Євромайдан

Подальша протидія Уряду курсу на Євроінтеграцію

Аргумент про 36% обсягів торгівлі з Росією

На стадії гальмування підготовки угоди вищим керівництвом України неодноразово декларувалося число 36% як обсяг товарообігу з Росією. При цьому замовчувалося, що, насправді, 36% є обсягом товарообігу не з Росією, а з всіма країнами СНД. Це ж число було озвучене В. Ф. Януковичем в вечірній прес-конференції 2 грудня. Насправді, відповідно до даних Держкомстату України, за 9 місяців 2013 року обсяг торгівлі з Росією (дані, які були доступні на момент виголошення заяв) складав:

загальний експорт: 46294533.4 (100%)

в тому числі в Росію: 11411957.8 (24.7%)

загальний імпорт: 56003074.9 (100%)

в тому числі з Росії: 16470623.1 (29.4%)

товарообіг (імпорт + експорт): 102297608.3 (100%)

в тому числі з Росією: 27882580.9 (27.3%)

Таким чином, зазначена інформація про 36% обсягу товарообігу з Росією не відповідала дійсності і використовувалась для введення українського суспільства в оману.

Відмова КМ України від підготовки Угоди

21 листопада Кабінет Міністрів України на своєму засіданні прийняв розпорядження, згідно з яким процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, а також дію рішення Кабінету міністрів України від 18 вересня 2013 р. було призупинено. Рішення ухвалене «в інтересах національної безпеки» України.

Починаючи з заяви Уряду про призупинення підготовки євроінтеграції основним спікером заяв про «невигідність» курсу на євроінтеграцію лишався Уряд та його Прем'єр-міністр Микола Азаров:

1 грудня Микола Азаров заявив, що бюджет буде сформований за результатами його візиту до Москви.

7 грудня Микола Азаров заявив, що Україна не отримає безвізовий режим з ЄС, «якщо Росія не схвалить».

14 грудня Микола Азаров заявив, що для отримання безвізового режиму з Європейським союзом Україні необхідно узаконити одностатеві шлюби і прийняти закон про рівність сексуальних меншин. Коментуючи цю заяву, голова представництва Європейського Союзу в Україні Ян Томбінський сказав: «тут немає нічого спільного з реальністю», зазначивши, що така заява була зроблена «можливо тому, що треба знайти додаткові доводи і докази для людей у тому, що Європейський Союз — це не шлях для України».

20 грудня Микола Азаров заперечив, що Росія застосовувала шантаж і розв'язала проти України торговельну війну, щоб не допустити підписання Угоди про асоціацію.

27 грудня була зроблена заява, що «Україну ніхто в ЄС не кличе».

Підготовка Євромайдану

В проміжок часу між зривом підготовки Угоди та перед підписанням Угоди в Україні виникло кілька «майданів», на яких виголошувались вимоги щодо підписання Угоди Президентом України у Вільнюсі. Помітною ознакою цих «майданів» стало те, що на них була відсутня партійна символіка, а їх організатори всіляко придушували спроби виголошення партійних та антиурядових лозунгів. Допомогу в облаштуванні «майданів» надавала, в тому числі, київська міська державна адміністрація: 26 листопада був встановлений намет для обігріву. Як стало відомо пізніше, ці «майдани» були організовані Партією Регіонів і мали слугувати засобом зниження суспільної напруги, яка виникла після зриву підготовки Угоди, та демонструвати європейським лідерам та українському суспільству прихильність української влади обраному курсу на євроінтеграцію.

29 листопада, після непідписання Януковичем Угоди у Вільнюсі «майдани» стали непотрібні і були згорнуті, але деяка частина учасників не підкорилася вказівці про розпуск і продовжила акції на підтримку євроінтеграції. Ці акції, в умовах згортання «майданів» владою, перетворились на символ непокори владі і трансформувались в нові Майдани. Найбільший з таких Майданів виник в Києві на Площі Незалежності. В ніч з 29 на 30 листопада для розгону цього Майдану влада застосувала силу.

Дата добавления: 2015-05-23