Методичні рекомендації до практичного заняття. План проведення практичного заняття

План проведення практичного заняття

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4

ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Тема 10: Техніко-технологічна база та виробнича потужність

Тема 11: Організація виробництва і забезпечення якості продукції

Тема заняття: Основні методичні принципи розрахунку виробничої потужності створюваного та діючого підприємства

Мета заняття: Закріпити у студентів теоретичні знання й виробити практичні навички розрахунку виробничої потужності підприємства та тривалості виробничого циклу.

1. Поняття і значення техніко-технологічної бази виробництва.

2. Складники техніко-технологічної бази, найефективніші способи її формування на підприємстві.

3. Особливості формування виробничої бази на підприємствах різних галузей.

4. Процедура й основні показники (технічна оснащеність праці, рівень технології, технічний рівень устаткування, рівень комп'ютеризації та автоматизації виробничих процесів і управлінських рішень).

5. Загальна характеристика, види та чинники формування (нарощування) виробничої потужності підприємства.

6. Основні методичні принципи розрахунку виробничої потужності створюваного й діючого підприємства. Показники й шляхи підвищення рівня використання виробничих потужностей. Конверсія та диверсифікація виробничих потужностей за ринкових умов господарювання.

1. У загальному вигляді виробнича потужність провідного цеху або дільниці однакового технологічного устаткування по виготовленню однорідної продукції може бути визначена за однією з таких формул:

Вn_i = Пв × Фn × КУс, (75)

(76)

де Вn_i – потужність і-го виробничого підрозділу підприємства, одиниць продукції;

П_в – продуктивність устаткування у відповідних одиницях виміру продукції за годину;

Ф_п – ефективний (плановий, корисний) річний фонд часу роботи одиниці устаткування, год;

КУ_С – середньорічна кількість устаткування;

Т_р – трудомісткість виготовлення одиниці продукції з урахуванням коефіцієнта виконання норм, яка визначається за такою формулою:

(77)

де t₀ - норма часу на виготовлення одиниці продукції (годин);

К_в.н. — коефіцієнт виконання норм часу.

Інакше потужність можна визначити за такою формулою:

(78)

2. Вихідна виробнича потужність у вартісному виразі (Вп_вих), обчислюється за формулою:

Вп_вих = Вп_вх + Вп_вв – Вп_вив, (79)

де Вп_вх – виробнича потужність на початок періоду, грн.;

Вп_вв – введена в календарному періоді виробнича потужність, грн.;

Вп_вив – виведена в календарному періоді виробнича потужність, грн.

3. Середньорічна виробнича потужність (Впсер.р) підприємства (цеху) обчислюється за формулою:

(80)

де к – кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.

4. Виробнича потужність на підприємствах з безперервним технологічним процесом визначається за формулою:

, (81)

де m - маса сировини, що завантажується в агрегат;

к _в - коефіцієнт виходу готової продукції з сировини;

Фп - ефективний фонд часу роботи устаткування;

Тц - тривалість виробничого циклу.

5. Виробнича потужність постійної потокової лінії визначається за формулою:

, (82)

де r - такт потокової лінії.

6. Виробнича потужність змінної потокової лінії визначається за формулою:

, (83)

де К _пер - коефіцієнт, який враховує витрати часу на переналагодження потокової лінії;

r ₁, r ₂, rn - такти на виробництво першого, другого, n -ого виду продукції;

d ₁, d ₂, dn - доля першого, другого, n -ого виду продукції в загальному обсязі продукції.

7. Для оцінки використання виробничої потужності служить коефіцієнт використання виробничої потужності:

, (84)

де В - випуск продукції в натуральному виразі;

Вп_сер.р - середньорічна виробнича потужність.

8. Пропускна спроможність устаткування, верстато-годин:

Пспр = Фn × КУс, (85)

9. Пропускну спроможність устаткування ділять на трудомісткість програми за певним видом робіт і визначають коефіцієнт виробничої потужності цеху чи дільниці (К_потуж):

(86)

Коефіцієнт виробничії потужності - це співвідношення пропускної спроможності групи устаткування та трудомісткості її виробничої програми.

10. Коефіцієнт завантаження устаткування (Кз.у.) визначається так:

(87)

тобто

(88)

При Кз.у. = 1 – устаткування використовується повністю; при Кз.у. > 1 — устаткування перевантажене; при Кз.у. < 1 — устаткування недовантажене.

Виробничий процес - це сукупність технологічних і природних процесів, в результаті яких сировина перетворюється в готову продукцію. Існують найрізноманітніші виробничі процеси, вони підлягають класифікації за такими ознаками:

- за формою впливу на предмет праці (технологічний, механічний, фізико-хімічний, природний);

- за роллю у виробництві продукції (основний, допоміжний, обслуговуючий);

- за характером виконуваних робіт (аналітичний, синтетичний, прямий);

- за масштабами виробництва однорідної продукції.

Ринкові умови господарювання спонукають підприємця до раціональної організації виробництва, що обумовлює зниження витрат і веде до зростання прибутку.

При розв’язанні задач даної теми можна скористатися такими формулами:

1. Такт потокової лінії (r):

, (89)

де Т _еф - ефективний фонд часу роботи потокової лінії в плановому періоді;

В _пл - план випуску деталей за даний період часу.

2. Темп (t):

, (90)

3. Крок потокової лінії (К) – це відстань між центрами двох суміжних робочих місць.

4. Швидкість (v):

(91)

5. Кількість робочих місць на конвеєрі (n):

(92)

де T _i – тривалість і -тої детале-операції.

6. Довжина (L):

L = n ´ К (93)

7. Площа (S):

S = L ´ Ш, (94)

де Ш - ширина потокової лінії, яка включає ширину конвеєра і проходи з двох сторін.

8. Коефіцієнт серійності (К _с):

, (95)

де n _д - кількість детале-операцій;

n _p- кількість робочих місць.

9. Тривалість виробничого циклу (Т _ц): (96)

,

- сума часу відповідно на технологічні операції, підготовчо-заключні операції, природні процеси, транспортні операції, контрольні операції, міжопераційне, міжзмінне і міжцехове пролежування деталей; n, m, k, i, j, z, p, x - відповідно кількість технологічних, підготовчо-заключних, природних, транспортних, контрольних операцій, межопераційних, міжзмінних і міжцехових пролежувань.

10. Тривалість технологічної частини виробничого циклу при послідовному типі поєднання операцій: (97)

T _{тех. посл.} = n ´ ,

де n – кількість деталей в партії;

Т _i – тривалість і -ої операції;

і=1……n – кількість операцій, яку проходить одна деталь.

Якщо, при виконанні окремих послідовних операцій наявні паралельні робочі місця, то тривалість технологічної частини виробничого циклу визначатиметься за формулою:

T _{тех. посл.} = n ´ , (98)

де M_i – кількість робочих місць, зайнятих виготовленням партії деталей на кожній операції.

11. Тривалість технологічної частини виробничого циклу при паралельному типі поєднання операцій: (99)

T _{тех. посл.} = , (100)

де Т _д - тривалість найдовшої операції.

12. Тривалість технологічної частини виробничого циклу при послідовно-паралельному типі поєднання операцій:

Т _{тех. посл.-пар.} = T _{тех. посл} + (n - 1) ´ (å Т _д - å Т _к), (101)

де å Т _д - сума тривалих операцій;

å Т _к - сума коротких операцій.

Довгою вважається та операція, яка знаходиться між двома коротшими за неї, а короткою та, яка знаходиться між двома довшими за неї.

13. Коефіцієнт календарності (Кк):

К _к = (102)

де Т _к - тривалість календарного періоду;

Т _р- тривалість робочого періоду.

14. Величина партії деталей (ВПд):

, (103)

де Т _п.з- час підготовчо-заключний;

Т _шт- час штучний (час на виконання однієї деталі);

К _n - коефіцієнт, який враховує витрати часу на переналагодження обладнання.

Дата добавления: 2015-05-23