|
|
|
|
|
| Ранньомодерний період історії України: основні події, постаті, тенденції розвитку. Історія України — складова європейської історії Нового часу.
Особливості розвитку українських земель у ХІХ — на початку ХХ ст. Джерела з історії України ХІХ — початку ХХ ст. Особливості формування української модерної нації
| Учень/ учениця:
• хронологічно зіставляє процеси, що відбувалися на землях України, із загальноєвропейськими тенденціями історичного розвитку ранньомодерного періоду;
• показує на карті території розселення українців та територіальні зміни наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст.; порівнюєїх із сучасними кордонами України;
• називає особливості розвитку українських земель у ХІХ — на початку ХХ ст. та види джерел з історії України цього періоду
|
| Розділ І. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇЙ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст.
|
|
| Україна в контексті міжнародних відносин початку і середини ХІХ ст. Україна в російськофранцузь-кій війні 1812 р.
Адміністративнотериторіальний устрій та регіональний поділ українських земель. Політика імперських урядів щодо України. Повсякденне життя. Архітектура та образотворче мистецтво.
| Учень/ учениця:
• називає час входження українських історикогеографічних регіонів до складу Австрійської та Російської імперій;
• показує на карті українські землі в межах цих імперій і порівнюєполітикоадміністративний устрій українських земель у складі Російської імперії та Австрійської монархії;
• пояснює і застосовує поняття: «промисловий переворот», «губернія», «генералгубернаторство», «класицизм»;
|
|
| Криза кріпосницького господарювання. Початок промислового перевороту на українських землях.
Зміни в соціальній структурі суспільства. Міста. Внутрішня торгівля.
Економічне становище та повсякденне життя населення підросійської та підавстрійської України
| • описує становище населення і повсякденне життя українців та іншоетнічних груп у складі Російської та Австрійської імперій;
• наводить приклади гальмування кріпацтвом економічного розвитку України; початку промислового перевороту, етнічного й конфесійного розмаїття населення;
• розпізнає та описує пам’ятники архітектури й образотворчого мистецтва;
• характеризує полікультурність українського суспільства, соціальноекономічний розвиток українських земель, реформи МаріїТерезії та Йосифа ІІ, соціальну структуру суспільства і повсякденне життя українців під владою Росії та Австрії
|
|
|
|
|
|
|
| Розділ ІІ. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ наприкінці ХVIII — у першій половині ХІХ ст.
|
|
|
«Енеїда» Івана Котляревського. Початок українського національного руху: збирання народних пісень. Михайло Максимович.
Перемишльський культурноосвітній осередок. Закарпатські та буковинські «будителі народу».
| Учень/ учениця:
• називає час діяльності «Руської трійці», КирилоМефодіївського товариства, виходу друком книжок, що започаткували українське національне відродження, а також діячів українського руху — етнографів, фольклористів, істориків, громадських і церковних діячів, їхні твори;
|
|
| Українські історичні пісні як чинник формування національної історичної пам’яті.
Українське питання у програмах російських декабристів. Польське повстання 1830 р. і Правобережна Україна.
«Руська трійця». Маркіян Шашкевич. Тарас Шевченко, його «Кобзар». КирилоМефодіївське братство. Микола Костомаров.
Революція1848 —1849 рр. Національний рух у західноукраїнських землях. Головна руська рада 1848 р.
Українське «національне відродження» в контексті європейської історії середини ХІХ ст.
| • пояснює і застосовує поняття: «історична пам’ять», «українське національне відродження», «національна ідея», «перший — академічний (науковий) — етап національного відродження»;
• описує перебіг національного руху в західноукраїнських землях під час революції 1848 —1849 рр. в Австрійській імперії;
• наводить приклади впливу на Україну російського та польського суспільних рухів, утвердження ідеї національного відродження України в слов’янському світі в програмних документах КирилоМефодіївського товариства;
• характеризує зміст і значення «Енеїди» І. Котляревського, «Русалки Дністрової», «Малоросійських пісень...» М. Максимовича, програмні засади та діяльність КирилоМефодіївського товариства, роль «Кобзаря» Т. Шевченка у становленні української національної ідентичності;
• визначає причини, сутність та наслідки першого етапу національного відродження на землях підросійської та підавстрійської України, національного руху на західноукраїнських землях під час революцій 1848 —1849 рр. в Австрійській імперії;
• порівнює процеси національного відродження в українських землях та в європейських країнах;
|
|
|
|
• висловлює судження щодо діяльності І. Котляревського, Т. Шевченка, М. Максимовича, М. Шашкевича, Я. Головацького, П. Куліша, М. Костомарова, І. Срезневського
|
|
|
|
|
|
|
| Розділ ІІІ. МОДЕРНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЖИТТЯ УКРАЇНИ в середині ХІХ — на початку ХХ ст.
|
|
| Селянська реформа в Австрійській (1848 р.) та в Російській (1861 р.) імперіях.
Капіталізація та ринкові відносини в аграрному секторі. Столипінська аграрна реформа.
Особливості модернізації економіки в українських землях у складі Російської та АвстроУгорської імперій.Розвиток промисловості. Транспортне сполучення
Торгівля. Трудова еміграція. Зміни в соціальній структурі суспільства.
Українські землі в міжнародних відносинах та геополітичних планах європейських держав.
Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя
| Учень/ учениця:
• називає рокиліквідації кріпацтва на українських землях, Столипінської аграрної реформи,спорудження перших залізниць,створення перших монополій;
• поянює основні тенденції модернізації українського суспільства, причини трудової міграції українців;
• наводить прізвища відомих українських та іноземних підприємців;
• пояснює і застосовує поняття: «буржуазія», «робітництво», «інтелігенція», «трудова еміграція», «монополія», «меценат»;
• описує суперечливий характер явищ і процесів модернізації повсякденного життя українців, зокрема становище робітництва та селян;
• визначає причини, сутність та наслідкиселянських реформ 1848 та 1861 рр. та Столипінської аграрної реформи;
|
|
|
Українські підприємціблагодій-ники.
Родини Симиренків, Терещенків та Харитоненків
|
• характеризує соціальні та економічні зрушення в українських землях, зокремарозвитокпромисловості; міжнародної й міської торгівлі (ринки, ярмарки), зміни в соціальному складі населення України; сутність «українського питання» у міждержавних відносинах європейських держав;
• висловлює судження щодо діяльності українських підприємцівблагодійників;
• наводить приклади регіональної спеціалізації промисловості, обезземелення селян після селянських реформ, доброчинної діяльності підприємців та купців у містах, розширення сфери застосування найманої праці, зростання кількості найманого робітництва, змін у транспортному сполученні
|
|
|
|
|
|
|
| Розділ ІV. НАЦІОНАЛЬНИЙ І ПОЛІТИЧНИЙ РУХИу другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.
|
|
|
Польське повстання 1863 р. і «хлопоманство». Громадський рух. Діяльність Київської та інших громад. Володимир Антонович. Реакція імперської влади Росії на розвиток українського руху.
Народовці. Москвофіли.Товариство «Просвіта»
|
Учень/ учениця:
• називає час створення Київської громади; роки ухвалення Валуєвського циркуляра та Емського указу і створення перших українських політичних партій та діячів українського руху;
|
|
|
Політика «нової ери». Наукове товариство імені Т.Г. Шевченка. Український соціалізм: Михайло Драгоманов і галицькі радикали.
Іван Франко.
Братство тарасівців.
Зародження партійного життя в Галичині.
Українське представництво в Галицькому сеймі та Австрійському парламенті.
Партійний рух у Наддніпрянській Україні.
Марксистські ідеї в Україні. Політизація українського руху в умовах Російської революції 1905 —1907 рр. Українська громада в Державній думі. Михайло Грушевський.
Українська політична думка: між федералізмом і самостійністю
|
• пояснює і застосовує поняття: «москвофільство», «громадівський рух», «народовці», «Просвіта», «космополітизм», «лібералізм», «соціалізм», «консерватизм», «марксизм», «політичні партії», «другий — культурницький (українофільський) — етап національного відродження», «третій — політичний — етап національного відродження»;
• наводить приклади впливу модерних європейських ідеологій на суспільнополітичні погляди українських громадських та політичних діячів, діяльності Старої громади і галицьких народовців, розгортання масового українського національного руху та діяльності перших політичних партій у Галичині й Наддніпрянській Україні, піднесення українського національного руху в умовах Російської революції 1905— 1907 рр.;
• аналізує і характеризує політику російської влади в українському питанні;
• характеризує основні погляди та напрями діяльності представників різних політичних рухів на території України;
• діяльність ПівденноЗахідного відділу Російського географічного товариства; діяльність Братства тарасівців та перших політичних партій, української громади в Державній думі Росії;
|
|
|
|
• визначає причини, сутність та наслідки другого і третього етапів національного відродження на землях підросійської та підавстрійської України, «новоерівської» політики народовців, ухвалення російським царатом Валуєвського циркуляра й Емського указу;
• висловлює судження щодо діяльності В. Антоновича, М. Драгоманова, І. Франка, М. Грушевського
|
|
|
|
|
|
|
| Розділ V. ОСВІТА, НАУКА, МИСТЕЦЬКА КУЛЬТУРА Й ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ в середині ХІХ — на початку ХХ ст.
|
|
|
Вплив процесів модернізації на суспільне життя. Нова система освіти. Університети як основні центри розвитку науки. Видатні вчені.
Український професійний театр. Родина Тобілевичів.
Українські культурні та наукові діячі й українська національна ідея.
Українська романтична і реалістична школа живопису. Модерн у малярстві. Стилізація та модерн в архітектурі. Зміни в міській та сільській забудові. Масова забудова міст.
| Учень/ учениця:
• називає роки та міста заснування університетів, типи навчальних закладів, діячів науки і культури;
• пояснює і застосовує поняття: «емансипація», «фемінізм», «романтизм», «реалізм», «український стиль», «стиль модерн»;
• розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва;
• наводить приклади досягнень науки та культури, живопису й архітектури різного стилю, навчальних закладів різних форм та типів;
|
|
| Вплив процесів модернізації на повсякденне життя та світогляд населення України
|
• характеризує зміни в повсякденному житті населення та світовідчутті людини, пов’язані з модернізацією, у міській і сільській забудові, досягнення в природничих, точних та гуманітарних науках, медицині, в становленні українського професійного театру;
• визначає причини, сутність та наслідки модернізаційних процесів у суспільному житті у загальноєвропейському контексті;
• висловлює судження щодо діяльності І. Пулюя,
І. Мечникова, М. Лисенка,
Ф. Вовка, О. Потебні, М. Садовського,
М. Пимоненка, С. Васильківського
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
