Питання. Тоталітарна природа радянського і нацистського режимів негативно впливала на методи ведення та результати війни

Питання

Питання

Тоталітарна природа радянського і нацистського режимів негативно впливала на методи ведення та результати війни. Це стало помітним з перших днів протистояння Німеччини та СРСР. «Перемога будь-якою ціною», «Бій до переможного кінця»- такі гасла використовувало радянське керівництво. Тому, людське життя не вартувало нічого. Не вистачало військових кадрів, оскільки були проведені масові репресії в армії. До трагічних наслідків привела заборона верховного головнокомандувача СРСР залишити напівоточений Київ. У полон потрапило 665 тис. радянських солдатів та офіцерів.

Ідеологія війни набуває чітко вираженого російського патріотичного забарвлення.

Сталін постійно вживав вислови «ми, росіяни», «російські генерали» незалежно від національності. Цілі народи, серед них і українці, оголошувалися зрадниками, колабораціоністами і підлягали виселенню.

Репресії не припинялися і після звільнення України та інших радянських республік.

ВАРІАНТ 15

Деколонізація – це процес надання незалежності та повного суверенітету домініонам, підмандатним територіям, залежним територіям, колоніям. Цей процес відбувався як мирним шляхом, так і з застосуванням зброї.

Причини деколонізації:

- ослаблення метрополій після другої св. війни;

- зростання впливу і потенціалу колоній;

- розгортання масового національного – визвольного руху;

- негативне ставлення до колоніалізму суспільної думки у країнах – метрополіях і світової громадськості;

- «холодна війна», негативне ставлення до колоніалізму провідних країн світу США та СРСР.

Етапи деколонізації:

І етап - 1943 -1956 рр. – деколонізація Азії та Північної Африки.

ІІ етап - (кінець 1950 - х – 1960 - ті рр.) – деколонізація Африки.

ІІІ етап - 1970 – ті рр. – незалежність здобули португальські колонії.

ІV етап - (1980 – 1990 – ті рр.) – незалежність здобули останні уламки колоніальних імперій (Південна Африка).

ЗУНР стала прикладом можливого державного правопорядку, що ґрунтувався навіть у воєнний час на виваженому гуманізмі і утвердженні демократичних засад у суспільстві. Громадській толерантності і порозумінню сприяло те, що восени 1918 р. всі основні політичні сили, насамперед націонал – демократи і радикали, об’єдналися в уряд національної згоди. Лише робітництво, об’єднане в комуністичні та соціал-демократичні ради, відчувши лібералізм нової влади, вимагало від уряду радикальніших суспільно – політичних та економічних змін. Але їх вимоги в умовах військового протистояння з поляками виявилися гіпертрофованими, а дії – передчасними або шкідливими. Бо ж основні зусилля і матеріальні ресурси, кошти уряд змушений був спрямувати на оборону республіки. Галичани розраховували на допомогу з двох джерел: УНР мала надати військову і матеріальну підтримку, а від Антанти очікувалося дипломатичне визнання українських устремлінь. Однак сталося так, що ЗУНР та УНР стали черговими жертвами егоїзму країн німецько – австрійського блоку та Антанти, які у скрутний час залишили «союзників» без політичної і військової підтримки і практично сприяли їх ліквідації. Все це призвело до національної катастрофи – ліквідації незалежності України, окупації її західних земель Польщею, Румунією, Чехословаччиною.

ВАРІАНТ 14

Дата добавления: 2015-05-23