Релігійна та культурна діяльність братств. Українське козацтво за гетьманування П

Українське козацтво за гетьманування П. Сагайдачного.

Причини виникнення козацтва. Д.Вишневецький. Виникнення Запорізької Січі та її устрій.

Причини: Нестача власної орної землі у багатьох селян. Наявність вільних земель на Подніпров’ї й Дикому полі. Посилення феодального гноблення українського населення литовськими а польськими магнатами, шляхтою. Політика полонізації українського населення і наступ церкви на права православної церкви. Небезпека з боку Кримського ханства.

Перша згадка про вживання слова” козацтво” в польській хроніці “Мартина та Йохима Бельських”1489. У 1572 р польський король Сигізмунд II Август видав універсал за яким на службу було взято 300 козаків. У XVI ст. український князь Дмитро Вишневецький(Байда)(1516-1563)об’єднав розрізнені козацькі ватаги й побудував на о. Хортиця(1556-1557 р.) укріплене земляними валами та дерев’яним частоколом поселення-Запорізька Січ; канівський та чернігівський староста, організовував відсічі татарським нападам;1563 р. здійснив військовий похід на Молдову, військо зазнало поразки, відправлений до Стамбулу де й страчений.

Устрій: Збиралися 3 рази на рік, у разі потреби будь-який козак міг вимагати скликання ради,вибирали гетьмана; вищий законодавчий, адміністративним та судовим органом була січова рада; козацьке право, (яке було не писаним законом):утверджувало військово-адміністративну організацію(38 куренів,5-8 територіальних паланок), зумовлювало право військових дій, діяльність адміністративних та судових органів, порядок землекористування, укладання договорів, визначало види злочинів та покаран;виборна система органів управління.

Сагайдачний проводить реформи, які перетворили козацькі ватаги на регулярне військо. Нормалізує відносини січі з польським урядом. Скорочення реєстру козаків. Добагероїчних походів:

1602 – 30 чайок і кілька галерів розгромили турецький флот під Кілією.

1606 – здобули турецьку фортецю Варну.

1608 – взяття та зруйнування перекопу.

1614 – флот напав на Трапезунт, Синоп, та спалив тур флот.

1615 – флот атакував Стамбул (80 чайок).

1616 – розбито тур флот під Очаковом і зруйновано Кафу.

1620 – битва під Цицирою. Козаки звільнили невільників.

1620-1621 – Хотинська війна(Османська імп – Річ Посп) з метою завоювання укр. земель.

Братства — національно-релігійні громадські організації українських і білоруських православних міщан у 16-18 ст.

- відіграли значну роль у боротьбі проти політики національного і релігійного утисків, яку проводили шляхетська Польща та католицька церква в Україні і в Білорусі.

- Львівське Успенське Ставропігійне братство придбало друкарню, відкрило школу.

- Київське братство, до якого вступило запорізьке військо на чолі з гетьманом П.Сагайдачним.

- створювалися навколо парафіяльних церков, використовуючи організаційні форми, властиві цехам та іншим міським корпораціям, як світським, так і релігійним. Вони мали свої статути.

- дбали про свої патрональні церкви, справляли спільні культові відправи, подавали матеріальну допомогу своїм членам, брали участь у похоронах братчиків, утримували шпиталі.

- захищали соціальні інтереси ремісничо-торгового населення, боролися проти національного гноблення.

- діяльність мала переважно світський характер.

- брали активну участь у боротьбі проти посилення польсько-шляхетського гніту, національного та релігійного утисків.

- виступали як проти необмеженої влади церковних феодалів – православних єпископів та проти польсько-шляхетського та католицького наступу.

- боролися проти феодалізму.

- вели боротьбу проти ієзуїтської пропаганди та примусового насадження уніатства в Україні і в Білорусії.

- підтримували зв’язки з Росією, Молдавією, південними слов’янами.

- відкривали школи, друкарні. На базі Київської братської школи 1632 р. було створено Києво-Могилянську колегію (з 1701 р. – академію).

Дата добавления: 2015-05-23