Методи спостереження та збору даних

Ключовим питанням організації спостереження є визначення мети, об'єкта, одиниць сукупності (елемент об'єкта спостереження, який несе в собі ознаки, що підлягають реєстрації) та одиниць спостереження (елемент, стосовно якого передбачається отримати певні відомості). Останні іноді збігаються, але зазвичай співвідносяться як часткове і загальне. Наприклад, при вивченні стану технічної озброєності промислових підприємств одиницею сукупності є обладнання, устаткування або їх окремі характеристики (вартість, ступінь зношення, виробнича потужність тощо), аодиницею спостереження є підприємство.

3. Методи групування – це розподіл генеральної або вибіркової сукупності за певними сутнісними ознаками, які мають назву ознак групування або критеріїв. У наукових дослідженнях вирішуються такі завдання:

1) розподіл генеральної або вибіркової сукупності на якісно однорідні та масштабно менші сукупності, що охоплюють усі досліджувані елементи;

2) вивчення складу сукупності за певними ознаками;

3) вивчення взаємозалежної зміни варіюючих ознак у межах сукупності.

У результаті формуються типологічні, структурні й аналітичні групування.

4. Таблично-графічні методи – систематизація і наочне подання текстової та цифрової інформації, отриманої внаслідок збору даних, групування, проведення аналізу, синтезу нових показників, прогнозування розвитку подій та моделювання ситуації. Графік дозволяє наочніше відображає інформацію, рельєфніше осягнути взаємозв'язки, притаманні предмету або явищу, покращити можливості аналітичного розгляду.

5. Методи аналізу. Економічний аналіз – науковий спосіб пізнання сутності економічних явищ через визначення їх структури, змісту та взаємозв'язків.

Загальна схема аналізу достатньо відпрацьована і включає такі елементи:

- формулювання мети і завдань;

- визначення предмета й об'єкта дослідження;

- систематизація теоретичних положень, на яких має базуватися аналіз;

- визначення системи показників,за допомогою яких виконуватиметься аналіз;

- розробка робочої методики та програми дослідження;

- беспосереднє проведення аналізу;

- формулювання результатів (висновків, пропозицій), оцінка економічної ефективності.

Залежно від мети, глибини аналізу та об'єкта дослідження методи економічного аналізу поділяються на кілька груп.

1. Методи інформаційно-логічного аналізу (порівняня, метод відносних та середніх величин).

2. Методи детермінованого (функціонального) аналізу (балансовий, індексний, визначення тенденцій та показників динаміки, ланцюгової підстановки, інтегральний, функціонально-вартісний).

3. Методи стохастичного (кореляційного) факторного аналізу (кореляційного аналізу, порівняння паралельних рядів, дисперсного аналізу, компонентного аналізу, дискримінантного аналізу, багатомірного факторного аналізу).

6. Методи прогнозування – дослідження, що базуються на всебічному аналізі ретроспективного розвитку та глибокому знанні об'єктивних законів, мають на меті наукове обгрунтування можливого стану об'єктів у майбутньому, а також визначення альтернативних шляхів та умов досягнення такого стану.

7. Методи моделювання – дослідження за допомогою умовних зображень об'єктів або їх аналогів, що мають аналогічні остотно важливі характеристики.

8. Програмно-цільові методи. Ключовими елементами цих методів є поняття "цільова комплексна програма" (ЦКП), "системний підхід", та принципи:

- цільової орієнтації – націленості на досягнення раніше визначених кінцевих результатів;

- комплексності – охоплення й реалізація повного переліку заходів щодо виконання програми з урахуванням можливих варіантів розвитку та всієї доступної до аналізу системи факторів впливу;

- ефективності – обов'язкової орієнтації на ортимання певного позитивного ефекту (економічного, соціального, екологічного, науково-технічного);

- адресності – спрямованості на певних виконавців та користувачів;

- визначення ключової (провідної) ланки – розподілу всіх елементів ЦКП на основні та допоміжні, визначення їх співвідношення та обов'язкового урахування цього розподілу на всіх етапах розробки і реалізації ЦКП.

9. Евристичні методи – неформальні методи, які дають змогу досліджувати творчу діяльність, відкривати нове у судженнях, ідеях, способах дії. Застосовуються, коли наявні знання та попередній досвід не дозволяють однозначно вирішити наукову проблему.

Дата добавления: 2015-05-23