Ставлення політичних сил і населення України до її членства в СРСР

Статус УСРР в СРСР

Входження України до складу СРСР

У 1929 р. Сталін заявив про згортання НЕПу.

I. 1 червня 1919 року - військово-політичний союз радянських республік, що передбачав мобілізацію та централізацію сил та ресурсів.Республіки об’єднували збройні сили, промисловий потенціал, фінанси, транспорт, трудові ресурси. Після закінчення громадянської війни Україна формально мала статус «самостійної» держави, проте вона мала спільне політичне керівництво та єдину, централізовану більшовицьку партію.

II. Наприкінці 1920 – на поч. 1921 – двосторонній договір про воєнний і господарський союз між РСФРР і УСРР. Незалежність і суверенність кожної з сторін. Передбачав: об’єднання таких комісаріатів: військових і морських справ, Вищої ради народного господарства, зовнішнього торгу, фінансів, праці, шляхів. Пошти і телеграфу.

· Червень 1922 р. – Держплан при Раді праці й оборони РСФРР.

План автономізації	План федерації	План конфедерації
Вересень 1922	Жовтень 1922
· Сталін · Пдтримали Азербайджан та Вірменія. Білорусія утрималася, а Грузія та Україна виступили проти.	· Ленін	· Раковський · Україна – зовнішні відносини і торгівля незалежні від СРСР · 1923 – пішов з поста голови уряду → Чубар

III. 30 грудня 1922 – утворення СРСР (4 республіки: Україна, Росія, Білорусія, Закавказзя: Азербайджан, Вірменія, Грузія). Перший Всесоюзний перший з’їзд рад.

Повноваження України	Спільні	СРСР
· Внутрішні справи · Юстиція · С/г · Освіта · Здоров’я · Соціальне забезпечення	· Промисловість · Фінанси · Розподіл робочої сили(Міністерство праці) · Продовольча	· Збройні сили · Зовнішня політика · Торгівля · Транспорт і зв’язок

31 січня 1924 – Конституція СРСР (проект Калінін)

Травень 1925 – Конституція УРСР, де законодавчо закріплювалося входження України до складу СРСР:

1. Орган верховної влади та найвищий представницький орган - Всеукраїнський з’їзд рад. Вирішував питання зовнішньої політики, господарського, культурного та суспільно-політичного життя.

2. В період між з’їздами – Всеукраїнський центральний виконавчий комітет (ВУЦВК)

3. Виконавчий і розпорядчий орган – Раднарком УСРР

4. Уряд України був підзвітний союзним органам.

5. Президія Центрального виконавчого комітету СРСР мала право скасовувати рішення українських установ.

6. Україна мала право вільного виходу зі складу СРСР, але механізму виходу розроблено не було.

7. 1925 – адміністративно-територіальний устрій – центр-округ-район

8. В місцях компактного проживання національних груп неукраїнського походження і снувало 12 національних районів

· Не викликало в суспільстві будь-якого широкого відгуку.

· Хоча централізаторська тенденція в союзній політиці викликала незадоволення в українських лідерів (Раковський, Шумський, Скрипник)

· Нарком освіти Шумський піддав критиці політику більшовиків щодо національних кадрів

· Доброгаєв і Волобуєв, українські економісти, 1928 піддали критиці економічну політику Росії, яка займалася визиском природних ресурсів України і Волобуєв надрукував статтю в журналі «Більшовик України» «До проблем української економіки»

· Травень, 1921 – процес над керівниками УПСР · Повстання → придушення повстання за допомогою міліції, чекістів, ЧОП (частини особливого призначення) – керівник Фрунзе  

Українізація = коренізація:

ü XII з’їзд РКП(б) – 1923, курс на коренізацію

Заходи	· Підготовка, виховання та висування кадрів корінної національності · Врахування національних факторів при формування державного та партійного апарату · Організація мережі навчальних закладів всіх ступенів, закладів культури, газет і журналів · Розвиток книговидавничої справи · Вивчення національної історії · Відродження і розвиток традицій і культури
Особливості	ü Два напрями: українізація, і створення необхідних політичних та економічних умов для розвитку національних меншин ü Суть політики: очолити й поставити під контроль процес національного відродження на окраїнах. ü Партійні та державні чиновники чинили опір українізації. ü Наркоми освіти: Гринько (1920-1922) → Шумський (1924 – 1927) → Скрипник (1927-1933)
Значення та наслідки	ü 1923 р. зі всіх керуючи державним апаратом лише 6% знали українську мову, а в 1927 – 45% ü 1924 – повернення Грушевського ü На українську мову викладання перейшло 80% загальноосвітніх шкіл, 50% технікумів, 25% інститутів. ü Українська мова впроваджувалася в деяких військових частинах та школах командного складу. ü На українську мову було переведено 2/3 діловодства. ü Укр. мовою видавалось більше половини книг та журналів, повністю велося радіомовлення, випускалися майже всі кінофільми. ü Внаслідок коренізаціі на Україні діяли 351 - польських шкіл, 592 - німецьких, 480 - єврейських.

Дата добавления: 2015-05-23