Банківське кредитування

В умовах ринкових відносин найпоширенішим видом кредиту є банківський. За такого кредитування підприємство виступає лише у ролі позичальника.

Банквський кредит – це основна форма кредиту, за якої банк надає клієнтові у тимчасове використання частину власного, або залученого капіталу на умовах повернення зі сплатою банківського проценту.

Банківські позики класифікуються за різними ознаками:

За строками використання вони бувають строковими, безстроковими, короткостроковими та відстроченими. До строкових належать позики, що надаються банком на строк, зафіксований у кредитній угоді. Вони бувають: короткострокові (до одного року), середньострокові (від одного до трьох років), довгострокові (понад три роки). Простроченими вважаються позики, за якими завершився термін повернення, установлений кредитним договором.

Відстрочені позики – це позики, за якими строки повернення перенесені банком на більш пізній час. Пролонгація позики оформляється додатковою угодою і супроводжується встановленням більш високої відсоткової ставки.

За забезпеченням кредити бувають забезпеченими (ломбардними) або незабезпеченими (бланковими). Розмір незабезпечених кредитів обмежується власним капіталом банку. Переважна більшість банківських позик надається під певне забезпечення: заставу майна позичальника, гарантію (поручительство) платоспроможної особи, перевідступлення (цесію) на користь банку вимог і рахунків до третьої особи, страхову угоду (поліс).

За ступенем ризику позики бувають стандартні і з підвищеним ризиком. До стандартних належать позики, подані фінансово-стійким позичальникам, що в змозі повернути позику і відсотки за нею. До кредитів з підвищеним ризиком відносяться позики, видані без забезпечення або клієнтом з нестійким фінансовим станом.

За методами надання розрізняють разові позики та за відкритою кредитною лінією. До разових належать позики. Рішення про видачу яких приймається банком окремо за кожною позикою. За відкритою кредитною лінією позики надаються в межах встановленого ліміту шляхом оплати з позикового рахунку документів клієнта без погодження з банком окремих позик і документального їх оформлення.

За способом повернення банківські позики поділяються на:

– позики з поступовим порядком погашення;

– позики з одноразовим платежем після завершення терміну кредитування;

– з особливими умовами;

– на вимогу кредитора, коли позичальник порушує умови кредитного

– договору.

За характером визначення відсотка банківські позики можуть бути:

– з фіксованою відсотковою ставкою;

– з плаваючою відсотковою ставкою.

Фіксована відсоткова ставка застосовується за короткостроковими угодами при стабільній економіці; плаваюча – є засобом зменшення ризику банківських втрат в умовах нестабільної економіки.

За способом сплати відсотка розрізняють позики:

– з виплатою відсотків у міру використання позикових коштів (звичайний кредит) – щомісяця, щокварталу та інше;

– з виплатою відсотку одночасно з одержанням позикових коштів (дисконтний кредит).

Основним видом плати за користування банківським кредитом є відсоток. На процес ціноутворення на кредитному ринку впливають:

– облікова ставка НБУ;

– рівень інфляції;

– ціль сформованих ресурсів;

– ризик;

– розмір позики;

– попит на банківські позики;

– якість застави;

– об’єкт кредитування;

– кредитоспроможність позичальника та інше.

Фактори впливу на рівень відсоткової ставки за користування кредитом є взаємопов’язаним.

Ринкова вартість кредиту – це відсоткова ставка, що відповідає дійсному кредитному рейтингу позичальника в певний момент часу.

В процесі банківського кредитування можна виділити основні його види:

Строковий кредит – незабезпечений кредит на термін до 90 днів, звичайно оформлений у вигляді простого векселя, підписаного позичальником. Грошові кошти по цій позиці надаються одноразово в повній сумі і повертаються з відсотками у повній сумі позики одразу. Ринкова вартість такого кредиту достатньо висока.

Контокорентний кредит – передбачає ведення банком поточного рахунку клієнта оплатою розрахункових документів, що надійшли, з урахуванням виторгу. Якщо коштів клієнта виявляється недостатньо для погашення зобов’язань, банк кредитує його в межах встановленої в кредитному договорі суми.

Онкольний кредит – є різновидом контокоренту і видається, як правило, під заставу товарно-матеріальних цінностей або цінних паперів.

Обліковий (вексельний) кредит – надається банком пред’явникові векселів, обліковуючи їх до настання терміну платежу. Векселедержатель одержує від банку зазначену у векселі суму за винятком облікового відсотка, комісійних платежів і інших накладених витрат. Закриття кредиту здійснюється на підставі повідомлення банку про оплату векселя.

Акцептний кредит використовується в основному в зовнішній торгівлі і надається постачальником імпортеру шляхом акцепту банком виставлених на нього експортером тратт.

Аваль – поручительство за особу, зобов’язання за векселем, звичайно на лицьовій стороні векселя або алонжі. Банк, що видав таку гарантію (аваліст), відповідає за платіж за векселем у тім же обсязі, що і особа якому він виданий, тобто несе солідарну відповідальність. Аваліст, що оплатив вексель, має право вимагати відшкодування платежу, за яке він дав аваль, а також з осіб відповідальних перед останнім.

Ломбардний кредит – здійснюється у формі банківського кредиту під заставу депонованих у банку цінних паперів. У заставу звичайно приймаються цінні папери, що контролюються на біржі. сума кредиту складає від 50% до 90% їхньої курсової вартості. Термін кредиту звичайно не перевищує трьох місяців.

Кредитна лінія – договір між банком і його клієнтом, що являє собою обіцянку банка надати клієнтові визначену суму грошей до деякого ліміту протягом визначеного терміну. Кредитна лінія може бути оформлена в виді письмової кредитної угоди клієнта з банком або бути результатом усної домовленості сторін.

Розрізняють обумовлену (зв’язану) і необумовлену кредитну лінію. При відкритті зв’язаної кредитної лінії банк надає можливість підприємству використовувати кошти по цільовому призначенню. В іншому випадку підприємство може використовувати отриманий кредит на будь-які цілі.

Револьверний кредит – автоматично поновлюваний кредит (або акредитив), кредитна лінія. Револьверний кредит на відміну від кредитної лінії, являє собою юридичне зобов’язання давати кредит в межах встановленого обсягу протягом установленого періоду. Поки зобов’язання дійне, банк повинен давати кредит, коли б позичальник не побажав, за умови, що загальна його сума не перевищить визначеного максимального розміру.

Дата добавления: 2015-05-23