Культура Київської Русі. Київська держава за Ярослава Мудрого

Київська держава за Ярослава Мудрого.

Встановивши контроль над Київською Руссю, Ярослав, прозваний Мудрий, звертається до зовнішніх проблем і починає боротьбу з печенігами. Генеральна битва відбулась у 1036 р., після якої печеніги вже ніколи на Русь не нападали. На честь цієї перемоги в Києві було закладено Софійський собор. У період правління Ярослава Мудрого розширюються кордони Київської Русі: від Чорного моря і пониззя Дунаю на півдні аж до Фінської затоки на півночі, від Закарпаття на заході до верхів'їв Волги та Дону на сході. Активізувалася й дипломатична діяльність. За допомогою династичних шлюбів Ярослав зміцнив стосунки з кількома провідними європейськими державами. Значну увагу Ярослав Мудрий приділяв внутрішнім проблемам Київської Русі. За його правління проводиться кодифікація юридичних норм, які існували, а також постає перший письмовий звіт норм давньоруського права «Руська правда», які захищали приватну власність і власника. Ярослав призначає на вищу церковну посаду — митрополита —слов'янина — Іларіона. За Ярослава Мудрого Київська Русь досягла зеніту свого розквіту, встала нарівні з найвпливовішими країнами середньовічної Європи. Турбуючись про подальшу долю своєї держави, за кілька років до смерті Ярослав поділив між синами міста й землі. До того ж запроваджувався новий принцип спадковості — сеньйорат. Це означало, що княжити в Києві мають спершу по черзі всі сини Ярослава, потім онуки починаючи з дітей старшого сина. Ярослав наказував своїм синам жити в мирі та берегти державу.

Загальна характеристика: вплив візантійської культури, взаємодія із західноєвропейською та азійською культурами; великий вплив християнства на духовну і матеріальну культуру держави; збереження язичницьких традицій. Здобутки: запроваджено писемність – азбуки глаголиці і кирилиця; відкрито школи при церквах і монастирях; при Софійському соборі створено бібліотеку; відомі перші лікарі – Агапіт, Даміан, що були ченцями Печерського монастиря; розвиток художньої літератури: до нас дійшли «Ізборник», «Слово про закон і благодать» Іларіона, «Повчання дітям» Мономаха, «Слово о полку Ігоревім»; започаткування і розвиток літописання, найвідоміші літописи – «Повість временних літ», Київський літопис; розвиток усної народної творчості; розвиток містобудування, дерев’яної та кам’яної архітектури: Десятинна церква, Софійський собор, Михайлівський Золотоверхий собор у Києві, Спаський собор у Чернігові, Михайлівський собор у Переяславі; розвиток монументального живопису, іконопису, книжної мініатюри; розквіт ремесел: ювелірної справи, ковальства, зброярства, гончарства тощо.

Дата добавления: 2015-05-23