Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Створення блоку Берлін—Рим—Токіо




Спільні інтереси Японії, Італії та Німеччини швидко зблизили їх. 25 листопада 1936 р. Німеччина та Японія підписали Антикомінтернівський пакт, а 6 листопада 1937 р. до нього приєдналась Італія. Утворилась "вісь" Берлін—Рим—Токіо. Сторони зобов'язувались інформувати одна одну про діяльність Комінтерну і вести проти нього спільну боротьбу.

 

Цей блок агресорів не був монолітним. Німеччина та Італія суперничали за Австрію і обидві прагнули гегемонії на Балканах, перш ніж їм вдалося домовитись про розмежування сфер впливу в цьому регіоні. Тоді ж Німеччина визнала завоювання Італією Ефіопії, після чого обидві країни активно координували свою політику і спільно провели ряд міжнародних акцій. У 1936 р. вони підтримали фашистський заколот в Іспанії.

 

Складніше розвивалися відносини Німеччини та Японії. Вони ускладнювались тим, що Японія захопила німецькі колонії у Тихому океані та Китаї і не збиралась їх повертати. Німеччина та Італія під час японської агресії 1937 р. проти Китаю продавали китайському уряду зброю. Обидві країни знаходились далеко одна від одної і прагнули зберегти свободу дій у своїй сфері інтересів.

 

До середини 30-х років Німеччина, Італія та Японія стали на шлях прямого порушення умов післявоєнного врегулювання. Над усією Версальсько-Вашингтонською системою нависла загроза. Німеччина, Італія та Японія запропонували їй альтернативу: заснований на пануванні сили "новий порядок", який зводився до розподілу світу між цими державами.

 

2. Кульмінацією політики "умиротворення" став "аншлюс" Австрії та Мюнхенська угода по Чехословаччині.

 

Приєднання Австрії було одним із важливих завдань політики Німеччини. У лютому 1938 р. канцлер Австрії Шушніг підписав з Німеччиною угоду, яка поставила Австрію під контроль останньої. 12 березня 1938 р. німецькі війська за підтримки австрійських нацистів окупували країну. Наступного дня австрійський фашист Зайс-Інкварт проголосив возз'єднання Австрії з німецькою імперією. Ні великі держави, ні Ліга націй ніяк не прореагували на це, тільки СРСР висловив протест проти таких дій.

 

Наступною жертвою фашистської агресії стала Чехо-словаччина, від якої Німеччина зажадала Судетської області, де проживало 3 млн німців. 13 вересня 1938 р. судетські фашисти вчинили заколот. Після його придушення Німеччина почала загрожувати Чехословаччині розправою.

 

Але співвідношення сил було тоді не на користь агресора. Чехословаччина мала добре озброєну і підготовлену армію із 45 дивізій, прикордонні оборонні споруди. У Німеччини було 47 недостатньо озброєних дивізій. До того ж уряд СРСР запропонував Чехословаччині відповідно до договору 1935 р. всебічну допомогу.

 

Виникла міжнародна криза. Для її розв'язання Чемберлен двічі зустрічався з Гітлером. Вони домовилися, що конфлікт буде вирішено у Мюнхені.

 

Під час мюнхенської зустрічі Гітлер заявив, що Судетська область — остання територіальна вимога Німеччини в Європі. Англо-французький ультиматум чехословацькому уряду про негайну передачу Німеччині територій ЧСР, заселених німцями, розчистив шлях до Мюнхенської угоди. її було укладено за спиною Чехословаччини главами урядів Великобританії, Франції, Німеччини та Італії 29-30 вересня 1938 р.

 

Наслідком угоди стало відторгнення від ЧСР на користь Німеччини усіх прикордонних західних і північно-західних районів. ЧСР втратила 20% населення і майже 50% важкої промисловості. Кордон з Німеччиною проходив тепер у 40 км від Праги.

 

Мюнхенська угода зобов'язала ЧСР задовольнити претензії Польщі та Угорщини. Польщі було передано Тешинську Сілезію, Угорщині — частину Словаччини і Карпатської України. Чехословаччина перетворилась у федеративну державу.

 

Мюнхенська угода — одна з найганебніших сторінок західної дипломатії. Англія і Франція зрадили Чехословаччину, країну, саме виникнення якої було пов'язане з Версальською системою, одну з небагатьох реальних демократій в Європі. Цинічним було посилання на право націй на самовизначення, на право німців, угорців, поляків об'єднатися зі своєю батьківщиною, тому що у 1919 р. в Парижі це право було принесено в жертву стратегічним антинімецьким та антиугорським інтересам, як у 1938 р. в жертву політиці "умиротворення".

 

Мюнхенська угода означала перетворення Німеччини у найсильнішу державу Центральної Європи. Всі малі держави цього регіону зрозуміли, що ні Ліга націй, ні Англія з Францією не можуть гарантувати їхнього суверенітету, і пішли на зближення з Німеччиною. У цьому розумінні Мюнхенська угода виявилася стратегічною поразкою Англії та Франції і наблизила початок війни.

 

Але на той час на Заході результати змови були сприйняті з полегшенням. Чемберлен, повернувшись у Лондон, заявив, що він привіз для цього покоління мир.

 

Такі думки панували недовго. Вже взимку 1938-1939 pp. лідери Англії та Франції зрозуміли хибність своїх міркувань.

 

Тим часом Німеччина не залишала часу на роздуми. 15 березня 1939 р. німецькі війська окупували Чехію та Моравію, Словаччина проголосила незалежність, Угорщина захопила всю Карпатську Україну.

 

Німеччина почала домагатися від Польщі згоди на передачу їй Данцига і на побудову через польський коридор екстериторіальної траси, яка б зв'язала Німеччину з Пруссією. Німецькі війська вступили у Мемельську область (Клайпеда), яка належала Литві. У квітні 1939 р. Італія здійснила агресію проти Албанії та захопила її.

 

Політика "умиротворення" зазнала очевидного краху. У суспільній свідомості стався злам. Від урядів вимагали жорсткості та рішучості у ставленні до Німеччини. Англія і Франція обмінялися нотами про взаємну допомогу на випадок агресії і надали відповідні гарантії державам, які мали спільний кордон з Німеччиною. Почалися приготування до війни.

 

Виникнення безпосередньої загрози війни вимагало від урядів Англії та Франції зближення з СРСР.

Література:

Всесвітня історія – Турченко Ф. Г.

Всесвітня історія – Полянський П. Б.

Контрольні запитання:

1. Як сформувалася «вісь» Рим—Берлін—Токіо? Чому вона визначається як блок агресивних держав?

2. Як відбувся аншлюс Австрії?

3. Мюнхенський договір та його значення для розвитку міжнародної ситуації в передвоєнні часи?

(Конспект лекції, робота з контурною картою)




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 5843; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.