Київська Русь за правління Володимира Великого

Початок князювання Володимира, за одними джерелами, припадає на 978р., за іншими – на 980 р.

Внутрішня політика Володимира:

Будівництво укріплених ліній з валів та окремих фортець по річках Стугна, Сула, Десна, Трубіж, Остер, заселення цих оборонних ліній воїнами з усіх земель. Походи на білих хорватів, дулібів, в'ятичів, радимичів. адміністративна реформа. Заміна місцевих князів спочатку дружинниками, а потім синами Володимира. Завершилася слов'янізація верхівки адміністративного апарату, яка почалась ще за Ольги. Військова реформа. Остаточна заміна варязьких дружин слов'янськими. Релігійна реформа. І етап (бл.980): створено пантеону язичницьких богів начолі з Перуном, спроба досягти таким чином релігійної уніфікації земель. ІІ етап (988): запровадження християнства як офіційної державної релігії Давньої Русі. Цей процес почався з охрещення Києва та великих міст, однак був тривалим і зустрічав опір населення. Зовнішня політика Володимира. Боротьба з Польщею за західно– руські землі.981р.- похід на західно- руські землі, приєднання Червенських міст. Боротьба з набігами ятвягів на північному заході. 983 р. – похід на ятвягів. Боротьба з Волзькою Болгарією на Сході. 985 р. – похід на Волзьку Болгарію.Забезпечення русько-візан тійської торгівлі, допомо га імператору в придушенні повстання в 987р.; 988р.- похід на Корсунь в Криму, одруженння з візантійською принцесою. Боротьба з печенігами на південних кордонах держави.У зовнішній політиці Володимир Великий переходить від експансії до оборони кордонів власної держави. Головним завданням зовнішньої політики залишалася оборона південних кордонів від нападів печенігів і забезпечення русько-візантійської торгівлі. Також за його правління відбулися: Релігійна уніфікація всіх провінцій Давньоруської держави, Посилення авторитету княжої влади, Посилення культурного впливу Візантії на Русь, поширення книжок та грамотності, Зростання міжнародного авторитету держави, Карбування власної монети, Заснування школи, Будівництво Десятинної церкви та інших храмів, Будівництво київських укріплень, Правління Володимира було часом розквіту Давньоруської держави, завершилося складання її державної території, ліквідуються племенні княжіння та посилюється влада великого київського князя, його міжнародного авторитету.

386) Прийняття Християнства на Русі та його наслідки.

Хрестити Київську Русь і проголосити християнство державною релігією припало князю Володимиру I. Прийшовши до влади за допомогою варязької дружини і язичницької еліти, Володимир задля їх інтересів запровадив язичницький пантеон богів. На місці старого капища, де стояв ідол Перуна, з'являються 6 різноплемінних богів – Перун, Дажбог, Хорс, Стрибог, Сімаргл, Мокош. Але трохи згодом Володимир переконавшись, що для зміцнення держави та її престижу потрібна нова віра.Так він вирішив прийняти християнство та охрестити весь свій народ. Після офіційного хрещення киян у 988 р. християнство стає державною релігією Київської Русі. Християнізація Русі йшла поступово за водними шляхами, спершу її прийняли більші осередки, пізніше провінції.

Християнство внесло позитивні зміни у світогляд людей. Воно плекало надію на порятунок,почуття захоплення навколишнім світом.запровадження християнства зміцнило авторитет і владу князя, сприяло розбудові держави.Русь стала пов’язаною з християнським заходом, а не з ісламським Сходом.З часу «хрещення Русі» у ній поширилась писемність і книжність.незабаром східнослов’янська країна стала однією з найкультурніших у середньовічній Європі.Запровадження християнського віровчення зробило можливими рівноправні й плідні взаємовідносини між нею та візантією, Германією та іншими державами. Християнство забезпечило розвиток давньоруської культури.Церква активно сприяла розвитку давньоруської архітектури та образотворчого мистецтва.

387.Розквіт Київської Русі: правління Ярослава Мудрого (1019—1054 pp.)

Внутрішня політика

· Ярослав Мудрий докладав багато зусиль для збереження територіальної цілісності та єдності Руської держави.

· повернув під свою владу Червенські міста,

· в Чудській землі заклав місто Юр'їв.

· продовжив будівництва міст.

· здолав печенігів. Переможна битва з печенігами,на честь якої збудував Софію Київську

· було створено скрипторії — книжкові майстерні,де переписувалися церковні книжки, трактати з історії, філософії, права, природничих наук.

· 1037—1039 pp. було створено перший літописний звід.

· виникло багато шкіл в церквах й монастирях(у Софії Київській діяли бібліотека і школа)

· утвердження християнства; було засновано Київську митрополію, підпорядковану константинопольському патріарху. 1051 р. митрополит Іларіон. кінець XI ст. Печерський монастир став головним ідеологічним і культурно-освітнім центром К.Р.; засновано монастирі св. Георгія та св. Ірини

· уклав писаний збірник руських законів «Правдою Ярослава», або «Найдавнішою правдою»,який складався з 18 статей, які поклали початок збірникові законів «Руській правді». Перша частина «Руської правди»: «Найдавніша правда», створена за часів Ярослава Мудрого, друга - «Статут Ярославичів» - статті, укладені Ярославовими синами. У статтях Ярослава йшлося про покарання за різні злочини(грошові виплати).

Зовнішня політика

· Князь уникав воєн, намагався підтримувати з європейськими країнами добросусідські відносини.

· Перевага надавалася не силі зброї, а силі розуму.; використовувались усі можливості дипломатії: міждинастичні шлюби – його називали тестем Європи.

· Традицію тісних відносин підтримувала Київська Русь часів Ярослава Мудрого з Візантією,з Німеччиною та Польщею,з скандинавськими країнами,зміцніли зв'язки з Швецією із Норвегією,Угорщиною.

Дата добавления: 2015-05-23