Спроби реформування економіки. Загострення кризи

· У виробництві переважали застарілі матеріаломісткі технології з неефективним споживанням енергії та її носіїв. Україна не забезпечувала себе газом і нафтою в повному обсязі, скорочення виробництва

· Неконкурентноспроможність товарів, диспропорція в територіальному розміщенні продуктивних сил. Подніпров’я і Донбас були значно розвиненішими ніж ЗХ і Центр.

· 10 січня 1992 – щоб подолати дефіцит та обмеження вивозу товарів за кодон, було введено купони багаторазовоговикористання, які мали б змінити радянські гроші на національні. Однак вони зразу же знецінилися.

· Березень 1992 – закони, що регулювали приватизацію майна держаних підприємств, випуск приватизаційних товарів. Принципи приватизації: законність; надання пільг на придбання державного майна членам трудових колективів підприємств, що приватизуються; забезпечення соціальної захищеності та рівності прав громадян України у процесі приватизації; пріоритетне надання прав громадянам України на придбання державного майна; безоплатна передача частки державного майна кожному громадянину України; приватизація державного майна на платній основі з застосуванням приватизаційних паперів. Однак реальність приватизації була іншою.

· Уряд Фокіна надав певну самостійність державним підприємствам. Держава перестала контролювати процес ціноутворення, дозволена вільна торгівля промисловою продукцією → ціни злетіли, а зарплата падала, керівники підприємств отримували надприбутки.

· Незважаючи на умови, трудящі досягли успіху у авіа-, судно- та машинобудуванні, виробництві окремих видів побутової техніки.

· Київське авіаційне товариство ім. Антонова – літаки АН-225 «Мрія» та АН-70.

· Перші вітчизняні тролейбуси на «Південмаші», трамваїв – на «Луганськтепловозі»

· Світові сертифікати якості – авіаційнідвигуни Запорізького виробничого об’єднання «Мотор-Січ», холодильники з маркою донецького об’єднання «Норд», судна кораблів Миколаєва

· Земельнийфонд – 60,4 млн. га. Сільськогосподарську угіддя – 70%, орні землі – 55%

· Колгоспи були збитковими і жили на дотаціях держави, яка вже не мала відповідних коштів, техніка була застарілою, майно і продукція розкрадалися.

· Утвердження різних форм господарювання – фермерських господарств, кооперативних асоціацій та об’єднань, кооперативів, селянських союзів, акціонерних та акціонерно-пайових товариств.

· Січень 1992 – «Про селянське (фермерське) господарство», лютий 1992 – «Про форми власності на землю»

· 1992 – 1994 – розпаювання колгоспної власності.

· З колгоспів були створені колективні сільськогосподарські підприємства (КСП) з правом власності їх членів на частку майна (пай)

· Проте прийняті закони не фіксували право на продаж землі.

· Фермери наштовхувалися на опір номенклатури, нестачу матеріальних можливостей, відсутність системи кредитування.

· Скорочення виробництва та зростання цін на промислові товари.

· Літо 1993 р. – Кравчук видав указ про надання безлімітних кредитів для потреб сільського господарства. Однак це не змінило ситуацію.

· Провідна роль у фінансовій системі належала Національному банку України (НБУ)

· 1993 – гіперінфляція.

· Після відставки Фокіна у жовтні 1992 р., Кучма став проводити антиінфляційні заходи, запросивши для себе надзвичайні повноваження – видавати декрети без узгодження з парламентом.

· Щоб підтримати економіку, почалася співпраця з МВФ, ЄБРР, які стали надавати кредити → збільшення міжнародного боргу.

Дата добавления: 2015-05-23