Візія Сх.Європи 14-16 ст. І.Б.Грекова 9 страница

143. Неолатинська поезія, архітектура і пластичні мистецтва в Галичині 15-16 ст. Відбувалася модифікація елітарної („високої”) культури, у Польщі відбулося „народження гуманізму”. Пов’язане з вченими близькими до Казиміра 4: італієць Калімах (Філіпо Буонакорсі, 1437-1496), вихователь синів короля, ренесанський новолатинський поет і письменник, римський виганенць, переслідуваний за вільнодумство папою; поляк Ґжеґож з Сянока (бл. 1407 - 1477), перший професор-гуманіст Краківської академії, німець Конрад Цельтіс (1459 - 1508), поет і організатор (разом з Калімахом) Надвіслянського літературного товариства, першого в Польщі гуртка літераторів-гуманістів. Ґжеґож з Сянока писав латинські вірші, наслідуючи давньоримських поетів.Руські землі в кінці 15 – впродовж 16 ст – „новолатинська поезія”. Поети, що говорили про свою спорідненість з Руссю: Павло Русин з Кросна (німець), Григорій Віґілянцій Русин їз Самбора (русин), Георгій Русин із Тичина, Ян Русин із Туробина, Себастян Кльонович (поляк). Ренесанський космополітизм хотів ошляхетнити сучасне взірцями античності. Говорили про любов до „малої батьківщини”, про входження до високої культури рідних міст сіл. Себастьян Кльонович написав „Роксоланія” (1584) (про землі Київської і Галицької Русі), поетично змальовує, говорить про минуле земель, звичаї побут і т.д. що супроводжуеться античними образами., Окремі розділи поеми присвячено Львову, Києву, Камянцю, Перемишлю. Архітектура, пластичні мистецтва: 1527 р. Львів – пожежа. Відбудовували ремісники з Північної Італії та італійських кантонів Швейцарії. (Паоло Домінічі-Римлянин, Мартино з Пальми, Ніколо Фракас з Венеції та ін). Формують нове передмістя Львова – суміш ренесансу, маньєризму, готики. Багато майстрів вписались в місцевий цех будівничих засн. 1582 р. Розквіт декоративної пластики міських фасадів (ренесанські мотиви+руське орнаментальне мистецтво). З середини 16 ст починають будувати при храмах каплички-усипальниці. Галицька ренесанська традиція не створила власного стилю, це було перемішання італійської ренесанської культури з нашою. Але „Галицький ренесанс” виконав роль каталізатора, що стимулював зміну стримуваного каноном руського мистецтва. Руська культура – як міст між латинським заходом і візантійським сходом.

144.Козацькі війни. У ході Визвольної козацької війни під проводом Б.Хмельницького Полтавщина не виступала головною ареною військових подій. Лише на початковому етапі війни, у травні 1648 р., селянсько-козацькі загони, що діяли на теренах Полтавщини, розгромивши шляхетсько-польські війська, визволили Переяслав, а згодом (на початку червня) і Лубни, де містилася фортеця Яреми Вишневецького. Упродовж найближчих років - це один із головних регіонів Лівобережжя, який став надійним тилом, звідки черпалися людські резерви та йшло постачання (продовольством, порохом) для армії Б.Хмельницького.

Дата добавления: 2015-05-23