Основні напрямки підвищення ефективності ресурсного потенціалу підприємства

Основні напрями розвитку ресурсного потенціалу промисловості

Основні напрямки	Особливості	Переваги
Синдикативність	Формування горизонтально-інтегрованих промислових підприємств з єдиною системою постачання ключовими ресурсами або розподілу готової продукції	Єдина система постачання формує загальні вимоги до якості ресурсів, що поставляються в систему взаємопов'язаних підприємств. Єдина система збуту дозволяє формувати високі бар'єри для входу на регіональний ринок, що в свою чергу зменшує шанси появи на ринку недобросовісних виробників
Вертикальна інтеграція	Формування вертикально інтегрованих компаній має на увазі об'єднання в єдиний ланцюжок різних підприємств в рамках єдиного виробничого(технологічного) процесу	Вертикальна інтеграція дозволяє забезпечувати мінімальні ціни на товари кінцевого споживання в регіонах їх промислового виробництва, що у свою чергу призводить до збільшення попиту на всі ресурси регіону
Формування спілок виробників	Передбачає горизонтальну і вертикальну інтеграцію з метоюзадоволеннявеликихдержавних ікомерційнихзамовлень	Передбачає тимчасове об'єднання сил промислових підприємств з метою задоволення великих замовлень, а потреби виробників у ресурсах задовольняються за рахунок ресурсів, які в даний момент доступні як у межах місцевого регіону, так і зовнішнього походження
Кластеризація	Формуваннясистемивертикально ігоризонтальноінтегрованихпідприємствоб'єднаних наоснові одного абодекількохдефіцитнихресурсів	Формування промислових кластерів нерозривно пов'язане з ресурсними особливостями регіону. Висока обмеженість, дефіцитність ресурсу змушує підприємства розвивати інновації, що дозволяють більш економно використовувати ресурс. У кластерах діє принцип забезпеченості ресурсами, згідно з яким вся маса виробленого в регіоні ресурсу обов'язково повинна бути перероблена або перерозподілена промисловими підприємствами регіону

Таким чином, доцільним видається формування ресурсної системи індикативного типу промислового регіону без злиття суб'єктів регіонів і без втрати права самостійно взаємодіяти з державним центром.

Формування ресурсного потенціалу промисловості регіону ґрунтується на істотній зміні спрямованості ресурсних потоків, їх концентрації та акумуляції. При простому злитті ресурсних потоків суб'єктів України реальна акумуляція і якісна зміна ресурсних потоків не можлива.

Під резервами підвищення економічної ефективності виробництва розуміють невикористані можливості збільшення випуску продукції в розрахунку на одиницю сукупних витрат завдяки більш раціональному використанню усіх видів ресурсів підприємства.

Основні фактори підвищення ефективності виробництва – це підвищення його технічного рівня, вдосконалення управління, організації виробництва і праці, зміна обсягу і структури виробництва, поліпшення якості природних ресурсів та інші.

Серед основних шляхів підвищення ефективності діяльності підприємства можна виділити два напрямки підвищення вище згаданих показників – організаційний, технологічний та ресурсний.

В межах організаційного напрямку здійснюється пошук можливостей підвищення ефективності тих процесів, що відбуваються на підприємстві. При цьому насамперед увага звертається на ефективність управління. Важливою складовою ефективності підприємства, а отже, і значним резервом її підвищення, є організація виробничого процесу. У конкретних умовах підприємства слід проаналізувати всі аспекти, що визначають ефективність організації робіт - від рівня робочого місця окремого робітника чи спеціаліста до рівня підприємства в цілому. Для виробничих підприємств, ураховуючи, звичайно, специфіку їх діяльності, особливу увагу треба звертати на можливості застосування більш ефективних типів виробництва (масового, великосерійного).

Ресурсний напрямок відображає першочергову необхідність аналізу ефективності використання наявної матеріальної бази виробництва та живої праці. При цьому слід враховувати рівень завантаження обладнання в часі, структуру собівартості продукції, що виготовляється, з точки зору співвідношення в ній часток амортизації, матеріальних витрат, витрат на оплату праці. Зазначені показники слід розглянути в динаміці, а також по можливості порівняти з показниками найближчих конкурентів.

Для оборотних фондів найважливішим показником є швидкість їх обороту, отже, слід проаналізувати чинники її збільшення, зокрема такі:

– зменшення обсягів незавершеного виробництва;

– удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення з метою оптимізації виробничих запасів;

– прискорення реалізації готової продукції (активізація маркетингової діяльності);

– зменшення обсягів дебіторської заборгованості.

Крім того, слід звернути увагу і на інші напрямки раціоналізації використання матеріальних ресурсів: проаналізувати основні причини втрат та нераціонального використання ресурсів; забезпечити обґрунтоване нормування витрат матеріалів; організувати використання вторинних ресурсів; створити систему заохочення за економію сировини, енергії та матеріалів й відпрацювати її дійовість; акцентувати увагу на використанні сучасних високотехнологічних матеріалів.

Щодо аналізу ефективності використання трудового потенціалу підприємства, то тут слід зосередити увагу на таких аспектах: внутрішньозмінні втрати робочого часу; втрати робочого часу внаслідок плинності персоналу, рівень використання засобів механізації, автоматизації праці та комп'ютерної техніки; аналіз системи стимулювання працюючих; визначення професійно-кваліфікаційної структури працюючих.