Залізний вік. З 1 тис. років до н. e

Бронзовий вік. 2 тис. - 1 тисяча років до н.e.

Енеоліт IV - III тисячі років до н. e.

Мідно-кам'яний вік був перехідним етапом від кам'яного періоду до епохи металу, часом остаточного утвердження домінуючої ролі відтворюю­чого господарства. Намітився перехід від мотижного до орного землеробства.

Наймогутнішою культурою епохи енеоліту була Трипільська культура, яка існувала з IV тис. до III тис. до н. є., названа так через поселення поблизу с. Трипілля (Київщина), дослідженого археологом В.Хвойкою.

Бронза - штучний метал, який навчилася виготовляти людина. Вона бу­ла твердішою за мідь і температура її плавлення була також значно нижчою ніж міді - 1005 градусів, бронзи - 700-900. Таку температуру можна отрима­ти навіть у найпримітивніших печах, а то й на вогнищах.

На території Донбасу в давнину були шахти, де видобували мідну руду. Так, на лівому березі річки Калинівки за десять км від Бахмута (Артемівсь-ка), гірничний інженер Носов випадково натрапив на виробку мідної руди, шлаки, дерев'яне й кам'яне вугілля. В одному із рудників знайшли кам'яні й бронзові сокири. (Див. Петро Лаврів. Історія Південно-Східної України. - К., 1996, с. 11).

Розвиток металургії бронзи і поява значної кількості металевих знарядь праці сприяли подальшому розвитку всього господарського комплексу.

Якраз в епоху бронзи відбувся перший суспільний поділ праці - відо­кремлення скотарства від землеробства.

У господарському житті головну роль, почав відігравати чоловік, відбув­ся перехід від матріархату до патріархату - батьківського роду. Рід уже скла­дався з ряду сімей, які вели своє походження по батьківській лінії. У цьому роді вирішальною стала влада чоловіка.

Розвиток виробництва викликав потребу в нових робочих руках. їх по­стачали війни. Війни стають постійним і вигідним промислом. Захоплених полонених обертали в рабів.

Первісне суспільство вступило в період розкладу, зміцнювалась патріар­хальна сім'я, поглиблювалася майнова нерівність общинників, з'явилися ба­гаті і бідні, виникла приватна власність, а за нею почали зароджуватися класи.

Використання заліза призвело до різкого зростання продуктивності пра­ці, зростало багатство окремих сімей. Дедалі більшою ставала різниця між багатими і бідними, вільними і рабами. Спільне володіння землею і спільний обробіток її поступово зникали. Орна земля передавалася в користування окремим сім'ям і з часом перетворювалася на їхню приватну власність.

Відбувся другий суспільний поділ праці: ремесло відокремилося від сільського господарства.

Додатковий продукт став економічною передумовою зародження нових станово-класових відносин. Окремі сім'ї змішуються з іншими кровно не спорідненими. Окремі племена об'єднувалися в союзи споріднених племен, а з часом території окремих племен зливалися в одну спільну територію всього народу. Первісне суспільство розпалося.

Дата добавления: 2015-05-23