КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Політика більшовиків, спрямована на створення великих колективних господарств – колгоспів і радгоспів
а) індустріалізації; б) українізації; в) колективізації; г) кооперації.
62. Позиції приватного капіталу в УСРР у 20-х роках були сильні у: а) важкій промисловості; б) енергетиці; в) легкій та харчовій промисловостях; г) машинобудуванні.
63. Червоний терор – це: а) політика масових репресій та вбивств, яку проводили більшовики в Україні проти класових ворогів та мирного населення; б) політика Центральної Ради проти тих, хто не визнавав її повноважень; в) акції партизан та повстанців, що діяли в Україні в роки революції; г) політика уряду Директорії проти представників гетьманського уряду П.Скоропадського. 64. Пік кривавого розгулу сталінського режиму в Україні припадає на той період, коли генеральним секретарем ЦК КП(б)У був: а) Л.Каганович; б) М.Хрущов; в) С.Косіор; г) А.Жданов.
65. «Спілка визволення України» (СВУ) – це: а) організація, яка була створена у 20-х рр. для проведення українізації; б) організація, придумана органами ДПУ для проведення інспірованого процесу з метою фізичного знищення української інтелігенції і штучного розпалювання боротьби проти „націоналістичних” настроїв в Україні; в) підпільний терористичний центр українських націоналістів; г)український емігрантський центр, створений для засилки шпигунів в Україну.
66. У відносинах між радянською державою та православною церквою друга п’ятирічка, за висловом Й.Сталіна, стала: а) часом невтручання держави у справи церкви; б) п’ятирічкою знищення релігій; в) часом повернення до демократичних норм у державно-церковних відносинах; г) часом компромісів.
67. До складу Румунії у 20-30-х рр. ХХ ст. входили такі українські землі: а) Східна Галичина, Волинь, Полісся; б) Полісся, Бессарабія, Закарпаття; в) Буковина, Бессарабія; г) Закарпаття, Буковина, Бессарабія.
68. Згідно із законом про адміністративну уніфікацію, прийнятим румунським урядом: а) закони румунського королівства поширились на буковинські землі, де проте збереглося самоврядування українських громад; б) закони румунського королівства поширились на буковинські землі, було ліквідовано самоврядування українських громад, влада перейшла до румунських чиновників; в) Буковина, що увійшла до складу Румунії, отримала статус автономної території, право на створення місцевих органів самоврядування та власних законів; г) Буковина, що ввійшла до складу Румунії, отримала право національно-культурної автономії.
69. Кампанія польської влади у Сх. Галичині з метою „умиротворення” українського населення: а) колабораціонізм; б) денаціоналізація; в) пацифікація; г) націоналізація.
70. Татарбунарське повстання вибухнуло внаслідок утисків українців: а) румунською владою; б) польською владою; в) чеською владою; г) радянською владою
71. Єдиною легальною українською політичною партією на Буковині в 1927-1938 рр. була: а) Організація українських націоналістів; б) Українська національна партія; в) Українське національне об’єднання; г) Українська соціал-радикальна партія.
72. До складу Польщі у міжвоєнний період входили такі українські землі: а) Східна Галичина, Західна Волинь, Полісся; б) Східна Галичина, Західна Волинь, Полісся, Холмщина, Підляшшя; в) Буковина, Бессарабія; Східна Галичина, Західна Волинь; г) Закарпаття, Буковина, Бессарабія.
73. У Східній Галичині в міжвоєнний період польський уряд: а) дотримувався зобов’язань, узятих на Паризькій конференції, зберіг автономний статус західноукраїнських земель у складі Польщі, надав українцям рівні з поляками права, а також підтвердив право на національно-культурну автономію; б) дотримувався зобов’язань, узятих на Паризькій конференції, надав право на національно-культурну автономію; в) лише частково виконав зобов’язання, покладені на нього Паризькою конференцією, ліквідував автономний статус Східної Галичини, проте надав українцям рівні з поляками права та забезпечив національно-культурну автономію; г) порушив свої зобов’язання, взяті на Паризькій мирній конференції, ліквідував автономний статус Східної Галичини та місцеві органи самоврядування, не надав українцям прав на національно-культурну автономію.
74. Економіка західноукраїнських земель у міжвоєнний період мала характер: а) індустріально-аграрний; б) аграрно-індустріальний; в) індустріальний; г) аграрний.
75. Основу сільського господарства західноукраїнських земель у міжвоєнний період становили: а) господарства колективної форми власності; б) поміщицькі та церковні маєтності; в) державні маєтності; г) дрібні приватні селянські господарства.
76. Генеральний секретаріат Центральної Ради утворився: а) 10 червня 1917 р.; б) 15 червня 1917 р.; в) 25 липня 1917 р.; г) 25 жовтня 1917 р.
77. Політика „пацифікації” була розгорнута польським урядом в: а) 1925 р; б) 1929 р.; в) 1930 р.; г) 1931 р.
78. Після Першої світової війни Закарпаття, опинившись у складі Чехо-Словаччини, було виділене в окремий адміністративний край під назвою: а) Підкарпатська Україна; б) Підкарпатська Русь; в) Карпатська Україна; г) Карпатська Русь.
79. Проголошення української державної автономії Закарпаття у 1938 р. стало можливим завдяки: а) занепаду українського національно-визвольного руху в Закарпатті; б) міжнародним обставинам, а саме Мюнхенській угоді 1938 р., наслідком якої стало розчленування Чехо-Словаччини; в) окупації Закарпаття радянськими військами; г) активізації українського національно-визвольного руху після розчленування Чехословаччини у результаті Мюнхенської угоди.
80. Президентом Карпатської України був: а) В.Бачинський; б) А.Волошин; в) Д.Донцов; г) Є.Петрушевич.
81. Радянсько-німецький Договір про ненапад (так званий пакт „Молотова-Ріббентропа”), а також таємну угоду про розмежування сфер інтересів у Східній Європі було підписано: а) 23 серпня 1939 р.; б) 28 вересня 1939 р.; в) 14 жовтня 1942 р.; г) 21 грудня 1940 р.
82. Творцем ідеології інтегрального націоналізму був: а) В.Липинський; б) Д.Донцов; в) В.Винниченко; г) І.Липа.
83. Друга світова війна почалася: а) 1 вересня 1939 р.; б) 2 вересня 1941 р.; в) 22 червня 1941 р.; г) 9 травня 1941 р.
84. Північна Буковина і Придунайські українські землі увійшли до складу УРСР у: а) вересні 1939 р.; б) червні 1940 р.; в) червні 1941 р.; г) липні 1941 р.
85. Українські етнічні землі, що перебували у складі Польської держави, були включені до СРСР у: а) березні 1938 р.; б) листопаді 1939 р.; в) червні 1940 р.; г) вересні 1941 р.
86. Діяльність Карпатської України припадає на: а) березень 1938 р – березень 1939 р.; б) жовтень 1938 р. – березень 1939 р.; в) жовтень 1939 р. – березень 1940 р.; г) березень 1940 р. – березень 1941 р.
87. У результаті анексії СРСР українських земель у 1939 – 1940 рр.: а) більшість українських територій увійшла до складу СРСР, лише Закарпатська Україна залишилась у складі Угорщини; б) вперше в новітній історії всі українські землі були об’єднані у складі однієї держави – УРСР; в) поряд з УРСР були створені ще дві радянські українські республіки – Карпатська Україна та Західноукраїнська Народна Республіка г) майже всі українські землі увійшли до УРСР, крім Буковини, яка залишилася у складі Румунії.
88. Члени ОУН у боротьбі за незалежність України віддавали перевагу: а) парламентським формам боротьби; б) організованим у рамках закону демонстраціям; в) терористичним актам, еспропріації та саботажу; г) культурно-просвітницькій діяльності.
89. Організація українських націоналістів (ОУН) була утворена: а) 1925 р. у Львові; б) 1929 р. у Відні; в) 1930 р. у Варшаві; г) 1932 р. в Ужгороді.
90. Ідеологією ОУН став: а) інтегральний націоналізм; б) комунізм; в) крайній радикалізм; г) лібералізм.
91. Організація українських націоналістів (ОУН) ставила собі за мету: а) проголошення незалежності України, на чолі якої має бути П.Скоропадський. Для досягнення мети використовувала всі можливі методи, у тому числі йшла на компроміс з Польщею; б) проголошення суверенної соборної української держави. Для досягнення мети використовувала збройну боротьбу на засадах революційного націоналізму. Значною мірою спиралася на студентство, діяла нелегально. Вчинила ряд терористичних актів проти польських урядовців; в) проголошення незалежності України як демократичної республіки. Виступала проти орієнтації як на СРСР, так і на еміграцію ЗУНР на чолі з Є.Петрушевичем; г) відновлення УНР, на чолі якої має бути М.Грушевський. Займалися переважно просвітницькою діяльністю. Виступала за орієнтацію на СРСР.
92. Організатором і керівником ОУН протягом 1929-1938 рр. був: а) Д.Донцов; б) Є.Коновалець в) А.Мельник; г) С. Бандера.
93. Які держави або політичні сили в роки Другої світової війни виступили з вимогою встановлення національно-державної незалежності України: а) СРСР; б) Німеччина; в) Англія та Франція; г) українські націонал-патріотичні сили – ОУН.
94. Для боротьби з Радянською армією в складі військ СС із українців була(и) створена(і): а) УПА; б) дивізія „Полісся”; в) „Січові стрільці”; г) батальйони „Нахтігаль” та „Роланд”.
95. Тарас Бульба-Боровець був організатором: а) УПА; б) Української Національної Ради; в) "Поліської Січі"; г) УГВР. Тарас Чупринка 96. Командувачем УПА в 1943-1945 рр. був: а) С.Бандера; б) С.Ковпак; в) Р.Шухевич; г) Т.Строкач.
97. Велика Вітчизняна війна почалася: а) 1 вересня 1939 р.; б) 2 вересня 1941 р.; в) 22 червня 1941 р.; г) 9 травня 1941 р.
98. В основу німецького плану нападу на СРСР було покладено: а) ідею бліцкригу; б) ідею позиційної війни; в) ідею активної оборони; г) ідею диверсійних акцій.
99. Згідно з планом нападу Німеччини на СРСР на територію України мала здійснювати наступ група армій: а) "Південь"; б) "Південна Україна"; в) "Північна Україна"; г) „Східний вал”.
100. Керівництво збройною боротьбою радянських партизанів та підпільників на окупованій нацистами території України здійснював(ла): а) Українська головна визвольна рада; б) Український штаб партизанського руху; в) Український центральний комітет; г) Український комітет партизанської боротьби.
101. Німецькі війська вступили до Києва: а) у червні 1941 р.; б) у липні 1941 р.; в) у вересні 1941 р.; г) у листопаді 1941 р.
102. Упродовж літа – осені 1941 р. німецькі війська та їхні союзники захопили: а) Правобережну, більшу частину Лівобережної України і Крим; не окупованими в Україні залишилися лише східні райони Харківської області, частина Донбасу, а також невелика ділянка кримської землі з містом Севастополь; б) Правобережну Україну і Крим. Не окупованими залишилися Лівобережна Україна, а також невелика ділянка кримської землі з містом Севастополь; в) Правобережну та Лівобережну Україну; не окупованим залишився лише Крим; г) Правобережну Україну, а Лівобережна Україна та Крим залишалися неокупованими. 1943-1944 рр – винищення євреїв
103. З території України в східні райони СРСР у 1941-1942 рр. було евакуйовано підприємств: а) понад 500; б) 1000; в) близько 1500; г) близько 2000.
104. Українська Повстанська Армія (УПА) була створена: а) 14 вересня 1941 р.; б) 14 листопада 1941 р.; в) 14 жовтня 1942 р.; г) 14 грудня 1942 р.
105. У формуванні дивізії СС "Галичина" активну участь брала: а) ОУН(м); б) ОУН(б); в) УПА; г) „Поліська Січ”.
106. Дивізію СС "Галичина" було сформовано у: а) 1941р.; в) 1942 р.; в) 1943 р.; г) 1944 р.
107. Співпраця населення завойованих держав з окупаційним режимом: а) антисемітизм; б) апатридизм; в) колабораціонізм; г) расизм.
108. Український штаб партизанського руху (УШПР) було утворено: а) квітень 1941 р.; б) червень 1942 р.; в) травень 1942 р.; г) березень 1940 р.
109. На чолі УШПР стояв: а) М.Лебедь; б) Т.Строкач; в) С.Ковпак; г) М.Боровець. 110. В роки Другої світової війни частина українських земель увійшла до складу Краківського генерал-губернаторства під назвою: а) Рейхскомісаріат Україна; б) Галицька Трансністрія; в) Дистрикт Галичина; г) Галицька округа.
111. Німецький окупаційний режим в Україні спирався на: а) підтримку усіх верств українського населення, яке охоче співпрацювало з німецькими окупантами, створивши власні адміністративні та правоохоронні органи; б) окупаційну військову та цивільну адміністрацію, на різноманітні каральні органи – гестапо, СС, СД, а також на допоміжні адміністрації з представників місцевого населення - бургомістрів, голів, поліцаїв, які виявили бажання співпрацювати з окупантами; в) окупаційну воєнну та цивільну адміністрацію, а також на німецькі каральні органи – гестапо, СС, СД: г) на німецькі каральні органи та окупаційну адміністрацію.
112. Політика фашистської Німеччини на окупованій українській території здійснювалася згідно з планом, який мав назву: а) „Зелена папка Герінга”; б) Генеральний план „Ост”; в) „Бліцкріг”; г) „Барбароса”.
113. Гітлерський план „Ост” передбачав: а) надання Україні в майбутньому державної незалежності, сприяння її культурному та економічному розвитку, досягнення європейських стандартів життя; б) перетворення України на органічну частину Німецької держави, а українців - на її громадян, рівноправних з іншими народами; в) перетворення України на колоніальну країну, аграрно-сировинний придаток до рейху. Місцеве населення оголошувалося людьми „третього ґатунку” і підлягало фізичному знищенню; г) надання Україні статусу автономії у складі Великої Німеччини.
114. Територія України, передана Німеччиною Румунії, називалась: а) Трансільванією; б) Трансністрією; в) Валахією; г) Буковиною.
115. Центром Рейхскомісаріату Україна було місто: а) Київ; в) Рівне; б) Львів; г) Вінниця.
116. Рейхскомісаром України був: а) Е.Кох; б) Г.Франк; в) А. Розенберґ; г) Р.Манштейн.
117. Німецько-фашистськими окупантами з радянської системи господарювання було запозичено: а) МТС; б) колгоспи; в) бюрократичну систему; г) конституцію.
118. Ватажками селянського повстанського руху в Україні у 1919-1920 рр. були: а) М.Муравйов, В.Антонов-Овсієнко; б) С.Петлюра, М.Омельянович-Павленко; в) М.Григор’єв, Н.Махно; г) А.Денікін, П.Врангель.
119. Українську Національну Раду, що була створена у Києві в роки Великої Вітчизняної війни, очолив(а): а) І.Рогач; б) О.Теліга; в) М. Величківський; г) О.Ольжич. 120. „Рейкова війна” – це: а) операція радянських військ на Лівобережній Україні, здійснена влітку 1943 р. з широким використанням бронепоїздів; б) операція радянських партизанів зі знищення залізниць, мостів, залізничних ешелонів, здійснена напередодні Курської битви, зокрема і на території України; в) операція підпілля ОУН зі знищення залізниць, мостів, залізничних ешелонів, здійснена в липні-серпні 1942 р.; г) операція німецьких військ, проведена під час відступу з радянської території узимку 1943-1944 рр.
121. Ставлення нацистського керівництва Німеччини до ОУН у 1939 – першій половині 1941 р. полягало в тому, що воно: а) погоджувалося на співпрацю з ОУН, сподіваючись використати її в боротьбі проти СРСР; б) на погоджувалося на співпрацю з ОУН. Бо категорично відкидало ідею української державності; в) поставило розв’язання питання про співпрацю з ОУН у залежності від перебігу воєнних подій на Східному фронті, а саме: передбачало співпрацю з ОУН, якщо потрібно буде залучити додаткові сили для перемоги над радянською армією; г) орієнтувалося на співпрацю з ОУН, у якій вбачало впливового союзника.
122. Територія України була остаточно визволена від німецько-фашистських загарбників у: а) грудні 1943 р.; б) лютому 1944 р.; в) вересні 1944 р.; г) жовтні 1944 р.
123. Перша українізована військова частина російської армії: а) Військовий клуб ім. П.Полуботка; б) Полк ім. Б.Хмельницького; в) Вільне українське козацтво; г) Перший український корпус.
124. Акт відновлення Української держави було проголошено: а) 25 червня 1941 р. в Одесі; б) 28 червня 1941 р. в Києві; в) 30 червня 1941 р. у Львові; г) 30 листопада у Рівному.
125. Після проголошення Акту відновлення Української держави уряд очолив: а) С.Бандера; б) Я.Стецько; в) А.Мельник; г) Т.Чупринка.
126. Перші загони УПА були сформовані: а) влітку 1941 р. на Лівобережній Україні; б) восени 1943 р. на Правобережній Україні; в) взимку 1942 р. на Галичині; г) влітку 1942 р. на Волині та Поліссі.
127. У військових діях на території України в 1941-1944 рр. не брали участі: а) радянська армія; б) Польська Армія Крайова; в) англо-французькі союзні війська; г) ОУН-УПА; д) радянські партизанські загони.
128. Починаючи з 1944 р., ОУН-УПА головним ворогом вважала: а) Німеччину; б) Радянський Союз; в) США; г) Англію.
129. Помірковане крило ОУН після вбивства Є.Коновальця очолював: а) А.Мельник; б) С.Бандера; в) А.Шептицький; г) Т.Чупринка.
130. Революційне крило ОУН після вбивства Є.Коновальця очолював: а) А.Мельник; б) С.Бандера; в) А.Шептицький; г) Т.Чупринка.
131. У 1941-1944 рр. С.Бандера: а) знаходився у німецькому концтаборі; б) командував одним із загонів УПА; в) знаходився в еміграції в одній із країн антигітлерівської коаліції; г) перебував у полоні західних союзників СРСР.
132. Людські втрати серед українського населення як військових, так і цивільних осіб у роки Другої світової війни, за останніми підрахунками, становлять а) близько 4 млн. осіб; б) близько 6 млн. осіб; в) 8 млн. осіб; г) близько15 млн. осіб.
133. Голова Ради Міністрів у період гетьманування П.Скоропадського: а) В.Винниченко; б) Д.Дорошенко; в) Ф.Лизогуб; г) В.Андрієвський.
134. Докорінні зміни колишніх політичних і соціально-економічних відносин, перебудова їх на більшовицьких засадах, встановлення однопартійної диктатури, націоналізація промисловості, колективізація сільського господарства, культурна революція, масові репресії проти тих, хто не приймав більшовицької ідеології – це суть політики: а) пацифікації; б) націоналізації; в) інтеграції; г) радянізації.
135. Політичний режим і система державної влади з використанням насильницьких засобів у процесі управління, відсутністю плюралізму і демократичних свобод, обмеженням політичних прав усього населення – це: а) абсолютизм; б) комунізм; в) фашизм; г) тоталітаризм.
136. Татарбунарське повстання відбулося: а) 1920 р.; б) 1921 р.; в) 1923 р.; г) 1924 р.
137. Бій під Крутами відбувся: а) 17 листопада 1917 р.; б) 16 січня 1918 р.; в) 17 березня 1918 р.; г) 16 квітня 1918 р.
138. З’їзд рад у Харкові 12 грудня 1917 р.: а) проголосив Україну Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів; б) ухвалив „Маніфест до українського народу з альтернативними вимогами до Української ради”; в) перейменував Українську Народну Республіку в Українську Соціалістичну Радянську Республіку; г) прийняв запропоновану В.Леніним резолюцію „Про радянську владу в Україні”.
139. Збройна боротьба військ УНР за незалежність України завершилася: а) першим зимовим походом; б) другим зимовим походом; в) Чортківською офензивою; г) боєм під Крутами.
140. Буковина була передана Румунії за умовами договору, підписаного 11 вересня 1919 р., який носить назву: а) Сен-Жерменський; б) Нейїський; в) Тріанонський; г) Севрський.
141. Найбільша танкова битва початкового етапу Великої Вітчизняної війни (23-29 червня 1041 р.) відбулася в районі: а) Вінниця – Жмеринка – Тульчин – Умань; б) Шепетівка – Бердичів – Житомир; в) Луцьк – Броди – Рівне – Дубно; г) Біла Церква – Богуслав – Васильків.
142. Радянські війська 22 серпня 1942 р. останнім залишили: а) Ворошиловград; б) Свердловськ; в) Старобільськ; г) Рубіжне.
143. Вивезені до Німеччини на примусові роботи в роки Великої Вітчизняної війни слов’яни отримали назву: а) остарбайтери; б) колабораціоністи; в) штрейкбрехери; г) люмпени.
144. "Запоріжсталь", "Азовсталь", Криворіжсталь" стали до ладу у роки: а) першої п’ятирічки; б) другої п’ятирічки; в) третьої п’ятирічки; г) четвертої п’ятирічки.
145. Генеральний Секретаріат УЦР згідно з "Тимчасовими інструкціями..." Тимчасового уряду Росії поширював свою владу на губернії: а) Київську, Полтавську, Подільську; б) Київську, Полтавську, Подільську, Волинську; в) Київську, Полтавську, Подільську, Волинську, Чернігівську; г) Київську, Полтавську, Подільську, Волинську, Чернігівську, Харківську.
146. Командиром першого українізованого корпусу російської армії був: а) С.Петлюра; б) М. Г рушевський; в) П.Скоропадський; г) Є Коновалець.
147. Масовий терор у СРСР у 1930-ті рр. проводився з такою політичний метою: а) показати світовій громадськості могутність СРСР; б) подолати економічні труднощі й завершити перехід до комунізму; в) ліквідувати реальних і потенційних противників радянської влади, одноосібної влади Й.Сталіна в країні; г) скоротити кількість населення СРСР.
148. Процес створення важкої промисловості це: а) індустріалізація; б) промислова революція; в) колективізація; г) пацифікація.
149. «Чортківську офензиву» здійснила: а) Українська Галицька армія (УГА); б) Армія УНР; в) загони армії Н.Махна; г) польські війська.
150. Широкомасштабне визволення УРСР почалося у результаті: а) Сталінградської битви; б) Курської битви; в) битви за Дніпро; г) Корсунь-Шевченківської битви.
ІV МОДУЛЬ НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (ІІ пол. ХХ – поч. ХХІ ст.)
1. Формування сучасної території України завершилося остаточно у: а) 1939 р.; б) 1944 р.; в) 1945 р.; г) 1954 р. 2. Післявоєнна відбудова народного господарства України характеризувалася: а) швидкою відбудовою усіх галузей економіки; б) швидкою відбудовою важкої промисловості при повному ігноруванні легкої промисловості та сільського господарства; в) швидкою відбудовою важкої промисловості при недостатній увазі до легкої промисловості; г) швидкою відбудовою легкої та харчової промисловості.
3. Для повоєнного розвитку сільського господарства характерне (виберіть невірну відповідь): а) слабка матеріально-технічна база; б) стягнення високих податків із селян; в) нестача робочих рук; г) зростання капіталовкладень у сільське господарство.
4. Операція „Вісла” була проведена з метою: а) виселення українців на територію УРСР; б) позбавлення ОУН-УПА підтримки українського населення; в) ліквідації компактного проживання українців на території Польщі; г) виселення українців на територію Польщі.
5. Операція „Вісла” була проведена у: а) вересень-листопад 1947 р.; б) квітень-серпень 1947 р.; в) червень-вересень 1948 р.; г) березень-травень 1948 р.
6. Післявоєнний голод в Україні був упродовж: а) 1945 р.; б) 1946-1947 рр.; в) 1947-1948 рр.; г) 1948-1949 рр.
7. Керівником збройної боротьби ОУН-УПА на українських землях у 1944-1950 рр. був: а) Я.Стецько; б) С.Бандера; в) Р.Шухевич; г) О.Кандиба.
8. Головнокомандувач УПА Р.Шухевич виступав під псевдонімом: а) Щука; в) Тур; б) Тарас Чупринка; г) Роман Лозовський.
9. УРСР стала членом ООН у: а) 1944 р.; б) 1945 р.; в) 1955 р.; г) 1991 р. 10. Які територіальні зміни відбулися в Україні у повоєнні роки: а) Румунія передала Україні Буковину, Угорщина – Закарпаття, Польща – Лемківщину, Холмщину, Надсяння, Підляшшя; б) Румунія визнала румунсько-радянський кордон, встановлений угодою від 28 червня 1940 року, Чехословаччина дала згоду на злиття Закарпатської України з Радянською Україною, лінія кордону з Польщею проходила за 5-6 км від "лінії Керзона" на користь Польщі, до неї відходили Надсяння, Лемківщина, Холмщина, Підляшшя; в) Румунія визнала входження до складу УСРР Буковини, Чехословаччини дала згоду на передачу Україні Закарпаття, нова лінія кордону з Польщею проходила за 5-6 км від "лінії Керзона" в бік Польщі, але до неї відходили тепер Надсяння, Лемківщина, Холмщина, Підляшшя; г) не відбулося ніяких територіальних змін.
11. Чи були однотипними за змістом явища включення до складу України Закарпаття та Криму? а) так, це були ланки єдиного процесу зібрання в одній державі етнічних українських земель і здійснювалися на основі волевиявлення місцевого населення; б) так, оскільки вони відбулися внаслідок однобічного силового рішення радянського керівництва всупереч волевиявленню місцевого українського населення; в) ні, включення Закарпаття - це винятково результат волевиявлення місцевого українського населення, а включення Криму – результат рішення керівних органів Союзу РСР; г) ні, при включенні Закарпаття насамперед враховувався етнічний склад населення цього регіону, а при включенні Криму на нього мало зверталося уваги.
12. Договори 1945-1947 рр. між СРСР з одного боку та ЧСР, Румунією, Польщею з іншого розв’язували: а) проблему західних кордонів СРСР; б) економічні проблеми; в) політичні проблеми; г) ідеологічні питання.
13. Порівняно з колективізацією в Східній Україні колективізація в Західній Україні здійснювалася методами: а) однаковими, оскільки також супроводжувалась масовими репресіями й геноцидом щодо українського населення; б) принципово відмінними, оскільки колгоспи відразу були насичені сільськогосподарською технікою; в) більш жорстокими, оскільки в боротьбі проти ОУН - УПА, що вчинила збройний опір колективізації, застосовувалася навіть армія; г) менш жорстокими, оскільки не відбувалося масового фізичного знищення населення. 14. Роком суцільної колективізації Західної України став: а) 1949 р.; б) 1950 р.; в) 1951 р.; г) 1952 р. 15. "Культурна революція" на західноукраїнських землях включала (виберіть невірну відповідь): а) ліквідацію неписьменності; б) росіянізацію освіти; в) ідеологізацію освіти; г) відновлення системи "Просвіт"; 16. Яке довгострокове значення мала для України її участь у створенні й діяльності ООН: а) вона забезпечила УРСР широке міжнародне визнання як впливової на світовій арені держави; б) вона забезпечила Україні накопичення необхідних їй у майбутньому дипломатичного досвіду, кадрів дипломатів, певного міжнародного авторитету; в) вона дискредитувала Україну як державне утворення, що в жодному міжнародному питанні не має власної думки, хоч у чомусь відмінної від Москви; г) вона забезпечила формування головного принципу зовнішньої політики УРСР та незалежної України - дотримуватися на міжнародній арені тільки тієї політичної лінії, яку проводить офіційна Москва.
17. Як могла вплинути на характер відбудови народного господарства УРСР у післявоєнний період згода СРСР на отримання американської допомоги за Планом Маршалла: а) позитивно, оскільки це забезпечило б швидку заміну радянської, тоталітарної, моделі економіки американською, ринковою; б) позитивно, оскільки в українську економіку прийшли б нові технології й значні кошти; в) взагалі ніяк не вплинуло б, оскільки радянські технології ні в чому не поступалися західним; г) негативно, оскільки Україна потрапила б у політичну й економічну залежність від США?
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 1607; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |