КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Основні групи психічних явищ, що вивчає психологія
Психологія – одна з наук про людину. Об’єктом її вивчення є найскладніша сфера життєдіяльності людини – психіка. Складність психіки як явищаз умовлена тим, що вона є вищим продуктом біологічного та суспільного розвитку живих істот. Складним є і функціональний бік психіки. Вона є засобом орієнтування організму в навколишньому світі й регулятором поведінки в динамічних умовах середовища. Психічна активність людини спрямовується на різні об’єкти. Задовольняючи свої матеріальні (органічні) та духовні потреби як необхідну умову життя, людина шукає й одержує з навколишнього природного та соціального середовища необхідні для цього джерела здобуває знання, планує свої дії, визначає засоби й шляхи їх здійснення, напружує свої сили, щоб досягти поставленої мети, переживає успіхи та невдачі. Усе це становить психічну діяльність, людини вивчає наука психологія. У повсякденному житті ми постійно зустрічаємося з психологічними явищами. Кожна людина виконує роль психолога, оскільки без відповідного запасу психологічного досвіду й знань не можливо жити і серед людей, люди набувають психологічних знань у своїй практичній діяльності живого спілкування. Уже з дитинства кожний з нас за зовнішніми проявами (мімікою, жестами, інтонацією голосу, вчинками, реакцією на подразники і т. д.) визнає особливості емоційного стану іншої людини та лінію її поведінки. Кожний з нас уміє розрізняти особливості характеру інших людей, робити висновки щодо їх можливостей та здібностей, прогнозувати їхню поведінку. Однак повсякденні психологічні знання досить приблизні й не точні. У міжособистісних відносинах вони часто вводять нас в оману в особистому житті ми припускаємось помилок, поводячись не тактовно, знаходячи ворогів там, де могли б бути друзі. Часто такі помилки виникають у професійній діяльності керівника, підприємця, викладача і учня. Для кваліфікованого розв’язання складних психологічних проблем необхідне систематизоване вивчення психології як науки. Наукове знання відрізняється від життєвого досвіду тим що воно спирається на силу загальнолюдського досвіду та спеціальні дослідження і тому дозволяє виявляти закономірності психологічних процесів. Що ж таке психологія як наука, що вивчає психологія, які методи використовує? Термін психологія походить від двох давньогрецьких слів: «psyche» - душа і «logos» - слово, розуміння, знання, вчення, що означає «наука про душу». Отже, психологію можна визначити як науку про душу людини. А саме так довгий час і сприймали психологію. Але виникає питання: чи існує душа насправді? Для одних – це реальність, для інших – умовне поняття. Зараз багато вчених схиляються до думки, що душа, як об’єкт вивчення, - це реальність. Матеріалістичне розуміння душі відсутнє,бо матеріалізм – це вчення про те, що оточує людину на Землі і що можна дослідити. Однозначної точки зору щодо поняття «душа» не існує. Тому всі так звані «рухи душі» (емоції, почуття, процеси мислення, бажання і т.д.) можна зафіксувати лише через зовнішні прояви. Пізніше замість поняття «душа», як центрального концепту психології. Почали використовувати науковий термін «психіка». Психіка, як душа, існує в об’єктивній реальності, яка, утім, відмінна від тієї, котру ми сприймаємо як зовнішню реальність. Думки, переживання, емоції, образи складають внутрішній світ людини, тобто порухи душі, власне психіку людини. Психічні явища – це своєрідні суб’єктивні переживання, суб’єктивні образи відображуваних у свідомості явищ реальної дійсності, це внутрішній світ людини в усій його повноті й різноманітності. Психічне життя людини охоплює її пізнавальну діяльність: · Відчуття; · Сприймання; · Пам'ять; · Мислення; · Уяву. Емоційно-вольову: · Різноманітні почуття; · Переживання; · Прояви волі. Важливим аспектом психічного життя є спонуки до активності: Потреби; Інтереси; · Переконання; · Ідеали. Особливу групу психічних явищ становлять індивідуально-психологічні властивості особистості: Здібності; · Темперамент; · Характер. Та її психологічні стани: Пригніченість; · Схвильованість; · Байдужість. Як форма відображення дійсності високоорганізованою матерією – нервовою системою, мозком – психіка характеризується низкою особливостей: 1. психічне відображення має активний характер, пов’язане з пошуком та добором способів дій, що відповідають умовам середовища. 2. психічне відображення має випереджальний характер, забезпечує функцію передбачення в діяльності та поведінці. 3. кожний психічний акт є результатом дії об’єктивного через суб’єктивне, через людську індивідуальність, що накладає відбиток своєрідності на її психічне життя. 4. У процесі активної діяльності психіка постійно вдосконалюється й розвивається. Знання психіки, природи психічних явищ та їх закономірностей має винятково важливе значення в житті та діяльності людини для керування психічним розвитком і діяльністю особистості. Отже, психологічні явища – це суб’єктивні переживання, тобто елементи внутрішнього досвіду суб’єкта. Психологічні факти – це об’єктивні обставини, що виявляються у поведінці, тілесних процесах, продуктах діяльності мислення, соціально-культурних явищах і т. д. Для того, щоб зрозуміти особливості психології, необхідно відокремити власне сферу психологічних досліджень і визначити методи, які використовує психологія. Об’єкт психології – це певні прояви об’єктивного або суб’єктивного світу людини. Предмет психології – це результат теоретичного абстрагування на основі принципів, за якими виділяються закономірності розвитку досліджуваного об’єкта.
У процесі еволюції живих істот психіка як відображення об’єктивної дійсності в мозку розвивалася залежно від умов життя того чи іншого виду живих істот, набувала дедалі складніших форм. Найвищим рівнем її розвитку є властива людині свідомість. Психологія пояснює виникнення людської свідомості суспільним способом буття людини і трудовою діяльністю, що спричинила її розвиток. З переходом до суспільних форм життя докорінно змінилася структура людської поведінки. Поряд з біологічними її мотивами, які залежали від безпосереднього сприймання середовища, виникли вищі, «духовні» мотиви та потреби, вищі форми поведінки, які засадово зумовлені здатністю абстрагуватися від безпосереднього впливу середовища. Поряд з двома джерелами поведінки – спадково закріпленою програмою та власним досвідом індивіда – виникло третє джерело, що формує людську діяльність, - трансляція та засвоєння суспільного досвіду. У задоволенні цієї важливої соціальної проблеми одним з вирішальних чинників булла мова, що стала формою існування свідомості.
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 4047; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |