Анотація

до контрольної роботи за робочою програмою з дисципліни «Історія України»

На вивчення дисципліни (по спеціальності 5.03050901) відведено - 54 години з них: аудиторних – 30 годин, лекційних занять – 18 годин, семінарських занять – 12 годин, самостійна робота – 24 години, консультації – 3 години.

Розроблені завдання включають всі теми типової програми з дисципліни.

Контрольна робота складена у вигляді «Завдань», що складаються з трьох питань.

Перше та друге питання передбачають вміння студентів аналізувати історичні факти і події,робити порівняльну характеристику різних думок,чітко орієнтуватися в науковій періодизації історії України, логічно і аргументовано викладати історичний матеріал, обстоювати власні погляди, робити правильні висновки.

На виконання першого і другого завдань відводиться 50 хв.

Третє завдання – тест, передбачає вміння студента чітко орієнтуватися в хронології подій з історії України, володіння історичними термінами і поняттями, знання історичних персоналій. На завдання виділяється – 25 хв.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОЇ ВІДПОВІДІ СТУДЕНТА НА ЗАВДАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

1. Поясніть, яке значення мало прийняття християнства і як воно вплинуло на подальший розвиток Київської Русі.

Запровадження християнства на Русі у 988 році було явищем прогресивним. Воно сприяло формуванню та зміцненню феодальних відносин, розвитку державності, зростанню міжнародного авторитету, розвитку культури.

Прийшовши до влади, київський князь Володимир провів релігійну реформу, яка полягала у запровадженні на Русі культу єдиного бога. Вибір було зупинено на християнстві візантійського зразка. По – перше, саме з Константинополем пов’язане хрещення Аскольда та Ольги. По – друге, візантійське християнство передбачало зверхність світської влади над релігією. Візантійська віра знайомила Русь з християнським віровченням фактично рідною мовою.

Нова віра сприяла формуванню та зміцненню феодальних відносин у східних слов’ян. Християнство освячувало князівську владу, сприяло консолідації Русі. Налагодились і розширились зв’язку з багатьма європейськими країнами (Польщею, Чехією), а особливо з Візантією.

Християнізація сприяла розвиткові моралі, писемності, літератури, архітектури та мистецтва. При церквах були засновані перші школи. До Києва та інших міст почали приїжджати грецькі ремісники і вчити людей нових ремесел.

Разом з тим, християнство на Русі запроваджувалось жорсткими методами, було знищено пам’ятки язичницької культури. З часом церковні землі перетворились у великі феодальні землеволодіння.

2. Охарактеризуйте становище на Україні після підписання Брестського договору (1918 року).

Проголошення Центральною Радою (22 січня 1918 року) самостійної і незалежної УНР привернуло увагу світової громадськості, започаткувало міжнародне її визнання.

Уряд УНР звернувся до всіх воюючих і нейтральних держав з нотою, в якій заявив, що не визнає права Раднаркому виступати на переговорах від імені народів усієї Росії і буде вести переговори з Німеччиною та її союзниками самостійно. В кінці грудня 1917 року делегація УНР на чолі з С.Голубовичем прибула в Брест-Литовський. Розпочався новий етап боротьби за незалежність – дипломатичний. 9 лютого 1918 року між УНР і Німеччиною та її союзниками було підписано мирний договір. Його умови передбачали:

- припинення воєнних дій;

- визнання Німеччиною та її союзниками незалежності УНР, а також надання допомоги (військової) у відновленні влади УНР;

- уряд УНР брав на себе зобов’язання поставити до Німеччини та Австро-Угорщини зерно, худобу, інші сільськогосподарські продукти.

Брестський договір був великим успіхом молодої української дипломатії. На цей час вся територія України була відвойована радянськими військами.

18 лютого 1918 року розпочався загальний наступ німецько-австрійських військ на Східному фронті, на території України ці війська наступали разом з військами Центральної Ради.

Впродовж березня – квітня 1918 року радянські війська були витіснені з Правобережної, а потім Лівобережної України. На початку березня 1918 року уряд ЦР повернувся до Києва.

В цей час Центральна Рада та її уряд намагалися створити міцну владу і впливати на суспільно-політичні процеси.

Було прийнято закон "Про соціалізацію землі", в якому була здійснена спроба провести земельну реформу та ліквідувати велике поміщицьке землеволодіння. Це викликало незадоволення не тільки поміщиків, а й значної частини заможних селян.

Уряд ЦР виявив безпорадність у налагоджені роботи промисловості. Селянська біднота відчувала, що обіцянки Ради наділити їх землею перетворились в пустопорожні декларації. Соціальна база ЦР стала швидко звужуватися.

Загострились стосунки між окупаційним командуванням і урядом УНР. Рада не забезпечила організацію вивезення до Німеччини продовольства.

29 квітня 1918 року Центральна Рада ухвалила Конституцію УНР, а Всеукраїнський хліборобський з’їзд проголосив П.Скоропадського гетьманом України. В результаті майже безкровного державного перевороту Центральна Рада була розпущена і в українських землях з’явилося нове державне утворення – "Українська держава".

Дата добавления: 2015-05-23