Метод выжигания вяжущего

23.3.1 Средства контроля и вспомогатель­ное оборудование

Печь муфельная.

Весы лабораторные по ГОСТ 24104 4-го класса точности.

Лотки керамические или металлические огнеупорные.

Щипцы.

23.3.2 Порядок подготовки к проведению испытания

Два лотка взвешивают, помещают в них смесь в количестве по 300-400 г, после чего лотки со смесью вновь взвешивают.

23.3.3 Порядок проведения испытания

Лотки со смесью помещают в муфельную печь, температуру в печи доводят до (500±10)°С и выдерживают при этой температуре 1,5 ч. После прокаливания лотки вынимают щип­цами из печи и охлаждают на толстой ме­таллической плите до комнатной температу­ры. После охлаждения лотки взвешивают и вновь прокаливают при (500±10)°С в течение одного-двух 30-минутных периодов до посто­янной массы.

23.3.4 Обработка результатов испыта­ния

Зерновой состав минеральной части смеси после выжигания из нее битума определяют в соответствии с 23.2.

Массовую долю вяжущего q_б, %, вычис­ляют с точностью до второго десятичного зна­ка по формулам:

- при дозировке вяжущего, включенного в 100 % состава асфальтобетонной смеси

- при дозировке вяжущего сверх 100 % мине­ральной части смеси

где G - масса лотка, г;

G₁ - масса лотка с навеской смеси до вы­жигания, г;

G₂ - масса лотка с навеской смеси после выжигания, г.

Массовую долю вяжущего определяют по результатам двух параллельных испыта­ний. Расхождение между результатами парал­лельных определений не должно быть более 0,2 % (по абсолютной величине).

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.37

23.4 Метод відмивання в'яжучого розчин­ником

Цей метод використовують при контролі якості приготування тільки асфальтобетон­них сумішей. Метод не допускається вико­ристовувати при визначенні вмісту розрідже­них бітумів.

23.4.1 Засоби контролю і допоміжне об­ладнання

Ваги лабораторні за ГОСТ 24104 4-го кла­су точності.

Стакан металевий заввишки 15 см, діамет­ром 10 см з кришкою, що герметично закри­вається.

Набір сит з отворами потрібного розміру за ГОСТ 6613.

Шафа сушильна.

Чашки фарфорові за ГОСТ 9147 діамет­ром 15-25 см.

Циліндр скляний мірний (градуйований) за ГОСТ 1770 місткістю 0,5 - 1 л.

Ложка металева.

Піпетка скляна за ГОСТ 1770 місткістю 50 см³.

Щітка.

Баня піщана.

Кристалізатор за ГОСТ 23932 діаметром 30 - 40 см.

Розчинник (гас, бензин і т. ін.).

23.4.2 Порядок підготовки до випробуван­ня

Пробу суміші, вирубку (керн) з покриття кладуть в сушильну шафу і нагрівають до тем­ператури 70-80°С, грудки ретельно роздріб­нюють ложкою і шпателем. З підготовленої суміші в залежності від максимального роз­міру зерен беруть наважку не менше, г:

500 - для піщаної суміші;

1000 - для дрібно- і крупнозернистої су­міші.

23.4.3 Порядок проведення випробування

Наважку суміші переносять у металевий стакан і заливають розчинником. Рівень роз­чинника над сумішшю повинен бути не менше 1 см. Стакан герметично закривають криш­кою і інтенсивно струшують протягом 10-15 хв. Розчин в'яжучого із завислими част­ками мінерального матеріалу, який одержа­ли, залишають у спокійному стані на 10 хв., а потім зливають крізь сита в піддон.

23.4 Метод отмывки вяжущего раствори­телем

Настоящий метод применяют при контро­ле качества приготовления только асфальто­бетонных смесей. Метод не допускается при­менять при определении содержания разжи­женных битумов.

23.4.1 Средства контроля и вспомогатель­ное оборудование

Весы лабораторные по ГОСТ 24104 4-го класса точности.

Стакан металлический высотой 15 см, диа­метром 10 см с герметически закрывающейся крышкой.

Набор сит с отверстиями требуемого раз­мера по ГОСТ 6613.

Шкаф сушильный.

Чашки фарфоровые по ГОСТ 9147 диа­метром 15-25 см.

Цилиндр стеклянный мерный (градуиро­ванный) по ГОСТ 1770 вместимостью 0,5 - 1 л.

Ложка металлическая.

Пипетка стеклянная по ГОСТ 1770 вмес­тимостью 50 см³.

Кисть.

Баня песчаная.

Кристаллизатор по ГОСТ 23932 диамет­ром 30 - 40 см.

Растворитель (керосин, бензин и т.п.).

23.4.2 Порядок подготовки к испыта­нию

Пробу смеси, вырубку (керн) из покрытия помещают в сушильный шкаф и нагревают до температуры 70-80°С, комки тщательно раз­мельчают ложкой и шпателем. Из подготов­ленной смеси в зависимости от максимального размера зерен берут навеску не менее, г:

500 - для песчаной смеси;

1000 - для мелко- и крупнозернистой сме­си.

23.4.3 Порядок проведения испытания

Навеску смеси переносят в металлический стакан и заливают растворителем. Уровень растворителя над смесью должен быть не менее 1 см. Стакан герметически закрывают крышкой и интенсивно встряхивают в тече­ние 10-15 мин. Полученный раствор вяжуще­го с взвешенными частицами минерального материала оставляют в спокойном состоянии на 10 мин, а затем сливают через сита в поддон.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.38

Частину суміші, яка залишилась у стакані, заливають вдруге свіжою порцією розчинни­ка, повторно струшують і через 10 хв знову зливають розчин крізь сита. Матеріал, який залишився у стакані, заливають третьою пор­цією розчинника, ретельно розмішують лож­кою і знову зливають розчин крізь сита. Про­мивку повторюють ще 2-3 рази і потім весь вміст стакана переносять на сита. Мінераль­ний матеріал на ситах промивають розчин­ником до зникнення забарвлення.

Для визначення вмісту в'яжучого розчин його разом із завислими в ньому частками мі­нерального матеріалу ретельно перемішують, переливають у кристалізатор і залишають у спокійному стані на 1 год. Потім з криста­лізатора з глибини 3-5мм від поверхні піпет­кою відбирають 50 см³ розчину і переносять його в фарфорову чашку. Залишки розчину в піпетці змивають у чашку чистим розчинни­ком. Розчинник видаляють з чашки випарю­ванням на піщаній бані при температурі 150-160°С при визначенні вмісту в'язкого і 100-120°С - рідкого в'яжучого. Випарювання припиняють, коли різниця між двома зважу­ваннями не перевищує 0,05 г.

23.4.4 Обробка результатів випробування

Вміст в'яжучого в суміші g_б, г, визначають за формулою

(32)

де V₁ – об’єм розчинника, що витрачений на видобування в’яжучого із суміші, см³;

- дійсна густина в’яжучого (при розрахунку приймають 1,0 г/см³);

G – маса фарфорової чашки з в’яжучим після випарювання розчинника, г;

G₁ – маса фарфорової чашки, г;

V₂ – об’єм розчину в’яжучого, що відібрали піпеткою, см³;

Масову частку в’яжучого в суміші q_б , %, обчислюють за формулами:

Оставшуюся в стакане часть смеси зали­вают вторично свежей порцией растворителя, повторно встряхивают и через 10 мин снова сливают раствор через сита. Оставшийся в ста­кане материал заливают третьей порцией рас­творителя, тщательно размешивают ложкой и снова сливают раствор через сита. Промывку повторяют еще 2-3 раза и затем все содержи­мое стакана переносят на сита. Минеральный материал на ситах промывают растворителем до исчезновения окраски.

Для определения содержания вяжущего раствор его вместе со взвешенными в нем час­тицами минерального материала тщательно перемешивают, переливают в кристаллизатор и оставляют в спокойном состоянии на 1 ч. Затем из кристаллизатора с глубины 3-5 мм от поверхности пипеткой отбирают 50 см³ раст­вора и переносят его в фарфоровую чашку. Остатки раствора в пипетке смывают в чашку чистым растворителем. Растворитель удаля­ют из чашки выпариванием на песчаной бане при температуре 150-160°С при определении содержания вязкого и 100-120°С - жидкого вяжущего. Выпаривание прекращают, когда разность между двумя взвешиваниями не пре­вышает 0,05 г.

23.4.4 Обработка результатов испытания

Содержание вяжущего в смеси g_б, г, опре­деляют по формуле

где V₁ – объем растворителя, израсходованный на извлечение вяжущего из смеси, см³;

- истинная плотность вяжущего (при расчете принимают 1,0 г/см³);

G – масса фарфоровой чашки с вяжущим после выпаривания растворителя, г;

G₁ – масса фарфоровой чашки, г;

V₂ – объем раствора вяжущего, отобранного пипеткой, см³;

Массовую долю вяжущего в смеси q_б , %, вычисляют по формулам:

, (33)

- при дозуванні в’яжучого, що включене в 100% складу суміші

- при дозировке вяжущего, включенного в 100% состава смеси

, (34)

- при дозуванні в’яжучого понад 100% мінеральної частини суміші

де g – маса наважки суміші, г;

- при дозировке вяжущего сверх 100% минеральной части смеси

где g – масса навески смеси, г;

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.39

Для визначення зернового складу міне­ральної частини суміші після відмивання в'яжучого розчинником залишок з кожного сита переносять в окрему фарфорову чашку і вису­шують на піщаній бані або в сушильній шафі до постійної маси. Сита також висушують, а частки, які залишились на кожному ситі, зчищують волосяною щіткою і приєднують до відповідної частини мінерального матеріа­лу.

Кожну фракцію після висушування пере­носять на сито № 0071, додатково відсівають зерна менше 0,071 мм, які залишились, а потім зважують.

Обчислюють суму всіх фракцій більше 0,071мм G₂, г, за формулою

, (35) Рс — Є- W=—— 100,

де g₁ , g₂ ,..., g_n - вміст зерен кожної фракції, г.

Масову частку кожної фракції за відно­шенням до мінеральної частини суміші q_n, %, за масою обчислюють за формулою

Для определения зернового состава мине­ральной части смеси после отмывки вяжуще­го растворителем остаток с каждого сита пе­реносят в отдельную фарфоровую чашку и вы­сушивают на песчаной бане или в сушильном шкафу до постоянной массы. Сита также вы­сушивают, а оставшиеся на каждом сите час­тицы счищают волосяной кистью и присое­диняют к соответствующей части минераль­ного материала.

Каждую фракцию после высушивания пе­реносят на сито № 0071, дополнительно от­сеивают оставшиеся зерна мельче 0,071 мм, а затем взвешивают.

Вычисляют сумму всех фракций крупнее 0,071 мм G₂, г, по формуле

где g₁ , g₂ ,…, g_n - содержание зерен каждой фракции, г.

Массовую долю каждой фракции по отно­шению к минеральной части смеси q_n, %, по массе вычисляют по формуле

(36)

Рс — Є- W=—— 100,

де g_n – вміст зерен даної фракції, г;

g_б – вміст в’яжучої суміші, г;

g – маса наважки суміші, г;

(37)

Вміст часток дрібніше 0.071 мм g _0.071, г, обчислюють за формулою

Масову долю часток дрібніше 0.071 мм в мінеральній частині суміші q_0.071,% визнача­ють за формулою

где g_n – содержание зерен данной фракции, г;

g_б – содержание вяжущего в смеси, г;

g – масса навески смеси, г;

Содержание частиц мельче 0.071 мм g _0.071, г, вычисляют по формуле

, (38)

Массовую долю частиц мельче 0,071 мм в минеральной части смеси q_0.071,% определяют по формуле

Розходження між результатами паралель­них визначень за абсолютною величиною не повинно перевищувати, %:

0,2 - для в'яжучого;

0,3 - для зерен дрібніше 0,071 мм;

1 - для зерен більше 0,071 мм.

24 ВИЗНАЧЕННЯ ЗЧЕПЛЕННЯ В'ЯЖУЧОГО 3 МІНЕРАЛЬНОЮ ЧАСТИНОЮ СУМІШІ

Зчеплення оцінюють візуально за величи­ною поверхні мінерального матеріалу, яка збе­регла плівку в'яжучого після кипятіння у во­дному розчині повареної солі.

Расхождение между результатами парал­лельных определений по абсолютной величи­не не должно превышать, %:

0,2 - для вяжущего;

0,3 - для зерен мельче 0,071 мм;

1 - для зерен крупнее 0,071 мм.

Дата добавления: 2015-05-23