Ефективність використання оборотних засобів підприємства

Оборотні засоби протягом процесу виробництва і реалізації продукції здійснюють певний обіг (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Кругообіг оборотних засобів

На першій стадії грошові кошти використовуються для придбання сировини, матеріалів та інших видів ресурсів, тобто переходять з грошової у матеріальну форму, формують необхідні виробничі запаси. Друга стадія – виробнича. На стадії незавершеного виробництва спрямовані у виробничий процес матеріальні ресурси, шляхом обробки перетворюються у готову продукцію. На цій стадії формується виробнича собівартість продукції: різні категорії персоналу одержують заробітну плату за виконану роботу і виготовлену продукцію, нараховується амортизація тощо. На третій стадії кругообігу виготовлена продукція реалізується. Підприємство має одержати грошові кошти, які повністю відшкодують витрати на виготовлення та збут продукції, а також будуть вміщувати додаткову частку – прибуток.

Ефективність використання оборотних коштів на підприємстві характеризується показниками оборотності оборотних засобів: коефіцієнтом оборотності, коефіцієнтом завантаження та тривалістю одного обороту.

Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) обчислюють діленням вартості реалізованої продукції за діючими оптовими (відпускними) цінами за певний період () на середній залишок оборотних коштів за той самий розрахунковий період ().

(3.8)

Коефіцієнт завантаження – це зворотний показник до коефіцієнта оборотності. Він показує, скільки оборотних коштів припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції.

(3.9)

Тривалість одного обороту оборотних засобів розраховують як співвідношення кількості днів () у розрахунковому періоді (для року – 360 днів, кварталу – 90 днів) і коефіцієнта оборотності () за такий самий період.

(3.10)

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів підприємства можна застосовувати також показник їх рентабельності (R), який обчислюють як відношення прибутку () до суми оборотних коштів ().

(3.11)

Чим більше оборотів здійснили оборотні засоби, чим менша тривалість одного обороту, тим ефективніше використовуються оборотні засоби на підприємстві. При поліпшенні показників ефективності використання оборотних засобів виникає абсолютне і відносневивільнення оборотних засобів з обороту.

Абсолютне вивільнення – це зменшення оборотних засобів порівняно з запланованими.

Відносне вивільнення полягає у реалізації більшого обсягу продукції за фіксовану чи меншу суму оборотних засобів завдяки поліпшенню їх використання.

Наприклад, на підприємстві заплановано досягнути обсягу реалізації () 200000 грн. Обсяг оборотних засобів при цьому заплановано (О ^зап) в 100000 грн. Фактично обсяг реалізації () склав 240000 грн, а обсяг оборотних засобів (О^Ф) – 96000 грн. У цьому прикладі абсолютне вивільнення складе:

грн.

Для розрахунку відносного вивільнення треба визначити запланований коефіцієнт оборотності. Він буде дорівнювати обороти. Далі потрібно розрахувати наступне: скільки підприємству потрібно оборотних засобів для фактичного обсягу реалізації грн, якби показники оборотності не поліпшились:

грн.

Фактично, підприємству потрібно за рахунок прискорення оборотності лише – 96000 грн. Тобто відносне вивільнення складає:

грн.

Прискорення оборотності оборотних засобів забезпечує: збільшення обсягу виготовлення продукції (надання послуг, виконання робіт); вивільнення частини оборотних засобів.

Напрями підвищення ефективності використання оборотних коштів пов’язані з прискоренням їх оборотності (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Економічні показники і напрями підвищення ефективності використання оборотних засобів підприємства

Перша стадія кругообігу – виробничі запаси. На цій стадії треба удосконалювати організацію матеріально-технічного забезпечення: здійснювати заходи ліквідації наднормативних запасів; забезпечувати безперебійну поставку матеріальних цінностей на підприємстві; поліпшувати роботу складського господарства тощо.

Головна умова безперервної, ритмічної роботи підприємства – це його регулярне забезпечення сировиною, матеріалами, комплектуючими виробами, паливом, інструментом, запасними частинами певної якості та в зазначені строки.

Для цього необхідно: визначити потребу підприємства в товарно-матеріальних ресурсах на базі встановлених норм витрат; розрахувати величину запасів усіх товарно-матеріальних цінностей.

Норма витрат матеріального ресурсу – це міра витрат на виготовлення одиниці продукції (виконання роботи, надання послуги) певної якості за умови забезпечення запланованого рівня виробництва.

Норма витрат того чи іншого виду матеріальних ресурсів у загальному вигляді складається з наступних елементів:

(3.12)

де – норма витрат матеріальних ресурсів; – корисні (чисті) витрати матеріалу (сировини); – технологічні відходи і витрати; – інші організаційно-технологічні втрати (під час транспортування, зберігання тощо).

Склад окремих елементів норми встановлюється залежно від призначення матеріальних ресурсів, технології їх обробки чи переробки та використання. В норми витрат включається мінімальна величина відходів і та частина відходів, яка не може бути використана на даному підприємстві.

За певними ознаками (призначення, період дії, масштаб застосування, ступінь деталізації) здійснюється класифікація різних норм витрат матеріальних ресурсів:

- за ознакою призначення існують норми витрат сировини матеріалів, енергії, палива тощо;

- за масштабом – групові (на однакові види продукції) та індивідуальні;

- за періодом дії – річні (для поточного планування) і перспективні;

- за ступенем деталізації об’єктів нормування та нормованих ресурсів – на деталь (вузол) і виріб в цілому, специфічні (на вид ресурсів з конкретними параметрами) та зведені (на окремий вид ресурсів за звуженою номенклатурою).

Наприклад, індивідуальна норма витрат () на виріб може бути розрахована за наступною формулою:

(3.13)

де – норма витрат матеріалу на виготовлення і – ї деталі виробу; – використання і - ї деталі; – кількість деталей виробу, що будуть виготовлені з одного матеріалу.

Раціональне й економне витрачання матеріальних ресурсів веде до зменшення норми витрат та заощаджує кошти підприємства. Ефективність використання матеріальних ресурсів оцінюють за допомогою наступних показників:

- коефіцієнт виходу готової продукції з первинної сировини (матеріалу);

- коефіцієнт витрати сировини (матеріалу) на одиницю готової продукції;

- коефіцієнт використання маси, площі або обсягу матеріалів.

Джерела і напрями економії ресурсів на підприємстві відображені на рис. 3.4. та рис. 3.5. Джерела економії показують, за рахунок чого можна досягнути економії ресурсів; напрями економії – яким чином, за допомогою яких заходів можна заощаджувати матеріальні ресурси.

У процесі пошуку та обґрунтування найефективніших джерел економії матеріальних ресурсів доцільно звернути увагу насамперед на недопущення надмірних відходів виробництва та максимальну утилізацію вторинних ресурсів.

Рис. 3.4. Основні джерела економії матеріальних ресурсів на виробничих підприємствах

Із цієї сукупності можливих заходів щодо економії матеріальних ресурсів передусім треба використовувати високоефективні виробничо-технічні та організаційно-економічні заходи. Як свідчить практика, особливо ефективним виробничо-технічним заходом є комплексна переробка вихідної сировини (нафти, поліметалічних руд, деревини тощо), досягнутий коефіцієнт якої в Україні в середньому становить 0,4-0,6.

Рис.3.5. Напрями економії матеріальних ресурсів

Друга стадія – незавершене виробництво. На цій стадії треба зменшувати тривалість виробничого циклу: вдосконалювати технології виробництва; впроваджувати нову техніку та технології тощо.

Третя стадія – готова продукція. Поліпшення організації роботи підрозділів збуту (своєчасне оформлення документів на відвантаження продукції; дотримання умов договорів тощо) – веде до прискорення оборотності оборотних засобів.

Контрольні питання

1. Дайте сутнісно-структурну характеристику оборотних засобів підприємства.

2. Визначте методичні основи нормування окремих елементів оборотних засобів підприємства.

3. Які основні показники і напрями підвищення ефективності використання оборотних засобів Ви знаєте?

4. Охарактеризуйте складові елементи і структура оборотних засобів підприємства.

5. Дайте визначення нормування та ефективності використання оборотних засобів підприємства.

6. Як інженер може впливати на майбутню величину оборотних фондів на стадіях розробки та виробництва?

Завдання з розв’язанням

Завдання 1. Розрахувати норматив оборотних засобів у виробничих запасах, якщо:

- квартальна потреба у сировині – 270 т;

- ціна однієї тонни сировини – 31000 грн;

- норма запасу (Т_з): транспортного (Т_тр) – 3 дні; підготовчого (Т_під) – 4 дні; поточного (Т_пот) – 10 днів; резервного (Т_рез) – 2 дні.

Рішення:

Середньодобові витрати сировини:

- в тонах т/день (90 – тривалість кварталу в днях);

- вартісна величина грн/день.

Норма запасу в днях складає: Т_з=Т_тр+Т_під+Т_пот+Т_рез = днів.

Норматив оборотних засобів підприємства у виробничих запасах за формулою (3.2) складає:

Н_вз = 93000 · 19 = 1767000 грн.

Завдання 2. Розрахувати норматив оборотних засобів в незавершеному виробництві, якщо:

- виробнича собівартість виробу становить 12400 грн;

- середня тривалість виробничого циклу – 6 діб;

- середній щоденний випуск продукції – 126000 грн.

Розподіл витрат за днями циклу наведено у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Розподіл витрат за днями виробничого циклу

Дні виробничого циклу	Щоденні витрати, грн	Сума витрат за наростаючим підсумком, грн
Перший Другий Третій Четвертий П’ятий Шостий
Разом	ВТц = 12400	В і = 41400

Рішення:

Перший варіант. За даними таблиці 3.1. коефіцієнт наростання витрат, розрахований за формулою (3.5), дорівнює:

Другий варіант. За формулою (3.4) та даними таблиці 3.1 коефіцієнт наростання витрат буде дорівнювати:

Похибка розрахунків зовсім мала (0,02) й вона цілком припустима для подібних практичних розрахунків.

За даними прикладу середній щоденний випуск продукції становить 126000 грн, а тривалість виробничого циклу – 6 днів. У зв’язку з цим норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві за формулою (3.3) буде мати таку величину:

грн.

Завдання 3. Розрахувати норматив оборотних засобів у витратах майбутніх періодів. Вихідні дані:

- на початок розрахункового періоду залишок витрат майбутніх періодів становить 25000 грн;

- потреба у витратах протягом розрахункового періоду – 150000 грн;

- на собівартість продукції належить віднести – 130000 грн.

Рішення:

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів за формулою (3.6) становитиме: грн.

Завдання 4. Розрахувати норматив оборотних засобів у залишках готової продукції. Вихідні данні:

- одноденний випуск продукції – 126000 грн;

- складська норма запасу – 4 дні.

Рішення:

Норматив оборотних коштів за формулою (3.7) становитиме:

грн.

Завдання 5. Розрахувати загальний норматив оборотних засобів за умовами завдань, наведених вище.

За формулою (3.1) його величина буде дорівнювати:

грн.

Завдання 6. Розрахувати показники ефективного використання оборотних засобів, абсолютне та відносне вивільнення оборотних засобів, якщо:

- запланований річний обсяг реалізованої продукції – 600000 грн;

- фактичний обсяг реалізованої продукції – 528000 грн;

- запланований середній залишок оборотних засобів – 300000грн;

- фактичний середній залишок оборотних засобів – 240000 грн.

Рішення:

Коефіцієнти оборотності запланований та фактичний за формулою (3.8) будуть дорівнювати:

об./рік;

об./рік.

Тривалість одного обороту заплановану та фактичну можна визначити за формулою (3.10) наступним чином:

днів,

дні.

Коефіцієнт оборотності збільшився. Обсяг реалізації зменшився. Але оборотні засоби використовуються більш ефективніше і це можна показати наступними розрахунками. Так, абсолютне вивільнення оборотних засобів складатиме:

грн.

Як би коефіцієнт оборотності не змінився, то для випуску фактичного обсягу продукції знадобився наступний обсяг оборотних засобів:

грн.

Оскільки фактичний коефіцієнт = 2, то оборотних засобів потрібно тільки на суму – 240000 грн.

Тоді відносне вивільнення оборотних засобів складатиме:

грн.

Завдання для самостійного вирішення

Завдання 1. Визначити норматив оборотних засобів в незавершеному виробництві. Вихідні дані:

- виробнича собівартість виробу – 200 грн;

- первинні витрати на один виріб (витрати на матеріали, комплектуючі тощо) – 120 грн;

- тривалість виробничого циклу – 20 календарних днів;

- річний обсяг випуску продукції – 10080 одиниць продукції;

- тривалість планового періоду – 360 днів.

Відповідь: 89600 грн.

Завдання 2. Визначити норматив оборотних засобів в плановому році.

На підприємстві виготовляються вироби А та Б. Вихідні дані наведені нижче.

Дані для розрахунків	Вироби
А	Б
Річна програма випуску, тис. шт.
Норма витрат основних матеріалів, грн/шт.
Норма запасу, дні
Планове зменшення норми витрат на наступний рік, %
Планове збільшення обсягу випуску продукції, тис. шт.

Відповідь: 30266 грн.

Завдання 3. Визначити коефіцієнт оборотності, тривалість обороту, відносне вивільнення оборотних засобів підприємства.

Вихідні данні за рік (360 днів): плановий обсяг продукції – 100 тис. грн; норматив оборотних засобів – 20 тис. грн; фактичний обсяг виробництва –106 тис. грн.

Відповідь: 5,3 оборотів; 67,9 днів; 1,2 тис. грн.

Завдання 4. Визначити зміну кількості оборотів, тривалості одного обороту, абсолютного та відносного вивільнення оборотних засобів.

Вихідні дані за рік (360 днів): обсяг продукції за планом – 120 тис. грн; обсяг продукції за звітом – 127 тис. грн; норматив оборотних засобів за планом – 60 тис. грн, за звітом – 57 тис. грн.

Відповідь: 0,23 обороти; 18,42 дні; 3 тис. грн; 6,5 тис. грн.

Завдання 5. Визначити норматив оборотних засобів у виробничих запасах. Вихідні дані наведені нижче.

Вид матеріалу	Норма витрат на виріб А, кг.	Норма витрат на виріб Б, кг.	Ціна, грн/кг.	Інтервал поставки, дні	Транспортний запас, дні
Сталь
Чавун
Латунь

Програма випуску виробів за IV квартал: виробів А – 180 шт.; виробів Б – 270 шт. Резервний запас створюється на 3 дні.

Відповідь: грн.

Глава 4

ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ

4.1. Персонал підприємства, його склад, структура і класифікація

4.2. Набір та підготовка персоналу підприємства

4.3. Визначення чисельності окремих категорій персоналу підприємства

4.4. Продуктивність праці, показники та методи її вимірювання

4.5. Чинники та резерви зростання продуктивності праці

Ключові терміни і поняття: трудові ресурси; персонал; кадрова політика; чисельність персоналу; продуктивність праці; виробіток продукції; трудомісткість продукції; чинники зростання продуктивності праці; факторний метод прогнозування продуктивності праці

Студент повинен вміти: класифікувати склад персоналу підприємства та аналізувати його за рівнем кваліфікації; визначати планову чисельність окремих категорій працівників; володіти методами вимірювання показників продуктивності праці на підприємстві; розраховувати економію робочої сили за рахунок окремих чинників

Дата добавления: 2015-05-23