Лекція 1. Виникнення та розвиток поглядів на державу і право у країнах Стародавнього світу – 2 год

Тема 2. Виникнення та розвиток поглядів на державу і право у країнах Стародавнього світу

Завдання та методичні поради для самостійної роботи

Тема 1. Вступ. Теоретико-методологічні засади історії політичних і правових вчень

ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ І ПРАВОВИХ ВЧЕНЬ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ТА СЕРЕДНІХ ВІКІВ

Самостійна робота 1. Предмет дисципліни «Історія політичних і правових вчень». Періодизація історії вчень про державу і право – 2 год.

На основі опрацьованої літератури підготувати реферат, розкривши предмет, методи, принципи науки; основні джерела й пам’ятки політико-правових вчень і теорій; періодизацію історії вчень про державу і право.

Питання для самоконтролю

1. Зясуйте різницю між обєктом і предметом науки. Що становить обєкт і предмет Історії вчень про державу і право?

2. Які функціїї виконує Історія вчень про державу і право?

3. Назвіть критерій оцінки державно-правових вчень?

4. В чому полягає гуманістичний підхід в тлумаченні державно-правових вчень?

5. Вкажіть на принципову відмінність в оцінці державно-правових вчень під кутом зору класових і загальнолюдських інтересів. Який підхід, на вашу думку, оптимально відповідає усвідомленню загальнолюдської цінності права?

6. Яке місце і роль відводиться Історії вчень про державу і право в системі суспільних та юридичних наук?

7. Обгрунтуйте наукове і практичнее значення вивчення державно-правової думки в історії людства для юристів-міжнародників.

8. Назвіть методи пізнання Історії вчень про державу і право.

Література

1. Трофанчук Г.І. Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник. – К., 2005.

2. Демиденко Г.Г. Історія вчень про державу і право: Підручник. – Харків, 2004.

3. Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник. – К., 2004.

4. Шульженко Ф.П., Андрусяк Т.Г. Історія політичних і правових вчень: Навчальний посібник. – К., 2002.

5. Потульницький В. Теорія української політології. Курс лекцій. – К., 1993.

Правові вчення Стародавньої Греції

Загальна характеристика політико-правових вчень Стародавної Греції. Політичні та правові ідеї Гомера та Гесіода. Політико-правові погляди "семи мудреців". Солон та його політико-правові реформи. Піфагор і піфагорійці. Поліс та його закон за Гераклітом. Відповідність права природі у Демокріта. Політико-правові погляди софістів (Протагор, Горгій, Гіппій та ін.).

Політико-правові ідеї Сократа. Моральний і правовий сенс полісу. Змінність законів і справедливість за Сократом. Його аналіз форми державного устрою. Критика демократії. Взаємини громадянина і полісу, законослухняність.

Платон та його проекти ідеальної держави в трактатах "Держава" і "Закон". Правління філософів в ідеальній державі. Взаємозв’язок п’яти видів політичного режиму (аристократії, тимократії, олігархії, демократії, тиранії) з особливостями психологічного (душевного) складу народу. Політика як царське мистецтво. Вплив місцевості, клімату і землі на державний устрій.

Арістотель та його трактати "Політика", "Афінська політика", "Етика", "Риторика" як джерела політико-правових вчень античності. Держава як політичне спілкування вільних і рівних людей. Держава – продукт природнього розвитку. Права індивіда, зокрема право приватної власності, право індивідуальної родини (сім’ї), їх взаємозв’язок з державою. Форма держави. Правильні (монархія, аристократія, політія) та неправильні (тиранія, олігархія, демократія) форми. Відмінність права і закону. Законодавство як частина політики.

Політико-правові ідеї епохи еллінізму. Епікур. Мета державної влади – забезпечення безпеки громадян. Стоїки, Зенон, Клеонор, Хрісіпп та ін., їх правові погляди. Полібій про форми держави та їх кругооборот. Поняття "змішаної форми" держави.

Значення стародавньої грецької політико-правової думки для європейської цивілізації.

Правові вчення Стародавнього Риму

Основні напрями політико-правової думки в Стародавньому Римі. Ціцерон та його трактати "Про державу", "Про закон", "Про обов’язки". Форми правління за Ціцероном: царська влада, влада оптиматів (аристократія) і народна влада (демократія). Влада народу та "безумство і безчинство натовпу". Апеляція до природи, її розумності і законів в поясненні природи держави і права. Природне право як вищий, істинний закон.

Римські стоїки. Політичні та правові погляди Сенеки. "Закон долі", якому підпорядковані людські інституції, в т.ч. держава і право.

Епіктет про рівність людей. Марк Аврелій та його трактати "Роздуми", "До самого себе", "Дух Цілого". Гармоніійність світу і розумність закону за М. Аврелієм.

Римські юристи. Основоположник світської юриспруденції Гней Флавій. Юристи ранньої класики: Лабео, Капіто, Сабін та ін. Закони ХІІ таблиць, право понтифіків, коментарі до едиктів міського претора як джерела правових ідей.

Період високої класики. Зв’язок юристів із прктикою. Яволен, Цельс, Юліан та ін. Інституції – підручник римського права. Пізня класика. Папініан, Ульніан, Модестін та ін. Трактовка юстиції (справедливості). Приватне і публічне право. Природне право. Право народів. Право громадян.

Роль римської правової думки в формуванні європейської правової науки та системи законодавства.

Дата добавления: 2015-05-23