Світоглядні та художньо-естетичні особливості культури Месопотамії та Єгипту 4 страница

У портретах, створених у другій половині II ст. н.е., скульптори досягають глибокого психологізму в розкритті душевних почуттів людини. Образ людини в портретному мистецтві Риму знаходить нові риси у II ст. На жаль, зразків високого портретного живопису не збереглось до наших днів. Портрети вико­нувалися на дерев'яних дощечках, інколи на полотні в техніці темпери та воско­вого живопису. У пластичному мистецтві до кращих творів цієї епохи належить знаменита кінна статуя імператора Марка Аврелія (бронза, бл. 170 p.).

Мистецтво більше ніж коли виявляє інтерес до тонких відтінків стану душі. Грубі та жорстокі обличчя рельєфних портретів, що прикрашають римські саркофаги III ст. н.е., свідчать про войовничий та суворий дух римської цивілізації. За цих часів знижується художній рівень образотворчого мистецтва та монументальної архітектури.

Римляни дос ягли значних успіхів у розвитку наукових знань, хоч, на відміну від греків, займалисІГлшшї^ТимТ^

Досягнення античної медицини звів ущіту'ти(ЯЄму~ШшдЖТален (ТЗТ^-бл. 201) - лікар, природознавець, автор майже 400 праць з анатомії та фізіології людини, терапії, фармакології, гігієни. Його дослідження мали великий вплив на розвиток європейської медицини доби Відродження і Нового часу.

Прикладом енциклопедичності, узагальнення та систематизації набутих знань є "Природнича історія" державного діяча та письменника Плінія Старшого (бл. 62-бл. 113), у якій викладено питання астрономії, фізики, географії, антропології, зоології, ботаніки, медицини, фармакології, мінералогії, мистецтва тощо.

Однією із^складових частин римської культури були різноманітні видов ища^ які повинні.буди відволікати громадян: від^рс^лем^уйильного життя та негараздів. "Хліба та видовищ!" - це гасло стає головним стрижнем"римського буттягТак, Цезар"у"4^рТдоГн.е. наказав вирити на Марсовому полі штучне озеро, на якому організував битву сірійського і єгипетського флотів, у якій брали участь 2000 веслярів та 1000 матросів. У цирках влаштовували криваві гладіаторські бої та цькування хижаками полонених та перших християн.

Загальна риса інтелектуального життя перших століть імперії - значнлй-інтерес до філософії. Найбільше праць з етики, що стала переважаючим напрямом вивчення, створив Луцій Анней Сенека (4 р. до н.е. - 65 р. н.е.), що

_____________________________________________ РОЗДІЛ II. Генезис культури

належав до стоїків і користувався популярністю серед представників римської знаті. У II ст. н.е. як ідеолог стоїчної філософії виступав імператор Марк Аврелій, який свого часу записав: "Час людського життя - мить, його сутність

- одвічна плинність, відчуття - невиразне, будова всього тіла - тлінна, душа

- нестала, доля - утаємничена, слава - непевна."

Се ред нижчи х верств суспільства популярними^ули мандр івні філосо фи

- кініки, які часто виступали з трс^о^итктиипзв^ощюва^ш^ш^⁰
представників панівного класу. У III ст. н. є. виникла остання філософська
концепція античного світу - неоплатонізм, творцем якої був філософ-ідеаліст,
містик Плотпін. Філософія часів імперії була своєрідним підсумком античної
філософії, вона підготувавши грунт для середньовічної схоластики.

Кризові явища в розвитку Римської імперії спонукали до пошуку нових генераторів культурного розвитку. Сполучення елементів різних світоглядних систем у пошуках єдиного ідеологічного підґрунтя не мали успіху, адже знайти його в рамках філософії виявилося неможливим. Тому ідеологічні акценти все більше зміщуються від філософії до релігії. Період імперії був часом надзвичайного поширення різноманітних співіснуючих сектантських вчень, містичних культів, переважно східного походження. Значно посилилась тенденція до встановлення^динобожжя замість пантеону ббгівТна єдину, загальну для всієї імперії релігію з єдиним богом"- Спасителем покладали надію як на засіб збереження імперії. Такою реліКєю мало стати християнство, яке вже протягом кількох століть існувало як опозиція до існуючих духовних цінностей, а тому переслідувалось державою, вело боротьбу з іншими релігійними та філософськими течіями. У 313 р. едикт імператора Костянтина офіційно заборонив переслідування хри^тияйД^изііааи^юбоду...віроспові-дання в Римській імперії, що фактично означало перетворення християнської субкультури на пануючу релігійно-ідеологічну- доктрину,

У^95г^щдбувся остаточний ро зподіл Р имської імперії на Західну і Східну з центрами j^ РимГтаТСонстантинополі. Західна Римська імперія у 476 р. припинила своє існування. Так відійшла в небуття стара імперія, але стала надбанням історії антична культурна спадщина. Однак "римський міф" в інтерпретації Тіта Лівія виявив надзвичайну живучість. Де в чому схожий на "американську мрію", він по-сучасному виразно показує, як завдяки доблесті, патріотизму, мужності, дисциплінованості та волелюбству громадян маленьке провінційне містечко можна перетворити на світового владику.

Дата добавления: 2015-05-23