Культура України в роки війни

· 9 травня 1945 р. – день Перемоги. Завершення Великої Вітчизняної війни.

· Понад 2 тис. українців стали Героями СРСР, 32 – двічі героями, а льотчик Кожедуб – тричі Героєм.

· Зруйновано 714 міст і селищ міського типу, 28 тис. сіл, 16 тис. промислових підприємств, 28 тис. колгоспів. 1 тис. радгоспів, 10 млн. осіб втратили житло.

Освіта	· Евакуація шкіл до СХ районів СРСР · Вивезені з України учні розпочали навчання 1941/42 навчальний рік у школах Росії, Туркменії, Казахстану, Киргизії, Грузії · У лютому 1942 р. у Кзил-Орді (Казахстан) розпочав роботу Об’єднаний український університет у складі викладачів і студентів Харківського та Київського університетів. · Одеський державний університет перебував у Майкопі, а з кінця 1942 р. – в Байрам-Алі в Туркменії. · Брак вчителів; директор Сухомлинський(!) · В західних областях про освіту дбали оунівці. · У жовтні 1941 р. німці ліквідували обласні управління українських націоналістів, підпорядкувавши сформовані ними структури гебітскомісарам. · Наприкінці 1941 р. значну частину старших класів німці закрили. · Наприкінці 1942 р. педагоги Кам’янця-Подільського підготували до друку новий буквар для першого класу з відповідною німецькою ідеологією. · У березні 1942 р. – німецька влада зробила обов’язковою чотирирічну народну освіту. · Замість середніх відкривалися дво-, трирічні фахові школи (сільськогосподарські, ремісничо-технічні, фельдшерські, ветеринарні), до яких треба було скласти екзамен і навчатися за гроші. · В обласних центрах відкривалися також гімназії з платним навчанням, яке здійснювалося за програмою середньої школи. · За сприяння інтелігенції було відкрито: Житомирський інститут народної освіти, Кам’янець-Подільський інститут народної освіти, Вінницький медичний інститут, Державні фахові курси у Львові з факультетами – медичним, ветеринарним, фармацевтичним, технічним, агрономічним. У подальшому, за умов посилення гітлерівського терору, діяльність вищих навчальних закладів була згорнута. · Коли територія України була визволена, відновлювалася радянська школа. · З 1944/45 року радянська влада запровадила обов’язкове навчання дітей у школах віком від 7 років · Збільшеннякількостішкіл. · Скороченнячисельностівчителів. · Була розгорнута робота з підготовки вчительських кадрів: 6 університетів, 20 педагогічних інститутів, 77 педагогічних училищ · Поверталися з евакуації Харківський, Київський та Одеський університети, перебрався з Ташкенту (Узбекистан) Київський індустріальний інститут, повернувся з Пржевальська (Киргизія) Миколаївський кораблебудівний інститут.
Наука	· Електрозварювання – Пато, методи виплавки броньованих сталей – Доброхотов · Лікарі – Стражеско, Філатов, Кавецький · Президія АН УРСР – в Уфі, а з червня 1943 р. – у Москві. Керівник АН УРСР – Богомолець · 1942 – в Уфі «Нариси історії України» · Перший том чотиритомного підручника з історії України для вищих навчальних закладів · Нагляд радянської влади за науковцями
Література	· Олена Теліга – альманах «Литаври». Була розстріляна в лютому 1942 р. у Бабиному Ярі · Переважна більшість письменників Спілки письменників України перебувала в складі армії: Бажан, Головко, Ле, Малишко, первомайський, Скляренко, Стельмах. Поширення набула публіцистика · Військові кореспонденти: Довженко, Петров, Польовий · 1942 – 1943 – Сосюра – «В годину гніву», «Під гул кривавий»; Рильський – «Світова зоря», «Слово про рідну матір», поема «Жага»; Тичина – поема «Похорон друга»; Яновський – «Земля батьків», Василевська «Райдуга», Ле «Люба», «Шевченко» · Остап Вишня «Зенітка»
Засоби масової інформації	· Журнали – «Україна», «Українська література», «Перець», що друкувалися в Уфі · На окупованій території – газети «Радянська Україна», «Правда України», «Література й мистецтво». У Вінницькі області – газета «Партизанська правда», у Київській – «Народний месник» · В листопаді 1941 р. – радіостанції ім.. Т. Шевченка в Саратові, «Радянська Україна» в Москві · 1942 – радіостанція «Партизанка», з 1943 – пересувна радіостанція «Дніпро» · 1943 – Галан – збірка радіокоментарів «Фронт в ефірі» · Часописи «Розбудова н ації» та «Український вісник» · На початку німецької окупації до Києва прибула похідна група на чолі з Ольжичем. Вони створили спілки письменників, музикантів, лікарів, музейних працівників, інженерів. При редакції «Українське слово» почало діяти українське видавництво.
Кіно	· Наприкінці 1941 – Київська (Ашхабад) та Одеська (Ташкент) студії художніх фільмів · «Олександр Пархоменко» (режисер Луков), «Як гартувалась сталь» (режисер Донськой), «Партизани в степах України» (режисер Савченко), кінокартина «Райдуга» (режисер Донськой) · У Москві та Куйбишеві відновила свою діяльність Українська студія хронікальних фільмів · Воєнні фільми: «День війни», «Чорноморці», «Народні месники», 1943 – Довженко «Україна в огні» · У квітні 1943 р. – кіножурнал «Радянська Україна»
Образотворче мистецтво	· Майстри плакату: Олександров «Розчавимо фашистську гадину»; Касіян «Убій слов’яни!»; Корецький «Воїн Червоної армії, врятуй!»; Литвиненко «Україна вільна!» · Сатиричні жанри – Гливенко, Козюренко, Литвиненко
Музика	· Композитори – Мейтус, Данькевич
Театр	· Актори – Гайдан, Вірський, Тимошенко, Березін · Київський театр опери і балету імені Т. Шевченка перетворився на німецьку установу. · Полтавський театр імені Гоголя, об’єднані Дніпропетровський та Одеський театри опери та балету
Церковне життя	· На початку окупації відкрито 2 тис. православних храмів, хрещення дітей, вінчання й інші релігійні обряди · Відновлена УАПЦ з митрополитом Полікарпом (Сікорським) · Після повернення радянської влади УАПЦ була ліквідована, продовжувалося нищення УГКЦ (весна 1945 р.) · Арешти – єпископ Хомишин, Коциловський