Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Берестейска церковна унія: причини та наслідки




Причини унії: невдоволення руських православних тим, що у церковні справи дедалі більше втручалося міщанство, організоване у братства; бажання єпископів звільнитися від підлеглості східним патріархам, які підтримували братства; намагання верхівки руського православного духовенства добитися рівності з католицькими єпископами, які засідали в сенаті та титулувались «князі церкви» — і залежали тільки від Папи. Наслідки: Поділ церкви на: Католицьку(римо –католицька), Уніатську(греко-католицька), Православну(грецька або візантійська).
403) Козацько-селянські повстання під проводом К.Косинського і С.Наливайка

Повстання К.Косинського(1591-1593):

Територія: Поділля, Київщина, Волинь.

Перебіг подій: Повстанці захопили Білу Церкву, Трипілля, Переяслав. Край було переведено на воєнний стан.23 січня 1593 повстанці зустрілися з польськими військами під м. П’яткою на Волині. Після тижня боїв підписано угоду:

--Косинський позбавляється гетьманства

--з реєстру виписують тих хто приєднався до повстання

--козаки втратили право самостійно підтримувати дипломатичні зв’язки з іншими державами та здійснювати військові походи

Косинський звернувся до московського царя за допомогою, але той воював зі Швецією і надав лише гроші. Загинув Косинський у травні 1593.Повстання було придушене.

Козацька війна 1594 під проводом С.Наливайка

Територія: Брацлавщина, Київщина, Волинь, Білорусь.

Перебіг подій: Наливайко скористався війною Польщі з Туреччиною. Повстання охопило більшу частину укр. і білоруських земель, що стало загрожувати існуванню держави. Проти повстанців вирушила каральна експедиція С.Жолкевського. Відступаючи, Наливайко планував перейти на територію Московського царства, але під Лубнами в урочищі Солониця був розбитий. Поляки вирізали майже 10 тис чоловік у козацькому таборі, в основному жінок і дітей. Наливайка і ще 6 керівників стратили у 1597.

 

404. Державний устрій української козацької держави Б.Хмельницького

Гетьманщина мала всі ознаки держави. Її територією були завойовані укр. військами землі. Політико-адміністративний устрій складався з полків, що ділилися на сотні. К-сть полків змінювалась, він міг охоплювати від 11 до 22 сотень. У 1648- укр. державу поділено на 16 полків. Великі міста зберігали магдебурзьке право, і влада в них належала магістрам. Рештою міст керували городові отамани, а селами - сільські отамани, посада отамана була виборною. Запорозька Січ була автономною й не входила до жодного полку. Всі органи влади підпорядковувалися гетьманському урядові. Найвищим органом влади була Генеральна рада(військова). Політична влада належала гетьману і козацькій старшині.(Старшинська рада) Козацькі ради розв’язували найважливіші питання внутрішньої і зовнішньої політики, але їхнє значення неухильно знижувалось. Керувати усіма справами внутрішнього врядування і зовнішньої політики гетьману допомагав уряд - генеральна старшина. До її складу входили: генеральний писар, генеральний обозний, 2 генеральних осавулів, 2 генеральних суддів. Столицею і гетьманською резиденцією стало м. Чигирин.

 

405. Державотворча діяльність гетьмана І.Виговського(1657-1659)

- зберігав союзницькі відносини з Московською державою

- активізував зв’язки з Кримом, Швецією, домовився про перемир’я з Польщею

- зміцнював становище козацької старшини і православної шляхти, роздаючи землі

- боровся з антигетьманською опозицією: здійснював економічну блокаду Запоріжжя, за допомогою татарського війська придушив повстання Пушкаря і Барабаша, підтримуване Москвою

- підписав Гадяцький договір(1658) з Річчю Посполитою. Причини: складна політ ситуація в Україні, підтримка Москвою антигетьманської опозиції. Зміст: 1)Гетьманщина входить до Речі Посполитої як рівноправна держава 2)Гетьман очолює державу 4)вища законодавча влада у Великому князівстві руському належить обраним Національним зборам 5) збройні сили-40 тис.6) Князівство Руське має незалежну фінансову, судову, податкову с-ми, власні гроші 6) польські феодали повертались в Україну 7)гетьман втрачає право на самостійні міжнародні зв’язки 8) свобода друку і слова

- Підписання Гадяцького договору спричинило рос-укр війну. В її ході Виговський розбив 100 тис московську армію під Конотопом, але не зумів використати результати перемоги

- Він не зумів приборкати промосковськи налаштовану старшину, тому рос. Армія в 1659 підтримуючи заколотників, захопила Лівобережжя.

- Виговський зрікся влади в 1659 і передав її Ю.Хмельницькому, виїхав до Польщі.

 

406. Політична діяльність гетьмана П.Дорошенка(1665-1676)

- часто скликав козацькі ради, де вислуховував рядових козаків

- спирався на підтримку Київського митрополита

- щоб не залежати від старшини, створив 20-тис корпус найманців-сердюків

- установив нову митну лінію на укр. кордоні, почав карбувати власну монету

- проводив колонізацію незаселених земель на кордоні зі степом

- прагнув об*єднання України

- домагався поновлення Гадяцького договору, укладеного І.Виговським

- у 1668 об*єднав Ліво-і Правобережжя, був проголошеним гетьманом усієї України

- у 1669 змушений повернутися на Правобережжя, щоб протистояти претендентові на гетьманську булаву П.Суховію, підтримуваному кримськими татарами. За відсутності Дорошенка, Многогрішний був проголошеним гетьманом Лівобережжя

- у 1669 уклав з Туреччиною союзний договір – Корсунські статті. Причини укладання: Прагнення отримати допомогу в боротьбі з Річчю Посполитою і Москвою, які поділили Україну, припинити втручання Кримського ханства в укр. справи. Зміст: 1) турецький султан допомагає відвоювати у Речі Посполитої Галичину, Волинь, Київщину і розпочати війну з Московською державою за Лівобережну Україну 2) козацьке військо мало брати участь у війнах Туреччини 3) територія Гетьманщини від Перемишля до Путивля 4) гетьман обирається довічно.

- Українсько-турецько-татарська армія протягом 1672 р вела війну проти речі Посполитої, результатом якої став Бучацький договір(1672): Польща відмовилась від претензій на Правобережну Україну. Проте польський сейм не ратифікував угоду, тому війна тривала.

- У 1675 Дорошенко передав владу Сіркові і присягнув на вірність московському цареві.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 858; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.