КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Методичні рекомендації до практичного заняття. План проведення практичного заняття
План проведення практичного заняття ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4 ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Тема 10: Техніко-технологічна база та виробнича потужність Тема 11: Організація виробництва і забезпечення якості продукції
Тема заняття: Основні методичні принципи розрахунку виробничої потужності створюваного та діючого підприємства
Мета заняття: Закріпити у студентів теоретичні знання й виробити практичні навички розрахунку виробничої потужності підприємства та тривалості виробничого циклу.
1. Поняття і значення техніко-технологічної бази виробництва. 2. Складники техніко-технологічної бази, найефективніші способи її формування на підприємстві. 3. Особливості формування виробничої бази на підприємствах різних галузей. 4. Процедура й основні показники (технічна оснащеність праці, рівень технології, технічний рівень устаткування, рівень комп'ютеризації та автоматизації виробничих процесів і управлінських рішень). 5. Загальна характеристика, види та чинники формування (нарощування) виробничої потужності підприємства. 6. Основні методичні принципи розрахунку виробничої потужності створюваного й діючого підприємства. Показники й шляхи підвищення рівня використання виробничих потужностей. Конверсія та диверсифікація виробничих потужностей за ринкових умов господарювання.
1. У загальному вигляді виробнича потужність провідного цеху або дільниці однакового технологічного устаткування по виготовленню однорідної продукції може бути визначена за однією з таких формул: Вni = Пв × Фn × КУс, (75) (76) де Вni – потужність і-го виробничого підрозділу підприємства, одиниць продукції; Пв – продуктивність устаткування у відповідних одиницях виміру продукції за годину; Фп – ефективний (плановий, корисний) річний фонд часу роботи одиниці устаткування, год; КУС – середньорічна кількість устаткування; Тр – трудомісткість виготовлення одиниці продукції з урахуванням коефіцієнта виконання норм, яка визначається за такою формулою: (77) де t0 - норма часу на виготовлення одиниці продукції (годин); Кв.н. — коефіцієнт виконання норм часу. Інакше потужність можна визначити за такою формулою: (78)
2. Вихідна виробнича потужність у вартісному виразі (Впвих), обчислюється за формулою:
Впвих = Впвх + Впвв – Впвив, (79)
де Впвх – виробнича потужність на початок періоду, грн.; Впвв – введена в календарному періоді виробнича потужність, грн.; Впвив – виведена в календарному періоді виробнича потужність, грн.
3. Середньорічна виробнича потужність (Впсер.р) підприємства (цеху) обчислюється за формулою:
(80)
де к – кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року. 4. Виробнича потужність на підприємствах з безперервним технологічним процесом визначається за формулою:
, (81)
де m - маса сировини, що завантажується в агрегат; к в - коефіцієнт виходу готової продукції з сировини; Фп - ефективний фонд часу роботи устаткування; Тц - тривалість виробничого циклу.
5. Виробнича потужність постійної потокової лінії визначається за формулою:
, (82)
де r - такт потокової лінії.
6. Виробнича потужність змінної потокової лінії визначається за формулою:
, (83)
де К пер - коефіцієнт, який враховує витрати часу на переналагодження потокової лінії; r 1, r 2, rn - такти на виробництво першого, другого, n -ого виду продукції; d 1, d 2, dn - доля першого, другого, n -ого виду продукції в загальному обсязі продукції.
7. Для оцінки використання виробничої потужності служить коефіцієнт використання виробничої потужності:
, (84)
де В - випуск продукції в натуральному виразі; Впсер.р - середньорічна виробнича потужність. 8. Пропускна спроможність устаткування, верстато-годин:
Пспр = Фn × КУс, (85) 9. Пропускну спроможність устаткування ділять на трудомісткість програми за певним видом робіт і визначають коефіцієнт виробничої потужності цеху чи дільниці (Кпотуж): (86) Коефіцієнт виробничії потужності - це співвідношення пропускної спроможності групи устаткування та трудомісткості її виробничої програми. 10. Коефіцієнт завантаження устаткування (Кз.у.) визначається так: (87) тобто (88) При Кз.у. = 1 – устаткування використовується повністю; при Кз.у. > 1 — устаткування перевантажене; при Кз.у. < 1 — устаткування недовантажене. Виробничий процес - це сукупність технологічних і природних процесів, в результаті яких сировина перетворюється в готову продукцію. Існують найрізноманітніші виробничі процеси, вони підлягають класифікації за такими ознаками: - за формою впливу на предмет праці (технологічний, механічний, фізико-хімічний, природний); - за роллю у виробництві продукції (основний, допоміжний, обслуговуючий); - за характером виконуваних робіт (аналітичний, синтетичний, прямий); - за масштабами виробництва однорідної продукції. Ринкові умови господарювання спонукають підприємця до раціональної організації виробництва, що обумовлює зниження витрат і веде до зростання прибутку. При розв’язанні задач даної теми можна скористатися такими формулами: 1. Такт потокової лінії (r):
, (89)
де Т еф - ефективний фонд часу роботи потокової лінії в плановому періоді; В пл - план випуску деталей за даний період часу.
2. Темп (t):
, (90)
3. Крок потокової лінії (К) – це відстань між центрами двох суміжних робочих місць.
4. Швидкість (v): (91)
5. Кількість робочих місць на конвеєрі (n):
(92)
де T i – тривалість і -тої детале-операції.
6. Довжина (L):
L = n ´ К (93)
7. Площа (S):
S = L ´ Ш, (94)
де Ш - ширина потокової лінії, яка включає ширину конвеєра і проходи з двох сторін.
8. Коефіцієнт серійності (К с):
, (95)
де n д - кількість детале-операцій; n p- кількість робочих місць.
9. Тривалість виробничого циклу (Т ц): (96)
,
- сума часу відповідно на технологічні операції, підготовчо-заключні операції, природні процеси, транспортні операції, контрольні операції, міжопераційне, міжзмінне і міжцехове пролежування деталей; n, m, k, i, j, z, p, x - відповідно кількість технологічних, підготовчо-заключних, природних, транспортних, контрольних операцій, межопераційних, міжзмінних і міжцехових пролежувань.
10. Тривалість технологічної частини виробничого циклу при послідовному типі поєднання операцій: (97)
T тех. посл. = n ´ ,
де n – кількість деталей в партії; Т i – тривалість і -ої операції; і=1……n – кількість операцій, яку проходить одна деталь. Якщо, при виконанні окремих послідовних операцій наявні паралельні робочі місця, то тривалість технологічної частини виробничого циклу визначатиметься за формулою:
T тех. посл. = n ´ , (98) де Mi – кількість робочих місць, зайнятих виготовленням партії деталей на кожній операції.
11. Тривалість технологічної частини виробничого циклу при паралельному типі поєднання операцій: (99)
T тех. посл. = , (100)
де Т д - тривалість найдовшої операції. 12. Тривалість технологічної частини виробничого циклу при послідовно-паралельному типі поєднання операцій:
Т тех. посл.-пар. = T тех. посл + (n - 1) ´ (å Т д - å Т к), (101)
де å Т д - сума тривалих операцій; å Т к - сума коротких операцій.
Довгою вважається та операція, яка знаходиться між двома коротшими за неї, а короткою та, яка знаходиться між двома довшими за неї.
13. Коефіцієнт календарності (Кк):
К к = (102)
де Т к - тривалість календарного періоду; Т р- тривалість робочого періоду.
14. Величина партії деталей (ВПд):
, (103)
де Т п.з- час підготовчо-заключний; Т шт- час штучний (час на виконання однієї деталі); К n - коефіцієнт, який враховує витрати часу на переналагодження обладнання.
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 380; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |