Культура. v 1927 р. – новий Кримінальний кодекс УРСР

Освіта	v Держава повністю тримала під контролем. Просвітницька пропагандистська робота серед населення v Кампанія «всеобуч» v Дефіцит учителів v Скорочення українських шкіл, політика русифікації v Держава поставила собі за мету готувати нову інтелігенцію. v Відкриття робітничих факультетів. v Лікнеп згорнув діяльність, неписемність було ліквідовано v Зростала кількість середніх спеціальних навчальних закладів v 1930 р. – обов’язкове чотирирічне навчання v На поч.. серпня 1931 р. – радянська школа поверталася до старих класичних форм організації навчально-виховного процесу, орієнтованого на озброєння учнів великим обсягом міцних знань. Було введені обов’язкові державні навчальні програми, стабільні підручники, жорсткий розпорядок навчального процесу. Школа ставала ідеологізованою. v У 1933 р. відновилася діяльність Київського, Одеського, Дніпропетровського та Харківського університетів. v 1935 – створення піонерських організацій v Наприкінці 1935 р. – влада, намагаючись підвищити рівень абітурієнтів, пішла на скасування обмежень, пов’язаних з їхнім соціальним походженням. v 1936 – комсомол v 1937-1938 – обов’язкова семирічна освіта v 20 квітня 1938 р. – обов’язкове вивчення російської мови
Наука	§ Становлення української фундаментальної науки § Посилення ідеологічного контролю за діяльністю науковців § 1930 – ВУАН очолив Богомолець (патологоанатом) § 1933-1934 – реорганізація академії наук, ліквідовано відділи, натомість створено 21 науково-дослідний інститут § 1934 – почав діяльність Лисенко § 1932 – вперше розщеплення атомів Літію вчені Українського фізико-технічного інституту § Термоядерний синтез – Ландау і Бродський § Нелінійна механіка (математика) – Граве, Крилов, Боголюбов § Т еорія кінетичної плазми - Курчатов і Ландау, 1931-1932 § Електрозварювання - Патон § Теорії космічних польотів – Кондратюк § Медицина – Стражеский § Генетика і селекція – Холодний, Сапегін, Юр’єв § Суспільні науки – Грушевський, Яворський, Багалій, Яворницький § Біохімік Палладін § Репресії щодо вчених: академік ВУАН геолог Світальський, генетик Агол, математик Кравчук, історики Грушевський, Горбань, Яворський, філософи Демчик, Семковський, педагоги Дурдуківський, Залужний
Література	§ 1922-1933 – розстріляне Відродження. Термін ввів літературознавець Лавріненко, автор антології «Розстріляне відродження» (1959 р.) § Жорстка цензура § Стиль соціалістичного реалізму § Для літераторів-початківців створювалися курси, відкривалися консультаційні пункти § 1930 р. – всесоюзна акція із залучення робітників-ударників до літератури. § 1932 – «Про перебудову літературно-художніх організацій», згодом було ліквідовано літературно-художні об’єднання § 1933 р. – наклав на себе руки Хвильовий § 1934 – Спілка радянських письменників України § Репресії 1933 – 1934 рр.: Яловий, Слісаренко, Остап Вишня, Ірчан, Досвітній, Косинка, Фальківський, Буревій, Влизько, 1935 – за грати Зерова, 1937 – розстріляно Семенка § Поезія - Тичина, Рильський, Сосюра, Бажан, Малишко, § Прозові твори Панча, Яновського, Ле, Смолича § Талановита молодь – Нагнибіда, Нехода, Муратов, Шпак § Тичина «Партія веде», «Сталь і ніжність» - присвячена Сталіну
Музика і театр	· Масові пісні та хорові жанри, став посилюватися агітаційно-пропагандистський стиль · Творчі об’єднання: Всеукраїнське товариство революційних музикантів, Асоціація революційних композиторів України, Асоціація пролетарської музики України · 1932 – ліквідація художніх об’єднань та створення Спілки композиторів України · Твори хорової музики Козицького («10 шкільних хорів», «Волошки», «Червоним шляхом»), Вериківського («10 українських народних пісень», Червоні заграви», «На майдані»), Ревуцького («Уперед, хто не хоче конати», «Гукайте їх») · Драматург Куліш – «Патетична соната» (1930). У 1934 р. був заарештований та відправлений на заслання, де згодом і помер. · Драматург Микитенко, писав п’єси для ідеологічних замовлень, «Кадри» (1930), «Вугілля» (1931), «Дівчата нашої країни» (1932), «Соло на флейті» (1936). Остання п’єса була заборонена, а її автор, незважаючи на попередні заслуги, розстріляний. · 1933 – перестав існувати «Березіль» Леся Курбаса · 1934 – розстріл лірників і кобзарів · 1935 – пам’ятник Шевченкові в Харкові, скульптор Манізер · Хорова капела «ДУМКА», Городовенко · Живопис - Бойчук
Релігія	· 1 січня 1928 – адміністративний кодекс України «Правила про культи» · 1930 – синод УАПЦ прийняв рішення про саморозпуск, але це не врятувало священників від сталінських репресій · Друга п’ятирічка - «п’ятирічка знищення релігії» · 1934-1935 – інтенсивна руйнація храмів та церков. Знищено такі пам’ятки, як: Золотоверхий Михайлівський монастир, Братський монастир на Подолі та Духовна академія при ньому, Десятинна церква, церква Різдва Христового на Подолі, Трьохсвятительська церква, Аскольдова могила, Свято-Миколаївський монастир у Харкові, Успенський собор у Полтаві, Покровський собор у Запоріжжі.