною системою взаємопов’язаних структур, що займаються виробництвом і комерційним впровадженням наукових знань і технологій у межах національних кордонів, а також комплексу інститутів правового, фінансового та соціального характеру, що забезпечують інноваційні процеси, мають міцне національне коріння, традиції, політичні та культурні особливості [3]. Провідним аспектом у даному відношенні є дослідження ефективності державного регулювання економікою, здатність уряду підтримувати кращі компанії, які уособлюють інвестиційну привабливість внутрішньої економіки, управляти ефективним розміщенням бізнесових структур та оптимальним використанням ресурсів.

З позиції визначення ролі держави у становленні інноваційної системи, інституціональний механізм забезпечення процесу створення та поширення інновацій має три обов’язкових складові: систему державної підтримки фундаментальних і прикладних досліджень; різноманітні форми та джерела фінансування; непряме стимулювання та підтримку досліджень, інноваційного підприємництва.

В Україні прийнятий закон України «Про інноваційну діяльність» (4 липня 2002 року), існує законодавча норма фінансування науки та інновацій, але вона з року в рік не виконується. Наша держава не дотримується норми бюджетного фінансування науково-технічних робіт, яка законодавчо визначена на рівні 1,7 % до ВВП. Витрати на науку закладаються в бюджеті за залишковим принципом, причому виділяються не на конкретні цілі, а на утримання наукових установ, в основному – в межах фонду оплати праці. Наукові інститути не мають ні стимулу, ні можливості нарощувати наукові результати – вдається лише утримувати від розпаду спрацьовані колективи, і то не в усіх випадках.

Світовий досвід засвідчує, що державне регулювання інноваційних процесів не суперечить вимогам ринкової економіки, а спрямовує ринкову економіку в русло постійних структурних змін, які породжуються потребами ринку. В Україні необхідно терміново на державному рівні вирішити проблеми фінансування інноваційних процесів

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 627; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.