Перехід до форсованої індустріалізації та директивного господарювання

· XIV з’їзд, грудень 1925 – курс на індустріалізацію (за основу – план ГОЕРЛО)

· 1927 – курс на форсовану індустріалізацію. Затверджено план першої п’ятирічки (1928 – 1932)

· травень 1929 - XI Всеукраїнський з’їзд рад затвердив курс на п’ятирічки

Причини форсованої індустріалізації:

1. Технічна відсталість радянської держави

2. Потреба оборони

3. Керівництво бажало ліквідувати багатоукладність української економіки

4. Індустріалізація сприяла зміни у соціальні ній структурі: збільшення части робітничого класу, який підтримував більшовиків.

Методи інтенсифікації виробництва:

1. Соціалістичні змагання (9 квітня 1929 – постанова «про соціалістичні змагання фабрик і заводів»; 31 січня 1929 – перша угода про змагання, шахти «Центральна», «Північна» і трест»Артемвугілля»).

2. Почесні звання

3. Режим економії

4. рух раціоналізаторів

Троцький про п’ятирічки: «Тепер гасло одне – без оглядки вперед! План переглядається у бік збільшення… Посилання на об’єктивні перешкоди – погане обладнання, нестачу сировини або її погану якість – прирівнюється до зради революції. Зверху вимагають: розмах, ударність, наступ! Усе інше – від лукавого!»

v 1927-1928 – хлібозаготівельна криза (невисокий урожай, закупівельні ціни занижені), держава її вирішила через 107 статтю про спекуляцію → перший крок до згортання НЕПу v 5 грудня 1929 – «Про реорганізацію управління промисловістю» = підприємства, а не трести  

	I п’ятирічка	II п ’ятирічка	III п ’ятирічка
Роки	1928-1932(33) – 4р 3 міс	1932(33) – 1937(38) 4р 3 міс	1937(38) - 1942
Мета	Перетворити Україну на індустріальну державу	- Остаточно витіснити капіталістичні елементи - ліквідація поділу суспільства на класи взагалі	1. Збільшення видобутку вугілля 2. Нарощення потужності машинобудівної промисловості, хімічної та електроенергетики
Пріоритетні галузі	1. Машинобудування 2. Хімічна промисловість 3. Електроенергія	Важка промисловість	Воєнно-промислові галузі
Ресурси	· державні позики у людей (облігації) · максимальна кількість грошей – на важку промисловість за рахунок легкої і харчової промисловості. · продаж алкоголю · експорт хліба
Досягнення	§ Криворізька, Харківська. Київська електростанції § Встановлена потужність усіх електростанцій зросла маже в 3,5 рази порівняно з 1927/28 р. § Зросла кам’яновугільна промисловість § 1927-1932 – Дніпрогес (Запоріжжя, 10 квітня 1932) § Дніпроспецсталь (Дніпрельстан) § Жовтень 1931 – перший трактор (Харків) § Із 1500 промислових підприємств, що споруджувалися в СРСР, на УСРР – 450 § Великі досягнення в галузі металургії § Машинобудівна промисловість – побудовано Краматорський машинобудівний завод, Луганський паровозобудівний завод, Харківський тракторний завод.	§ 1934 – Новокраматорський завод важкого машинобудування, § Запоріжсталь, Азовсталь, Криворіжсталь § розвиток легкої і харчової промисловості § 70% -77% виконання плану § 1000 заводів, з 4500 по Союзу	· виконання плану · 600 заводів на УСРР із 3000 запланованих в СРСР
Особливості	§ Нестача коштів і устаткування § Брак кадрів § Заборона друкувати результати в пресі § Не повне виконання плану	- Стахановський рух (1935 р. – шахтар Стаханов, вибійник шахти «Централь-Ірміне» перевищив норми видобутку в 14,5 р.) - Вертатобудувальник – Гудов, автомобілебудувальник – Бусигін, залізниця - Кривоніс

Наслідки політики форсованої індустріалізації:

1. Відбулася докорінна реорганізація промисловості.

2. Сталися суттєві зрушення в машинобудуванні, оборонній промисловості, хімічному виробництві

3. Були побудовані гіганти металургії – Криворіжсталь, Запоріжсталь, Азовсталь

4. Були побудовані Краматорський машинобудівний завод, Харківський тракторний завод.

5. Було реконструйовано Луганський паровозобудівний завод і 4 металургійні заводи (у Макіївці, Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Комунарську)

6. Україна стала другою в Європі в 30-ті рр. за виплавкою чавуні, та четвертою – з видобутку вугілля, а у виробництві металу випереджала Францію та Італію.

7. В ході індустріалізації заклалися передумови екологічної катастрофи, яка мала негативні наслідки для українського суспільства.

8. Майже три чверті виробленої в Україні продукції йшло у загальносоюзний фонд.

Дата добавления: 2015-05-23