Оунівське підпілля 1941 – 1942 р. Створення УПА

Розгортання руху Опору та його течії

Економічне пограбування України та вивіз її працездатного населення за кодон

1. Влада взяла на облік усі промислові об’єкти і намагалася відновити їх задля потреб рейху.

2. «Центральне торговельне товариство Сходу» - вивіз сільськогосподарської продукції з України.

3. Німецька влада обкладала населення непосильними податками.

4. Грабували музеї, картинні галереї, бібліотеки

5. До Німеччини були вивезені фрески Софіївського собору, дзвони Успенського собору та Лаврської дзвіниці.

6. Вивезення працездатного населення на роботи до Німеччини – «остарбайтери»

Причини розгортання руху Опору:

1. Окупація батьківщини загарбниками

2. Жорстокість окупаційного режиму

3. Організаційна діяльність радянського керівництва, ОУН, польського національного руху

Течії руху	Радянський	Український націоналістичний	Польський
Мета	1. Визволення від фашистських загарбників 2. Відновлення радянської влади	Добитися державної незалежності України	Відновлення польської держави, повернення західноукраїнських земель до складу Польщі
Організаційне оформлення	1941 – 1942 – партизанські загони, з’єднання, радянське підпілля	1942: похідні групи, УПА та інші формування, підпілля ОУН	1941 – 1942: Армія Крайова, Армія Людова
Чисельність	200-6000 тис. осіб	50 – 200 тис. осіб	10 – 20 тис. осіб
Основні райони дій	Українське Полісся, Чернігівщина, Сумщина	Волинь, Галичина, Українське Полісся	Волинь, полісся

Радянський рух Опору (1941 – 1942)

· Підготовка велася під час війни → некомпетентність

· Організовувати партизанську та підпільне боротьбу мали партійні та комсомольські комітети.

· Із 3500 партизанських загонів та груп (1941) на червень 1942 р. залишилося тільки 22.

· Поч. літа 1942 – Український штаб партизанського руху, Строкач, для координації дій

· Радянські партизани: Строкач, Федоров. Наумов, Ковпак, Руднєв

· 30 червня 1942 р. – створення Державного комітету оборони (ДКО)

· Жовтень 1942 – рейд на Правобережжя. Ковпак та Сабуров

· Підпільні організації: «Партизанська іскра» в с. Кримка на Миколаївщині, очолив Моргуненко; «Молода гвардія» у Краснодоні Волошиловградської області на чолі з Туркеничем та Кошовим

· ОУН готувалася до підпільної боротьби завчасно

· Похідні групи формували обидві фракції, похідні групи складалися з досвідчених агітаторів та пропагандистів, які мали просуватися слідом за німецькими військами, а де була можливість випереджати їх, здійснювати агітацію за самостійність України, намагалися створити органи місцевого самоврядування та поліцію.

· На Донбас була відряджена похідна група, Стахів

· 30 червня 1941 р. – «Акт відновлення незалежності України». Прем’єром національного уряду став Стецько, ОУН-Б

· Окупаційнавладазаарештувала Стецька та Бандеру і кинула їх до концтабору Заксенгаузена. Розпущено «Нахтігаль» і «Роланд»

· ОУН-М відмежувалася від львівської акції бандерівців і продовжила курс на підтримку окупаційного режиму та співпрацю з німецьким керівництвом.

· У листопаді 1941 р. каральні органи окупантів одержали наказ страчуватичленів ОУН (Б)

· Наприкінці 1941 р. – ОУН(Б) проголосило курс на боротьбу з німцями

· У січні 1942 р. на нелегальне становище перейшли й мельниківці.

· Німці заборонили діяльність української організації «Поліської Січі». Ці формування були організовані на Волині 1941 р. Т. Бульбою-Боровцем. Спочатку загони боролися з Червоною армією. «Поліська Січ» не підкорилася і розосередила свої загони по лісах. «Поліську Січ» було перейменовано на УПА – 14 жовтня 1942 року.

Дата добавления: 2015-05-23